Рябченко Василь Сергійович

Рябченко Василь Сергійович
Народження23 липня 1954(1954-07-23) (70 років)
Одеса, Українська РСР, СРСР
Національністьукраїнець
КраїнаСРСР СРСР→Україна Україна
Жанрживопис, графіка, інсталяція, фотографія
НавчанняОдеське художнє училище (1973) і Одеський державний педагогічний університет імені Костянтина Ушинського (1983)
Діяльністьхудожник, фотограф, художник інсталяцій
Напрямокекспресіонізм, неоекспресіонізм, постмодернізм
БатькоРябченко Сергій Васильович
ДітиРябченко Степан Васильович
Сайтvasiliyryabchenko.com
CMNS: Рябченко Василь Сергійович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Рябченко.

Василь Сергійович Рябченко (нар. 23 липня 1954, Одеса, СРСР) — український живописець, графік, фотохудожник, автор об'єктів та інсталяцій. Один із ключових художників сучасного українського мистецтва і «Нової української хвилі»[1][2].

Біографія

«Дафна», 200 х 150 см, полотно, олія, 1989 (Одеський національний художній музей)

Василь Рябченко народився 23 липня 1954 року в Одесі в сім'ї радянського художника-графіка Сергія Рябченка[3].

Художню освіту починає у 1966 році в художній школі, розташованій на території Одеського художнього училища. У 1969 році вступає до Одеського художнього училища ім. М. Б. Грекова на відділення живопису.

З 1974 по 1976 — навчання як вільного слухача в ЛВХПУ ім. Мухіної у Ленінграді, а після повернення в Одесу — знайомство та дружба із Валентином Хрущем й одеськими «нонконформістами»[4].

У 1978 — 1983 роках навчався в Одеському державному педагогічному інституті ім. К. Д. Ушинського на художньо-графічному факультеті, де його викладачами були Зінаїда Борисюк та Валерій Гегамян[5].

З 1987 — член Спілки художників СРСР, згодом — Національної спілки художників України[6]. Цього періоду виникає одеська група художників — Сергій Ликов, Олена Некрасова, Олександр Ройтбурд, Василь Рябченко — маловідома в «офіційному» середовищі Спілки художників та не пов'язана із середовищем неофіційним — «нонконформістським», яка наприкінці 1980-х провела дві великі резонансні виставки «Після модернізму 1» та «Після модернізму 2» у просторі державної установи Одеського художнього музею[4][7]. Тематика, сюжети робіт, їх масштабні формати поклали початок нового напряму образотворчого мистецтва Одеси[8]. До цього періоду відносяться живописні роботи: «Берег невиявлених персонажів» (1989), «Червона кімната» (1988), «Жертва» (1989), «Смерть Актеона» (1989), диптих «Ловці» (1989), «Метод спокуси» (1990) та інші.

У проміжку між двома вищезгаданими, відбулася виставка «Нові фігурації» в Одеському літературному музеї, до участі в якій були залучені молоді художники Києва[9]. Це стало початком інтеграції «Одеської групи» у контекст актуального на той період загальноукраїнського артруху[10]. З цією виставкою пов'язані роботи Рябченко: «Відмова від благодаті» та «Любов — не любов» (обидві 1988).

Василь Рябченко одним з перших починає працювати в жанрі інсталяції. Першою роботою цього напряму стала «Гойдалки для пеньків» для кураторського проекту Єжи Онуха «Степи Європи» (1993)[10]. Надалі були створені інсталяції «Великий Бембі» (1994), «Посвята мадам Рекам'є» (1994), «Принцеса» (1996), «Академія холоду» (1998) та інші. З початку 1970-х художник активно експериментує із фотографією[11]. Основними сюжетами спочатку були непостановочні натюрморти із побутових предметів, пізніше — фотофіксація імпровізацій за участі предметів та людського тіла, у компонуванні яких художник використовує «порожнистість» та асиметрію, властиву східної традиції[4]. За цикл цих фотографій, об'єднаних в проекті «Naked Dream» (1995), отримує премію та звання «Кращий художник України» за підсумками першого всеукраїнського Артфестивалю «Золотий перетин» 1996 року. Цього ж року започатковує творче об'єднання «Арт Лабораторія»[2].

Живе та працює в Одесі[6].

