Степан Васильович Рябченко (17 жовтня 1987, Одеса) — український художник, один із ключових художників сучасного українського мистецтва[1]. Його доробок охоплює цифрове мистецтво, концептуальну архітектуру, скульптуру, графіку, фотографію і світлові інсталяції. У центрі його уваги — межа між реальним і віртуальним світом і нова природа мистецтва[2]. Відомий своїми монументальними роботами і відео-інсталяціями, в яких створює цифровий всесвіт зі своїми героями і міфологією, а також візуалізацією неіснуючих образів, таких як комп'ютерні віруси, електронні вітри, віртуальні квіти тощо[3].
Біографія
Степан Рябченко, «Мисливець» (2020)
Степан Рябченко народився 17 жовтня 1987 року в Одесі в родині художників. Його батько, Василь Рябченко — один із ключових представників сучасного українського мистецтва і Нової Української хвилі[4]; дідусь Сергій Рябченко був радянським і українським художником-графіком[5].
Наприкінці 2015 року увійшов до рейтингу «30 до 30» за версією журналу Forbes[8][9].
2020 року Степан Рябченко став головним куратором творчого об'єднання «Арт Лабораторія». Водночас виступив автором ідеї та куратором масштабної міжнародної виставки у віртуальному просторі «Strange Time»[10], запущеної 7 травня 2020 року, під час карантину у зв'язку з епідемією COVID-19. Проект розвивається за принципом живого організму, поповнюючись роботами художників з усього світу і розширюючи свої цифрові кордони[11][12].
У 2020 році став першим художником, якого запросили представити Україну на міжнародній бієнале Changwon Sculpture Biennale в Південній Кореї[13].
2021 року художник увійшов до переліку кращих цифрових митців від британського видання Electric Artefacts[14][15]. Цього ж року представляв Україну на Expo 2020 в Дубаї[16].
Степан Рябченко використовує цифрові інструменти для створення своїх художніх робіт і проєктів[17]. Комбінуючи фігуративну і абстрактнуфутуристичну мову, він створює великоформатні цифрові принти і комп'ютерну анімацію, які є «фрагментами» сконструйованого ним віртуального Всесвіту[18]. Часто предметом зображення стають вигадані рослини і тварини — сюрреалістичного вигляду форми життя, які існують за законами світу, створеного для них художником. Віртуальні ландшафти, в яких Рябченко розгортає історії своїх героїв — самодостатня багатовимірна цифрова реальність. Вигляд цього простору далекий від усього урбаністичного й техногенного, незважаючи на своє технологічне цифрове походження[19]. У роботах іншого спрямування Степан Рябченко досліджує цифровий «антигероїзм», візуалізуючи комп'ютерні віруси[20]. Використовуючи одну зі складових техногенного розвитку людства як інструмент, художник апелює до теми відносин людини з віртуальним і природним оточеннями[21].
Виставки
Інсталяція Степана Рябченка «Рука, що благословляє» в Saatchi Gallery у Лондоні (2014)
Степан Рябченко на тлі своєї роботи "Велика прогулянка", 2019
Творчість одеського художника Степана Рябченка належить до тих явищ, що формують простір сучасного українського мистецтва, визначають його обшири та інтенції. Естетика нового медійного мистецтва, в царині якого працює художник, не лише відкриває інші виміри творчості, а й потребує від митця особливих якостей: фантазії, відчуття простору та тих «метаморфоз зображення», що відкривають та унаочнюють дивні зв’язки між реальним та віртуальним, справжнім та вигаданим… Невипадково однією з тем, які захоплюють художника є «нова природа», де перетинаються міфи і вигадки, враження від оточуючого світу і інші, несподівані його проекції.
Степан Рябченко використовує комп’ютерну графіку у багатьох роботах, які балансують між цифровим форматом та фізичною формою. Він досліджує сучасний героїзм та класичну міфологію. Автор створює великоформатні цифрові принти, представляючи сконструйований всесвіт, населений монументальними героями у яскравих кольорових композиціях, що комбінують фігуративну та абстрактну футуристичну мову. В роботах іншого спрямування Степан Рябченко досліджує цифровий антигероїзм, розробляючи фізичну репрезентацію для суто цифрової форми вірусу – обличчя комп'ютерного вірусу.
Abramovych Foundation, Adamovskiy Foundation[47], Artsvit Gallery[48], Firtash Foundation, Grynyov Art Collection[49], Korban Art Foundation, Luciano Benetton Collection, Sky Art Foundation, Stedley Art Foundation, Triumph Gallery, Voronov Art Foundation, Zenko Foundation[50][17].
2010 — Лауреат першого всеукраїнського трієнале абстрактного мистецтва «АРТ-АКТ»[55]
Література
Anastasia Sukhanov. “FREEDOM IS THE ABILITY TO CREATIVELY SHAPE YOUR LIFE.” Interview with new media artist Stepan Ryabchenko // .ART Odyssey Magazine: Navigating the Future of Art – 2023. – С. 54-61 — ISBN 979-8863137018.
Велике і Величне // Мистецький Арсенал – 2013. – С. 160-161
Галина Скляренко, Оксана Баршинова. Міф «Українське Бароко» // Національний художній музей України – 2012. – С. 153, 154-155
Арсенале. Відродження та Апокаліпсис у сучасному мистецтві // Мистецький Арсенал – 2012. – С. 72-73
Kyiv Sculpture Project. Перший міжнародний фестиваль сучасної скульптури // НВЦ "Профі" – 2012. – С. 75-79 — ISBN 978-966-2398-03-8.
RESTART // Dymchuk Art Promotion – 2009. – С. 53-54
Примітки
↑Степан Рябченко. Kyiv Art Week. Архів оригіналу за 19 квітня 2021. {{cite web}}: Вказано більш, ніж один |url-архіву= та |archive-url= (довідка); Вказано більш, ніж один |дата-архіву= та |archive-date= (довідка)
↑Contemporary Ukrainian Artists. www.saatchigallery.com(англ.). Архів оригіналу за 14 жовтня 2018. Процитовано 13 червня 2020. {{cite web}}: Вказано більш, ніж один |url-архіву= та |archive-url= (довідка); Вказано більш, ніж один |дата-архіву= та |archive-date= (довідка)
↑Unfolding Landscapes. www.silkeborgbad.dk. Архів оригіналу за 16 серпня 2022. Процитовано 8 серпня 2022. {{cite web}}: Вказано більш, ніж один |url-архіву= та |archive-url= (довідка); Вказано більш, ніж один |дата-архіву= та |archive-date= (довідка)
↑Степан Рябченко. Zenko Foundation(укр.). Процитовано 14 червня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
