Кох провів підліткові роки в Ганау, навчаючись і працюючи в майстерні з виготовлення металевих виробів і водночас відвідуючи художню школу. Згодом вступив до Академії витончених мистецтв у Нюрнберзі.
У 1897—1906 працював в Лейпцигу в різних компаніях, що займалися книготоргівлею, а також ілюстрував і створював книжкові обкладинки в стилі модерн, який був популярний в той час[7]. У 1906 Кох влаштувався на словолитний завод Rudhard Type в Оффенбаху, пізніше відомий як Klingspor Type. Серед інших відомих графічних дизайнерів, які працювали на цьому заводі, були Отто Екман і Петер Беренс[8].
Кох був глибоко духовною і побожною людиною, сповідував лютеранство, проводячи багато часу за роботою над релігійними публікаціями і рукописами, яких він написав близько сотні протягом життя. Вважав алфавіт найвищим досягненням людства[9].
У 1934 він передчасно помер від серцевого нападу у віці 59 років.
Кар'єра і вплив
Листівка, яку Кох зазвичай надсилав, коли його просили дати безкоштовний зразок його творчості: «Lecken Sie mich am Arsch!» («Поцілуй мене в дупу!»)
Кох захоплювався Вільямом Моррісом. Виступаючи на конференції в Лондоні, він засумнівався, що Морріс не є німцем за походженням: «Я відчуваю таку близькість до нього, що у мене завжди є відчуття, що він не може бути англійцем, він повинен бути німцем»[10].
Вчення Морріса «Рух мистецтв і ремесел» яскраво виражене в методах рукописного письма і техніці різьби по дереву Коха. Він високо цінував майстерність у друкарському дизайні і методах друку[11]. Проте його кар'єра проходила в період швидкого розвитку друкарської техніки, так в 1886 була винайдена лінотипна машина, в 1887 — монотипна система, а в 1907 — офсетний друк; всі ці новомодні технології суперечили ремісничому духу Коха.
Кох читав лекції в оффенбахській Школі мистецтв і ремесел. У 1918, після Першої світової війни, він відкрив майстерню, в якій навчав студентів типографської справи, каліграфії, деревообробки та інших ремесел[12]. Найбільш відомий своїм каліграфічним талантом [13], Кох опирався на традицію, створюючи оригінальне, просте вираження зі своїх матеріалів.
Багато шрифтів Коха, таких як Kochschrift і Willhelm Klingspor Gotisch, позначені відчутним впливом рукописів і готичних літер,[14][15], стилю, який виник в Німеччині. Відомий також своєю націоналістичною ідеологією, він писав в Der Deutsche: «Ще хлопчиком я хотів стати справжнім німцем. Я ненавидів все, що було іноземним, і навіть коли я ріс, я відчував, що це ознака справжньої відданості»[16].
Кох просував німецький друкований алфавіт в нарисах і журналах, де він публікувався. Він також проводив виставки зі своєю художньою групою Offenbach Schreiber, яка пропагувала ручне письмо і каліграфію, виражаючи через них відродження традиційної писемності. Відданість Коха готичному письму, можливо, обмежила його визнання в англомовних країнах[17]. Його роботи також були частиною художнього конкурсу на Літніх Олімпійських іграх 1928[18].
Кох написав книгу, яка містить 493 символи старого світу, монограми і руни, що має назву «Книга знаків» (англ.The Book of Signs); перевидана в 1955 в серії «Доверський архів живопису».
Галерея
Стародрукарські шрифти, розроблені Кохом
Шрифт Fraktur, розроблений Кохом.
Плакат для міжнародної виставки книжкового мистецтва.
.svg){kind=small}
.png)