Творчість

«Обійми», 110 х 110 см, полотно, олія, 1986
«Смерть Актеона», 200 х 300 см, холст, олія, 1989

Володимир Левашов виділяє кілька періодів у творчості Василя Рябченка. Ранні роботи художника, що відносяться до 1970-м-початку 1980-х років, відрізняються синтезом «західного» і «східного» підходів до живопису — майже «англійським» аристократичним аскетизмом мови, що органічно перетікає в китайський «танець пензля», стриманість врівноважується свободою і легкістю.

У другій половині 1980-х Василь Рябченко переймається ідеями трансавангарду. Але якщо в цілому український трансавангард тяжів до естетики бароко, роботи Рябченко цього часу можна позначити як «нове рококо». Для «трансавангардного» періоду художника характерні програмна пустотність, вивірений естетизм, легковажна грайливість і механістична комбінаторика[12]. Як приклад робіт другої половини 1980-х років — «Коти», сюжет про двох котів-суперників. В подальшому варіанті, написаному в період фінального загострення відносин між двома наддержавами, що призвели до розпаду СРСР, сюжет поміняв свій смисловий контекст за рахунок зміни розміру, колориту, манери написання і назви — «Залякування»[13].

«Лінія рококо» простежується і в наступних роботах Рябченка, аж до зроблених останнім часом. Однак вони стають більш емоційними і злегка заплутаними, в них з'являються нотки ірраціоналізму і занепокоєння. Пасторальна безпечність починає поступатися місцем рефлексії і наростаючого драматизму[12].

Про художника

Творчість одеського художника Василя Рябченка належить до найяскравіших явищ «нової української хвилі», що перекодувала розвиток вітчизняного малярства, залучивши його до постмодерних практик, наповнила його новими образами та новою неоднозначною художньою мовою, де змішалися між собою цитати з історії мистецтва, вільна авторська фантазія, іронія та гротесковість.

 — Галина Скляренко, мистецтвознавець[14].

Василь Рябченко в своїх творах є медіатором об'єктивної пустотности за законами краси. Причому фігуративність не применшує, а посилює цю інтенцію. Для втілення вакууму художник примножує витонченість рокайля, стилізованість модерну і розкіш великосвітського бароко на абсолютну деконструкцію міфологічних смислів.

 — Михайло Рашковецький, мистецтвознавець[15].

Обрані виставки

«Гойдалки для пеньків», дерев'яна конструкція, пенька, ланцюги (1993)
«Великий Бембі», інсталяція, бочки, лінійні лампи, роги оленя (1994)
«Naked Dream», фотографія (1995)

Перелік виставок за даними сайта художника (станом на 2024 рік)[16]:


Колекції

Музеї[61]
Приватні колекції (обрані)[61]

Abramovych Foundation, Grynyov Art Collection[65]. Voronov Art Foundation, Галерея сучасного мистецтва NT-Art[66], тощо

Галерея

  • "Пора цвітіння", 70 х 75, см, полотно, олія, 1987
    "Пора цвітіння", 70 х 75, см, полотно, олія, 1987
  • "Виховання Балбесіна", 110 х 110, см, полотно, олія, 1987
    "Виховання Балбесіна", 110 х 110, см, полотно, олія, 1987
  • "Жінка-Змія", 140 х 160, см, полотно, олія, 1988
    "Жінка-Змія", 140 х 160, см, полотно, олія, 1988
  • "Ігри з персонажами", 90 х 85, см, полотно, олія, 1988
    "Ігри з персонажами", 90 х 85, см, полотно, олія, 1988
  • "Ігри з персонажами", 90 х 85, см, полотно, олія, 1988
    "Ігри з персонажами", 90 х 85, см, полотно, олія, 1988
  • "Поцілунок крадькома", 180 х 170, см, полотно, олія, 1988
    "Поцілунок крадькома", 180 х 170, см, полотно, олія, 1988
  • "Берег невиявлених персонажів" (диптих), 200 х 400 см, полотно, олія, 1989
    "Берег невиявлених персонажів" (диптих), 200 х 400 см, полотно, олія, 1989
  • "Балерина", 200 х 150 см, полотно, олія, 1989
    "Балерина", 200 х 150 см, полотно, олія, 1989
  • "Ігри з персонажами", 90 х 85, см, полотно, олія, 1989
    "Ігри з персонажами", 90 х 85, см, полотно, олія, 1989
  • "Сусса і старці", 200 х 200, см, полотно, олія, 1989
    "Сусса і старці", 200 х 200, см, полотно, олія, 1989
  • "Червона кімната", 200 х 200, см, полотно, олія, 1989
    "Червона кімната", 200 х 200, см, полотно, олія, 1989
  • "Відмова від благодаті", 200 х 300, см, полотно, олія, 1989
    "Відмова від благодаті", 200 х 300, см, полотно, олія, 1989
  • "Самсончик". Із серії "Героїчні пупсики", 80 х 60 см, полотно, олія, 1989
    "Самсончик". Із серії "Героїчні пупсики", 80 х 60 см, полотно, олія, 1989
  • "Його крихітка". Із серії "Героїчні пупсики", 80 х 60 см, полотно, олія, 1989
    "Його крихітка". Із серії "Героїчні пупсики", 80 х 60 см, полотно, олія, 1989
  • "Принц", 65 х 50, см, папір, пастель, олівці, 1994
    "Принц", 65 х 50, см, папір, пастель, олівці, 1994
  • "Принц", 65 х 50, см, папір, пастель, олівці, 1994
    "Принц", 65 х 50, см, папір, пастель, олівці, 1994
  • "Купорос", 196 х 146 см, полотно, олія, 2008
    "Купорос", 196 х 146 см, полотно, олія, 2008

