PROFILPELAJAR.COM

Ренато Гуттузо
Ренато Гуттузо
Renato Guttuso
При народженні	Renato Guttuso
Народження	26 грудня 1911 ; Багерія біля Палермо, Сицилія
Смерть	18 січня 1987[…] (75 років)
	Рим
Національність	італієць
Країна	Італія
Жанр	історична та побутова картина, портрет, пейзаж, натюрморт
Навчання	Університет Палермо
Діяльність	художник, політик, рисувальник, графік, митець
Напрямок	неореалізм
Роки творчості	1932 — 1987
Вплив	футуризм, експресіонізм
Член	Академія Святого Луки
Твори	Vucciriad
Партія	Італійська комуністична партія
Вчене звання	почесний зарубіжний член РАМd
Роботи в колекції	Національна галерея мистецтв, Музей Тіссен-Борнемісса, Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк), Тейт, Національна галерея Вікторії, Національна галерея, Дрезденська картинна галерея, Національна галерея сучасного мистецтва (Рим), Ермітаж, Hungarian National Galleryd, Музей образотворчих мистецтв, Гаазький муніципальний музей, National Gallery of Modern Artd, Bologna Museum of Modern Artd, Національний музей у Варшаві, Королівські музеї витончених мистецтв, Міський музей (Амстердам), Нова національна галерея, Estorick Collection of Modern Italian Artd, Malaspina Picture Galleryd і Print Collectiond
Нагороди
	Ренато Гуттузо у Вікісховищі
	Висловлювання у Вікіцитатах

Ренато Гуттузо (італ. Renato Guttuso; 26 грудня 1911, Багерія біля Палермо, Сицилія — 18 січня 1987, Рим) — італійський художник ХХ століття. Малював сюжетні та історичні картини, портрети, пейзажі, натюрморти. Робив спроби в театрально-декораційному мистецтві. Займався гравюрою.

Життєпис

Роки на Сицилії

Народився на Сицилії в містечку неподалік Палермо. Походить з простої родини, батько був землеміром.

Перші художні навички отримав від місцевого ремісника. що розмальовував візки. Навчався в ліцеї та ходив на курси до художника — футуриста Піппо Ріццо.

Навчання

Перебрався в Палермо, де вивчав юриспруденцію та класичну філологію в університеті міста.

Переїзд на північ Італії

У 1931 р. перебрався у Рим, потім у Мілан.
У 1938 р. — один з засновників мистецького журналу «Корренте» та однойменної групи художників, що дотримувались антифашистських політичних поглядів.

Самостійно вивчав твори італійський футуристів, експресіоністів, Вінсента ван Гога, російського художника Дейнеки, Пікассо.

З 1940 р. вступив до комуністичної партії Італії, що підживлювалася грошами Компартії СРСР, де головував Сталін.
З 1943 р. в лавах італійських партизан.
У 1946 р. по закінченні 2-ї світової війни ініціатор створення художнього об'єднання «Новий фронт мистецтва» на антифашистських засадах. Коли об'єднання розпалося, став головою тієї частини, що дотримувалась неореалістичних позицій в мистецтві та фігуративного живопису.
У 1950 р. — перша персональна виставка митця пройшла в місті Лондон.
У 1951 р. — лауреат премії Всесвітньої ради миру за серію малюнків " Gott mit uns! ". (Назва походить від гасла німецьких фашистів, серія має антифашистське спрямування, розкриваючи військові злочини нацистів.)

Радянський художник Корін Павло Дмитрович створив портрет Ренато Гуттузо. Пізніше портрет італійського митця придбав Державний Російський музей в Петербурзі для експонування в своїх залах.

Смерть

Помер в Римі в січні 1987 р.

Увічнення пам'яті

В містечку Багерія, де народився художник, створено музей Ренато Гуттузо в приміщеннях місцевої вілли Каттоліка.

Періоди творчості

Умовно твори майстра поділені на періоди:

Довоєнний (до 1940 року)
Період антифашистського Спротиву
Повоєнний період (1945 — 1949)
Період неореалізму (1950—1959)
Останній період (1960 — 1987).

Перелік деяких творів

Страта в полі, 1938
Втеча з вулкану Етна, 1939
Розп'яття Христа, 1942
Серія малюнків " Gott mit uns! ", 1944
Захоплення селянами Сицилії приватних незасіяних земель, 1848
Італійські наймити, 1949
Баталія біля мосту Амміральо, 1952
Поклади сіри в Кортина д'Ампеццо, 1955
Бугі-вугі у Римі, 1953
Пляж, 1955
Дівча з морозивом, 1958
Жінка біля телефону, 1959
Дискусія, 1960
Рокко з сином, 1960
Натовп, 1960
Вихідний день калабрійського наймита в Римі, 1961
Ван Гог несе відрізане вухо повіям
Портрет батька Джоаккіно Гуттузо, 1966
Космонавт Ю.Гагарін, 1968
Автопортрет
Поховання Тольятті, 1972
Кафе «Греко», 1976
Портрет Альберто Моравія, 1982
Пейзаж

Джерела

Берджер Дж. Ренато Гуттузо. М., 1962
Ренато Гуттузо: Альбом / Сост. и вступ. ст. А. Г. Барская и Русаков Ю. А., Л.- М., 1965
Renato Guttuso. Каталог выставки / Авт. вступ. ст. В. Горяинов. М., 1972
Горяинов В. В. «Графика Ренато Гуттузо», М. «Искусство», 1972
Brandi C. Guttuso. Milano, 1983.