Конституційний республіканський референдум 2024 року — загальнонаціональний референдум щодо закріплення у Конституції Молдови формулювання про незворотність європейського курсу Молдови, аби запобігти можливим спробам майбутніх урядів (Молдова парламентська республіка з церемоніальним[en] президентом) змінити вектор політики на протилежний. За підсумками всенародного голосування, яке відбулося 20 жовтня 2024 року, виборці з мінімальною перевагою 10 564 голоси підтримали зміни до конституції. Але цей результат забезпечила здебільшого молдовська діаспора. Натомість мешканці Молдови виступили проти зближення країни з ЄС, а варіант «проти» лідирував майже увесь час підрахунку голосів. Що пояснюється тим, що виборці тісно пов'язували євроінтеграцію з чинною президенткою, через що рух країни до ЄС перебрав на себе і її високий антирейтинг, переважно серед жителів Молдови, на яких безпосередньо вплинула її політика[1][2][3][4][5].
У березні 2022 року, після повномасштабного вторгнення РФ до України, Молдова подала заявку на членство в ЄС.[11] У червні Європейська рада надала Молдові статус країни-кандидата.[12] У грудні 2023 року Європейська рада оголосила про рішення розпочати переговори про вступ із Молдовою.[13][14] Санду запропонувала парламенту організувати в Молдові референдум про вступ до Євросоюзу[15]. Молдова встановила цільову дату вступу до 2030 року.[16]
У 2023 році президент Санду оголосила про намір переобратися на посаду президента[17] і про запуск онлайн-платформи для просування референдуму і переваг членства в ЄС.[17] Спостерігачі відзначили, що Санду планує зосередити зусилля на інтеграції в ЄС, сфері, де вона та її партія PAS досягли успіху.[18]
21 березня 2024 року парламент схвалив резолюцію про продовження зусиль щодо приєднання до ЄС. У декларації стверджувалося: «Тільки приєднання до Європи може забезпечити майбутнє країни як суверенної, нейтральної та цілком демократичної держави». На голосуванні всі опозиційні партії покинули парламент.[19] 16 травня парламент схвалив проведення референдуму у зв'язку з президентськими виборами 20 жовтня.[20][21][22]
Гагаузія
2 лютого 2014 року Автономне утворення Гагаузія провела два референдуми щодо євроінтеграції. В одному 98,4 % проголосували за приєднання до Митного союзу, в другому 97,2 % виступили проти подальшої інтеграції з ЄС. 98,9 % підтримали пропозицію, що Гагаузія може проголосити незалежність, якщо Молдова об'єднається з Румунією.[23] У Гагаузії існує занепокоєння, що інтеграція Молдови в ЄС може призвести до такого об'єднання з членом ЄС Румунією, яка є непопулярною в автономному регіоні.[24]
Кампанія
На зустрічі в Москві 21 квітня 2024 року п'ять проросійських партій, а саме партія Șor, партія «Відродження», «Шанс», «Перемога» та «Альтернативна сила порятунку Молдови», оголосили про створення альянсу під назвою «Victorie» («Перемога») для протидії членству в ЄС та посилення відносин із Росією. Лідер Гагаузії Євгенія Гуцул також висловила підтримку руху, який обертається навколо лідера партії Șor Ілана Шора. Міністр інфраструктури Молдови Андрій Спину назвав членів коаліції зрадниками і припустив, що вона була сформована «прямо біля Кремля».[25]
Хоча опитування громадської думки прогнозували перемогу кампанії «за», результат виявився гіршим, ніж очікувалося. Аналітики стверджують, що бюлетені від переважно проєвропейської діаспори були підраховані із запізненням, що дало поштовх кампанії «так» в останню хвилину.
Президентка Мая Санду пояснила незначну перевагу в результатах референдуму російським втручанням і охарактеризувала його як «безпрецедентну атаку на демократію», додавши, що її уряд має докази того, що 300 000 голосів були куплені[29]. Європейський Союз також заявив, що референдум відбувся за «безпрецедентного втручання та залякування з боку Росії та її союзників».[30] Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн схвально оцінила результати референдуму, сказавши, що «перед обличчям гібридної тактики Росії Молдова демонструє, що вона незалежна, сильна і хоче європейського майбутнього». Сполучені Штати також вважають що існувало російське втручання у референдум. Водночас Кремль висловив сумнів щодо незначної перемоги голосування «За» та заперечив усі звинувачення у втручанні.
Розслідування проведене молдавською газетою Ziarul de Gardă виявило існування злочинної організації на чолі з Іланом Шором, який отримав 15 мільйонів доларів від російського уряду, що було записано на приховану камеру. Ці кошти потім були розподілені приблизно серед 130 000 людей для підкупу виборців і поширення дезінформації проти Європейського Союзу.[31] Росія заперечила усі звинувачення.[32]
Журналіст BBC на виборчій дільниці в Придністров'ї знайшов докази купівлі голосів у розповіді про жінку, яка запитувала спостерігача за виборами, де вона може взяти гроші, обіцяні їй в обмін на її голос.[33]
↑Moldovan president launches campaign to promote EU referendum. Reuters. 18 березня 2024. President Maia Sandu launched a campaign to promote an upcoming referendum on Moldova's push to join the European Union on Monday, calling on civil leaders to rally support for the country's accession to the 27-member bloc.
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