Примітки

  1. ↑ Vasiliy Ryabchenko. Strange Time (англ.). Процитовано 11 червня 2020.
  2. ↑ а б Віртуозність як ідеологія. odessa-journal.com (англ.). 23 травня 2020. Процитовано 14 червня 2020.
  3. ↑ Віра Савченко, кандидат філософських наук, мистецтвознавець. Одеський художник Сергій Рябченко: справжнє мистецтво не старіє : [укр.] // Вікна-Одеса. — 2013.
  4. ↑ а б в 25 років присутності. Сучасні українські художники. Issuu (англ.). Процитовано 10 липня 2020.
  5. ↑ Валерій Гегамян: геніальний рисувальник I | Худкомбінат (укр.). Архів оригіналу за 3 серпня 2017. Процитовано 2 серпня 2017.
  6. ↑ а б Сучасні українські художники — Родовід, 2012. — c. 136—143
  7. ↑ Після модернізму — 2 (рос.). Худкомбінат. Архів оригіналу за 12 липня 2020. Процитовано 4 липня 2020.
  8. ↑ Євген Голубовський. Заперечення заперечення. msio.com.ua. Архів оригіналу за 4 липня 2020. Процитовано 4 липня 2020. {{cite web}}: Вказано більш, ніж один |url-архіву= та |archive-url= (довідка); Вказано більш, ніж один |дата-архіву= та |archive-date= (довідка)
  9. ↑ Нові фігурації (рос.). 1989.
  10. ↑ а б Василь Рябченко про Василя Рябченка. МіТЄЦ (рос.). 10 жовтня 2019. Процитовано 4 липня 2020.
  11. ↑ Сучасне мистецтво України. Портрети художників (укр.). ArtHuss. 2018. с. 354—371. ISBN ISBN 978-617-7110-17-9.. {{cite book}}: |first= з пропущеним |last= (довідка); Перевірте значення |isbn=: недійсний символ (довідка)
  12. ↑ а б АлІса Ложкина «ЧУДОВА ДЕСЯТКА» одеських художників в «ХудПромо»
  13. ↑ Галина Скляренко. 25 років присутності. — ISBN 978-617-7518-27-2.
  14. ↑ Гаряча хвиля Чорного моря. Творчість одеського художника Василя Рябченка | Антиквар (укр.). 28 червня 2024. Процитовано 22 липня 2024.
  15. ↑ Михаил Рашковецкий о Василие Рябченко. www.100artists.com.ua. Архів оригіналу за 4 липня 2020. Процитовано 4 липня 2020.
  16. ↑ Виставки — Василь Рябченко (англ.). Vasiliy Ryabchenko. Процитовано 9 серпня 2017.
  17. ↑ Протагоністи. Живописний заповідник / Паризька комуна. www.uadim.in.ua (укр.).
  18. ↑ Kunst(Zeug)Haus Rapperswil-Jona - Ausstellung Unfolding Landscapes. www.kunstzeughaus.ch. Процитовано 29 листопада 2022.
  19. ↑ Admin (4 серпня 2022). У столиці Бельгії відкрили масштабну виставку українських художників. Marbeks (укр.). Процитовано 29 листопада 2022.
  20. ↑ Unfolding Landscapes. www.silkeborgbad.dk. Архів оригіналу за 16 серпня 2022. Процитовано 4 травня 2022. {{cite web}}: Вказано більш, ніж один |url-архіву= та |archive-url= (довідка); Вказано більш, ніж один |дата-архіву= та |archive-date= (довідка)
  21. ↑ Vasiliy Ryabchenko. Strange Time (англ.). Процитовано 10 липня 2020.
  22. ↑ В Одессе откроется «Салон отверженных». ART Ukraine (рос.). Процитовано 10 липня 2020.
  23. ↑ Выставка «Холодная вера». web.archive.org (рос.). 28 жовтня 2017. Архів оригіналу за 28 жовтня 2017. Процитовано 10 липня 2020.
  24. ↑ Выставка «Дух времени». Zenko Foundation (рос.). Архів оригіналу за 27 січня 2020. Процитовано 10 липня 2020.
  25. ↑ "Рецепт для утопии" в Институте проблем современного искусства (рос.). 23 серпня 2016. Процитовано 10 липня 2020.
