PROFILPELAJAR.COM

Село Руський Керестур; серб. Руски Крстур; русин. Руски Керестур
	Греко-католицька церква у Рускі КрстуріГреко-католицька церква у Рускі Крстурі
Основні дані
Країна	Сербія
Регіон	Воєводина
Округ	Західно-Бацький
Община	Кула
Населення	5213 (на 2002)
Площа	58,6 км²
Густота населення	89 осіб/км²
Поштові індекси	25233
Телефонний код	+381-025
Географічні координати	45°33′28″ пн. ш. 19°24′34″ сх. д. / 45.55778° пн. ш. 19.40944° сх. д.
Висота над рівнем моря	84 м
Назва мешканців	русини, серби
Карта
	; Руський Керестур
	' у Вікісховищі

Руський Керестур або Руський Крстур (серб. Руски Крстур, русин. Руски Керестур) — село в общині Кула Західно-Бацького округу, Воєводина, Сербія.

Населення села становить 5 557 осіб (2002 рік), щільність населення становить 89 ос./км². Займана площа — 58,6 км². Переважну більшість населення складають русини. Рускі Крстур є також культурним центром русинської національної меншини у Воєводині. Тут кілька разів відбувався Всесвітній конгрес русинів.

Географія

Географічні координати Рускі Крстура: 45°33' пн. ш. 19°25' сх. д. Часовий пояс — UTC+1, з переходом на літній час UTC+2. Загальна площа Рускі Крстура — 58,6 км².

Рускі Крстур розташоване в південно-західній частині общини Кула. Через село проходить автомагістраль М-3.

Демографія

Найбільшу частину населення села складають русини. За даними перепису 2002 року населення території, підпорядкованій Рускі Крстуру становило 5 213 осіб.

Динаміка чисельності населення

Рік	Населення, осіб^[1]
1948	5874
1953	6115
1961	5873
1971	5960
1981	5826
1991	5636
2002	5213

Національний склад

У населенні були присутні такі етнічні групи:

русини — 85,99 % (4.483 особи)
серби — 5,04 % (263 особи)
цигани — 1,45 % (76 осіб)
угорці — 1,40 % (73 особи)
українці — 1,17 % (61 особа)
хорвати — 0,72 % (38 осіб)
чорногорці — 0,70 % (37 осіб)
югослави — 0,59 % (31 особа)
словаки — 0,57 % (30 осіб)
мусульмани — 0,17 % (9 осіб)
словенці — 0,05 % (3 особи)
македонці — 0,05 % (3 особи)
інші — 0,49 % (26 осіб)

Релігія

За віросповіданням русини належать до греко-католиків. Незабаром після їх імміграції в цьому регіоні була заснована і побудована невеличка церква. Церква була побудована у 1784 році й названа на честь святого Миколая. Сьогодні Рускі Крстур є центром греко-католиків Сербії.

Спорт

У 1923 році в селі було створено футбольний клуб «Русин».

Відомі особи

Народилися

Діонісій Няраді — єпископ Крижевецької єпархії Хорватської греко-католицької церкви, Апостольський адміністратор Пряшівської греко-католицької єпархії, Апостольський адміністратор Мукачівської греко-католицької єпархії.
Костельник Гавриїл Федорович (1886—1948) — український богослов, церковно-громадський діяч, письменник, мовознавець та історик. Засновник літературної мови українців Воєводини.
Рамач Михайло Юрійович (1951) — український (русинський) поет, перекладач, журналіст.
Петро Різнич-Дядя — югославський актор, режисер, педагог і культурно-громадський діяч-русофіл українського походження, створив русинський театр у м. Руський Крстур, який донині ставить п'єси.
Федір Гербут — сербський фізик-теоретик

В селі довгий час жив і працював Петро Кузмяк, на честь якого названо русинську гімназію — єдину в країні, де викладання йде бачвансько-русинською мовою.

Галерея

Знак на в'їзді до села сербською і русинською
«Замок» — старий корпус школи «Петро Кузмяк»^[2]
Основна школа і гімназія «Петро Кузмяк», новий корпус
Місцева канцелярія
Башта кафедральної церкви св. Миколая
Будинок «Руської матки»
Русинський народний театр
Друкарня «Руське слово»
Пам'ятник до 250-річчя заснування парафії
Пам'ятник Г. Костельнику.

Примітки

↑ Издаје и штампа — Републички завод за статистику Србије (ISSN 1450-9075, январь 2009) — Раздел «Численность населения», страницы № 108—111
↑ Школа нєшка. Архів оригіналу за 21 червня 2012. Процитовано 6 квітня 2014.