  26. ↑ "Лихі 90-ті" (рос.). Музей сучасного мистецтва Одеси. 2016.
  27. ↑ Ergo Sum. Виставка автопортретів (рос.). Галерея "Дукат". 2016.
  28. ↑ ЕрмиловЦентр » Три покоління українських митців у колекції Тетяни та Бориса Гриньових. web.archive.org (укр.). 28 липня 2017. Архів оригіналу за 28 липня 2017. Процитовано 10 липня 2020. {{cite web}}: Вказано більш, ніж один |url-архіву= та |archive-url= (довідка); Вказано більш, ніж один |дата-архіву= та |archive-date= (довідка)
  29. ↑ Національний художній музей України — Перегляд виставки Архівована копія. Архів оригіналу за 12 липня 2020. Процитовано 8 листопада 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  30. ↑ New Now Gallery - Виставки — Музейне зібрання. Українське сучасне мистецтво. 1985–2015. newnow.gallery (укр.). Процитовано 12 липня 2020.
  31. ↑ УКРАЇНСЬКИЙ ПЕЙЗАЖ. Арсенал (укр.). Процитовано 10 липня 2020.
  32. ↑ ОДЕСЬКА ШКОЛА. ТРАДИЦІЇ ТА АКТУАЛЬНІСТЬ (МИСТЕЦЬКИЙ АРСЕНАЛ, КИЇВ) – NT Art gallery. nt-art.net (укр.). Процитовано 10 липня 2020.
  33. ↑ Масштабный проект «Современные украинские художники». ART Ukraine (рос.). Процитовано 10 липня 2020.
  34. ↑ В ДЕСЯТКУ! Новая галерея «ХудПромо» открылась выставкой «Топ10 одесских художников». ART Ukraine (рос.). Процитовано 10 липня 2020.
  35. ↑ «Звездные войны» в Одессе. artinvestment.ru (рос.). Процитовано 10 липня 2020.
  36. ↑ Центр сучасного мистецтва «Совіарт». web.archive.org (рос.). 26 травня 2017. Архів оригіналу за 26 травня 2017. Процитовано 10 липня 2020. {{cite web}}: Вказано більш, ніж один |url-архіву= та |archive-url= (довідка); Вказано більш, ніж один |дата-архіву= та |archive-date= (довідка)
  37. ↑ Выставка «Restart» - расписание, рецензия, фотография. today.od.ua (рос.). Процитовано 10 липня 2020.
  38. ↑ «ОДЕССА-2008». Выставка изобразительного искусства, посвященная Дню города. msio.com.ua (рос.). Архів оригіналу за 11 липня 2020. Процитовано 10 липня 2020. {{cite web}}: Вказано більш, ніж один |url-архіву= та |archive-url= (довідка); Вказано більш, ніж один |дата-архіву= та |archive-date= (довідка)
  39. ↑ Михайло Рашковецький «ОДЕСЬКА бієнале» і «ПОРОЖНІЙ ТУНЕЛЬ» Ігоря Гусєва (рос.). msio.com.ua. Архів оригіналу за 1 серпня 2017. Процитовано 31 липня 2017. {{cite web}}: Вказано більш, ніж один |lang= та |language= (довідка); Вказано більш, ніж один |url-архіву= та |archive-url= (довідка); Вказано більш, ніж один |дата-архіву= та |archive-date= (довідка)
  40. ↑ Одесскому отделению союза художников — 70 лет. vo.od.ua (рос.). Процитовано 10 липня 2020.
  41. ↑ Арсенал: история одного разоружения. ART Ukraine (рос.). Процитовано 10 липня 2020.
  42. ↑ В центральном доме художника можно увидеть… Штирлица с обезьянкой на руках и инопланетян... fakty.ua (рос.). Процитовано 10 липня 2020.
  43. ↑ "Академия холода" - Выставочные залы Одесского художественного музея. ofam.od.ua (рос.). Процитовано 10 липня 2020.
  44. ↑ Портфоліо . Мистецтво Одеси 1990-х. Збірник текстів / Центр сучасного мистецтва Сороса-Одеса. — Одеса, 1999. — с. 164—167
  45. ↑ KARAS GALLERY - KARAS GALLERY. web.archive.org (рос.). 11 квітня 2017. Архів оригіналу за 11 квітня 2017. Процитовано 10 липня 2020. {{cite web}}: Вказано більш, ніж один |url-архіву= та |archive-url= (довідка); Вказано більш, ніж один |дата-архіву= та |archive-date= (довідка)
  46. ↑ Фестиваль "Два дня і дві ночи" 1998. anm.odessa.ua. Архів оригіналу за 3 серпня 2017. Процитовано 10 липня 2020.
  47. ↑ Портфоліо . Мистецтво Одеси 1990-х. Збірник текстів / Центр сучасного мистецтва Сороса-Одеса. — Одеса, 1999. — c. 92 — 93
  48. ↑ KARAS GALLERY - KARAS GALLERY. web.archive.org (рос.). 11 квітня 2017. Архів оригіналу за 11 квітня 2017. Процитовано 10 липня 2020. {{cite web}}: Вказано більш, ніж один |url-архіву= та |archive-url= (довідка); Вказано більш, ніж один |дата-архіву= та |archive-date= (довідка)
  49. ↑ Two days and two nights. anm.odessa.ua (укр.). 1996. Архів оригіналу за 28 липня 2017. Процитовано 10 липня 2020.
  50. ↑ Портфоліо . Мистецтво Одеси 1990-х. Збірник текстів / Центр сучасного мистецтва Сороса-Одеса. — Одеса, 1999. — c. 90 — 91
  51. ↑ Портфоліо . Мистецтво Одеси 1990-х. Збірник текстів / Центр сучасного мистецтва Сороса-Одеса. — Одеса, 1999. — c. 79
  52. ↑ Художественный журнал N 29. old.guelman.ru (рос.). Процитовано 10 липня 2020.
  53. ↑ Портфоліо . Мистецтво Одеси 1990-х. Збірник текстів / Центр сучасного мистецтва Сороса-Одеса. — Одеса, 1999. — c. 68 — 69
  54. ↑ Портфоліо . Мистецтво Одеси 1990-х. Збірник текстів / Центр сучасного мистецтва Сороса-Одеса. — Одеса, 1999. — c. 62
  55. ↑ Портфоліо . Мистецтво Одеси 1990-х. Збірник текстів / Центр сучасного мистецтва Сороса-Одеса. — Одеса, 1999. — c. 65
  56. ↑ Портфоліо . Мистецтво Одеси 1990-х. Збірник текстів / Центр сучасного мистецтва Сороса-Одеса. — Одеса, 1999. — c. 60
  57. ↑ top10_kiev (22 березня 2010). Новейшая история украинского искусства. Point Zero. top10_kiev (рос.). Процитовано 10 липня 2020.
  58. ↑ "После модернизма - 2" - Выставочные залы Одесского художественного музея. ofam.od.ua (рос.). Процитовано 10 липня 2020.
  59. ↑ "После модернизма..." - Выставочные залы Одесского художественного музея. ofam.od.ua (рос.). Процитовано 10 липня 2020.
  60. ↑ Інтерв'ю: Олександр Соловйов про виставку-ярмарку Fine Art Ukraine 2013 і Всесоюзну виставку молодих художників 1988 року. Elle (рос.). 14 лютого 2013.
  61. ↑ а б Біографія - Василь Рябченко (англ.). Процитовано 9 серпня 2017.
  62. ↑ Удмуртський республіканський музей образотворчих мистецтв. Василь Рябченко "Залякування" (рос.). www.urmii.ru.
  63. ↑ Василь Рябченко, «Молитва» — Музей сучасного мистецтва України [Архівовано 2017-07-28 у Wayback Machine.] // http://modern-museum.org.ua
  64. ↑ Василь Рябченко (рос.). msio.com.ua. Архів оригіналу за 28 липня 2017. {{cite web}}: Вказано більш, ніж один |lang= та |language= (довідка); Вказано більш, ніж один |url-архіву= та |archive-url= (довідка); Вказано більш, ніж один |дата-архіву= та |archive-date= (довідка)
  65. ↑ Рябченко Василь — Grynyov Art Collection. Grynyov Art Foundation (укр.). Процитовано 10 липня 2020.
  66. ↑ Василь Рябченко – NT Art gallery. nt-art.net. Процитовано 10 липня 2020.

Бібліографія

  1. Музейне зыбрання «Українське сучасне мистецтво 1985—2015 з приватних колекцій» / Мистецький Арсенал — Київ, 2015. — c. 52 — 53
  2. Contemporary ukrainian artist. — Родовід, 2012. — c. 136—143
  3. Міф. Українське Бароко / Національний художній музей України. — Київ, 2012. — c. 39, 161
  4. Всеукраїнське трієнале живопису, Київ — 2010 / Національна спілка художників України. — 2010. — c. 37
  5. Українська Нова Хвиля / Національний художній музей України. — Київ, 2009. — c. 164—171
  6. Візуальне мистецтво. Від авангардних зрушень до новітніх напрямків. Розвиток візуального мистецтва України ХХ-XXI століття. — Інститут проблем сучасного мистецтва. — Київ, 2008. — с. 119
  7. Сучасне мистецтво часів незалежності України: 100 імен. — Мысль. — 2008. — с. 536—539, с. 640 
  8. Одеська обласна організація Національної спілки художників України. — Grafikplus, 2006. — c. 117
  9. Прощавай, зброє / Мистецький Арсенал. — Київ, 2004. — с. 67, 121
  10. Портфоліо. Мистецтво Одеси 1990-х. Збірник текстів / Центр сучасного мистецтва Сороса-Одеса. — Одеса, 1999. — с. 13, 15, 22, 24-26, 36, 52-53, 60-65,164-167, 294—301, 312
  11. Ukrainian art 1960s — 1980s. — Soviart. — Mammens Bogtrykkeri A/S. — c. 9 — 20. c. 88 — 89

Посилання

Read other articles:

Kantor Pos Bogor

Kantor Pos Bogor (Aksara Sunda: ᮊᮔ᮪ᮒᮧᮁ ᮕᮧᮞ᮪ ᮘᮧᮌᮧᮁ) adalah sebuah bangunan yang sebelumnya merupakan gereja pertama di kota Bogor.[1] Bangunan tersebut diresmikan pada tanggal 13 April 1845. Sesuai dengan fungsinya, gereja ini dimaksudkan sebagai tempat beribadah umat Protestan dan umat Katolik secara bergiliran. Setelah umat Katolik mendirikan Gereja Katedral, dan umat Protestan membangun Gereja Zebaoth, bangunan gereja tersebut oleh Pemerintah Belanda ke...

 

Wikipedia talk:WikiProject Organized Labour

This is the talk page for discussing improvements to the WikiProject Organized Labour page. Put new text under old text. Click here to start a new topic. New to Wikipedia? Welcome! Learn to edit; get help. Assume good faith Be polite and avoid personal attacks Be welcoming to newcomers Seek dispute resolution if needed Archives: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9Auto-archiving period: 30 days  Organized Labour Project‑class Organized Labour portalThis page is within the scope of WikiProject Organ...

 

1594 en France

Chronologie de la France ◄◄ 1590 1591 1592 1593 1594 1595 1596 1597 1598 ►► Chronologies Henri IV vainqueur de la Ligue représenté en Mars, par Jacob Bunel (Conservé au musée national du château de Pau.)Données clés 1591 1592 1593  1594  1595 1596 1597Décennies :1560 1570 1580  1590  1600 1610 1620Siècles :XIVe XVe  XVIe  XVIIe XVIIIeMillénaires :-Ier Ier  IIe  IIIe Chronologies thématiques Art Architecture, Arts plast...

Tablo

Tableau vivant luar ruangan tentang pertambangan emas di Paramaribo, 1892 Tablo[1] (serapan dari Turki: tablo) adalah sebuah gaya penyajian artistik. Karya tersebut paling sering menggambarkan sekelompok aktor berkostum, berpose secara berhati-hati dan sering kali berliterasi secara teatrikal. Berdasarkan pada ekstensinya, karya tersebut juga diterapkan pada karya-karya seni rupa yang meliputi lukisan, fotografi dan pahatan, yang menampilkan model-model artis dalam aransemen serup...

 

Rosie O'Donnell

American comedian and actress (born 1962) This article is about the entertainer. For Air Force General Emmett Rosie O'Donnell Jr., see Emmett O'Donnell Jr. Rosie O'DonnellO'Donnell in 2006BornRoseann O'Donnell[1] (1962-03-21) March 21, 1962 (age 62)Commack, New York, U.S.EducationDickinson CollegeBoston UniversityOccupation(s)Television presenter, comedian, producer, actor, authorYears active1979–presentPolitical partyDemocraticSpouses Kelli Carpenter ​ ​&#...

 

Mystic Pop-up Bar

Mystic Pop-up BarPoster promosiHangul쌍갑포차 Hanja雙甲布車 GenreDramaFantasiMisteriBerdasarkanTwin Tops Baroleh Bae Hye-sooPengembangJTBCDitulis olehHa Yoon-ahSutradaraJeon Chang-geunPemeranHwang Jung-eumYook Sung-jaeChoi Won-youngNegara asalKorea SelatanBahasa asliKoreaJmlh. episode12ProduksiProduser eksekutifOh Hwan-minProduserKim Bo-kyungDurasi70 menitRumah produksiDrama House [ko]Samhwa NetworksDistributorJTBC Netflix (internasional)Rilis asliJaringanJTBCFormat gamb...

Bar chart

Type of chart Bargraph redirects here. For electronic bargraph displays, see LM3914. Example of a grouped (clustered) bar chart, one with horizontal bars. A bar chart or bar graph is a chart or graph that presents categorical data with rectangular bars with heights or lengths proportional to the values that they represent. The bars can be plotted vertically or horizontally. A vertical bar chart is sometimes called a column chart. A bar graph shows comparisons among discrete categories. One ax...

 

Marc Anthony

Marc Anthony Marco Antonio Muñiz (lahir 16 September 1968) adalah seorang penyanyi berkebangsaan Amerika Serikat. Dia menjadi terkenal saat menyanyikan lagu utamanya seperti No Me Ames. Dia dilahirkan di Manhattan, New York City. Dia berkarier di dunia musik sejak tahun 1988. Diskografi 1991: When the Night is Over 1993: Otra Nota 1995: Todo a Su Tiempo 1997: Contra la Corriente 1999: Marc Anthony 2001: Libre 2002: Mended 2004: Amar Sin Mentiras 2004: Valió la Pena Filmografi Carlito's Way ...

 

Religion in Belarus

Overview of religion in Belarus Religion in Belarus (2020)[1]   Eastern Orthodoxy (83.3%)  Catholicism (including Roman Catholic and Belarusian Greek Catholic) (6.7%)  Other Christian (1.0%)  No religion (7.8%)  Other religions (0.2%) Church of All Saints (Eastern Orthodox) in Minsk. Christianity is the main religion in Belarus, with Eastern Orthodoxy being the largest denomination. The legacy of the state atheism of the Soviet era is ...

Dirham

Un dirham di bronzo risalente al Sultano ayyubide Saladino. Si noti la raffigurazione umana, spesso erroneamente bollata come vietata dall'Islam Il dirham, raramente adattato in italiano come daremo[1][2][3] (arabo: دِرْهَم pl. darāhim دَرَاهِم), fu, dall'epoca del califfo omayyade 'Abd al-Malik ibn Marwān, la moneta argentea fatta coniare per la giovane umma islamica. La parola derivava direttamente dal persiano drahm che la impiegava fin dall'epoca a...

 

Pier Luigi Bersani

Bersani beralih ke halaman ini. Untuk penyanyi, lihat Samuele Bersani. Untuk teoretikus sastra, lihat Leo Bersani. Untuk pemain anggar, lihat Giuseppina Bersani. Pier Luigi Bersani Sekretaris Partai DemokratMasa jabatan7 November 2009 – 20 April 2013WakilEnrico LettaPendahuluDario FranceschiniPenggantiGuglielmo EpifaniMenteri Pembangunan EkonomiMasa jabatan17 Mei 2006 – 8 Mei 2008Perdana MenteriRomano ProdiPendahuluClaudio Scajola (Menteri Kegiatan Produktif)PenggantiCla...

 

أتراك

هذه المقالة عن المجموعة العرقية الأتراك وليس عن من يحملون جنسية الجمهورية التركية أتراكTürkler (بالتركية) التعداد الكليالتعداد 70~83 مليون نسمةمناطق الوجود المميزةالبلد  القائمة ... تركياألمانياسورياالعراقبلغارياالولايات المتحدةفرنساالمملكة المتحدةهولنداالنمساأسترالي�...

Guerre d'indépendance du Brésil

Guerre d'indépendance du Brésil De gauche à droite et de haut en bas: Cortes portugaises; Troupes portugaises au Brésil, Pierre Ier couronné Empereur du Brésil, Pierre Ier à bord de la frégate « União »; Pierre Ier déclare l'indépendance du Brésil, . Informations générales Date 29 août 1821 - 8 mars 1824(2 ans, 6 mois et 8 jours) Lieu Brésil et Uruguay Issue Victoire du Brésil Indépendance brésilienne Unité territor...

 

Louis-Joseph Jay

Pour les personnes ayant le même patronyme, voir Jay. Louis-Joseph JayLouis-Joseph Jay par Jacques-Augustin PajouNaissance 18 mars 1755Saint-Hilaire-de-la-Côte (Isère)Décès 7 juillet 1836 (à 81 ans)Vienne (Isère)Nationalité FrançaisActivité Professeur de dessinmodifier - modifier le code - modifier Wikidata Louis-Joseph Jay est un professeur de dessin né à Saint-Hilaire-de-la-Côte (Isère) le 18 mars 1755 et mort à Vienne (Isère) le 7 juillet 1836. Toute sa vie a été co...

 

تسمية نظامية للمركبات العضوية

تصنيف الهيدروكرونات مركب الهكسان الهيدروكربونات هي مركبات تحتوي على ذرات الكربون والهيدروجين فقط. ويمكن تصنيفها على أساس نوع الرابطة التي تربط ذرات الكربون داخل المركب.[1] النظام الرسمي لتسمية المركبات العضوية من قبل الاتحاد الدولي للكيمياء البحتة والتطبيقية لم يتطو...

2013 World Judo Championships

Judo competition Judo 2013 World Judo ChampionshipsVenueGinásio do MaracanãzinhoLocation Rio de Janeiro, BrazilDates26 August – 1 SeptemberCompetitors673 from 123 nationsChampionsMen's team Georgia (3rd title)Women's team Japan (4th title)Competition at external databasesLinksIJF • EJU • JudoInside← Paris 2011 (individual)← Salvador 2012 (Team)Chelyabinsk 2014 → 2013 World Judo ChampionshipsMenWomen60 kg48 kg66 kg52 k...

 

Falls City, Oregon

City in Oregon, United StatesFalls City, OregonCityFire department in Falls CityLocation in OregonCoordinates: 44°51′58″N 123°26′19″W / 44.86611°N 123.43861°W / 44.86611; -123.43861CountryUnited StatesStateOregonCountyPolkIncorporated1893Government • MayorTJ Bailey[citation needed]Area[1] • Total1.20 sq mi (3.11 km2) • Land1.20 sq mi (3.11 km2) • Water0.00 sq...

 

Relief carving

Carving of figures on a flat wood panel A low relief carving of a Viking ship Carving tools and a mallet In wood carving relief carving is a type in which figures or patterns are carved in a flat panel of wood; the same term is also used for carving in stone, ivory carving and various other materials. The figures project only slightly from the background rather than standing freely. Depending on the degree of projection, reliefs may also be classified as high or medium relief. Relief carving ...

Anita Harris

British singer and actress (born 1942) This biography of a living person needs additional citations for verification. Please help by adding reliable sources. Contentious material about living persons that is unsourced or poorly sourced must be removed immediately from the article and its talk page, especially if potentially libelous.Find sources: Anita Harris – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (December 2018) (Learn how and when to remove th...

 

No Money Needed

1932 film No Money NeededGermanMan braucht kein Geld Directed byCarl BoeseWritten byFerdinand Alternkirch (play)Károly NótiHans WilhelmProduced byArnold PressburgerStarringHedy LamarrHeinz RühmannHans MoserIda WüstCinematographyWilly GoldbergerKarl SanderEdited byGeza PollatschikMusic byArtur GuttmannProductioncompanyCine-Allianz TonfilmDistributed byBavaria FilmRelease date 5 February 1932 (1932-02-05) Running time92 minutesCountryGermanyLanguageGerman No Money Needed (Ger...