PROFILPELAJAR.COM

Райнгольд Бер
Райнгольд Бер
нім. Reinhold Baer
Народився	22 липня 1902[…]; Берлін, Німецький Райх
Помер	22 жовтня 1979[…] (77 років); Цюрих, Швейцарія
Країна	Німеччина
Національність	євреї
Діяльність	математик, викладач університету
Alma mater	Геттінгенський університет (1925); Фрайбурзький університет (1922); Ганноверський університет (1921)
Галузь	алгебра
Заклад	Інститут перспективних досліджень; Франкфуртський університет; Університет Іллінойсу в Урбана-Шампейн; Університет Мартіна Лютера; Фрайбурзький університет; Манчестерський університет Вікторіїd; Університет Північної Кароліни в Чапел-Гілл
Науковий керівник	Hellmuth Kneserd і Ріхард Курант
Аспіранти, докторанти	Wolfgang P. Kapped; Bernd Fischerd; Heinz Lüneburgd; Richard William Balld; Wolfram Menzeld; Larry Wosd; Christoph Heringd; Paul F. Conradd; Gerhard O. Michlerd; Helmut Benderd; Hermann Heinekend; Donald G. Higmand; Martin Newelld; Rüdiger Göbeld; Peter Dembowskid; Dieter Heldd; Bernhard Ambergd; Otto H. Kegeld; Roland Schmidtd; Burton Victor Deand; Hans Kurzweild; Grace Batesd; Ross Allen Beaumontd; Paul Edwin Lewisd; Philip Wilkinson Carruthd; Hugh Francis Ginerichd; Robert Wilder Gibsond; Lois Aileen Hostinskyd; Ke-Chan Kuod; Marion Preston Emersond; Kenneth Graham Wolfsond; Arno Cronheimd; John Eldon Whitesittd; Earl Justin Schwepped; Kenneth Allyn Bronsd; Norman E. Sexauerd; Hans Karl Fleschd; Annemarie Schletted; Jutta Hausend; Helmut Mäurerd; Peter Plaumannd; Hans-Heinrich Brungsd; Dieter Bettend; Christine S. Williams Ayoubd; Günter Kraused; Hans Schneeweißd; Petrus Johannes Gräbed; Kai Faltingsd; Ulrich F. K. Schoenwaelderd; Klaus-Dieter Güntherd; Ursula Müllerd; Hansjoachim Grohd; Peter Grossed; Helmut Siemond; Rolf-Dieter Wölkd; Walter Ottomar Schürrerd; Hermann Simond; Dieter Dippeld; Ingo Weidigd; Wolfgang Liebertd
У шлюбі з	Marianne Baerd
Діти	Klaus Baerd
	Райнгольд Бер у Вікісховищі

Райнгольд Бер (22 липня 1902, Берлін — 22 жовтня 1979, Цюрих) — німецький математик, найбільше відомий своїми роботами з алгебри та теорії груп, а також з геометрії.

Життєпис

Бер спочатку вивчав машинобудування у Технічному університеті Ганновера, але потім перейшов на вивчення математики та філософії у Фрайбурзі-ім-Брайсгау (серед інших у Вольфганга Крулля та Альфреда Леві) та Геттінгені в 1921 році.

Він належав до гуртка навколо Еммі Нетер і Гельмута Кнезер. Отримав докторський ступінь на тему диференціальної геометрії. Після цього в 1924 році він поїхав до Кіля зі стипендією до Гельмута Гассе, Ернста Стейніца та Отто Тепліца. З 1926 по 1929 рік працював асистентом у Леві у Фрайбурзі, під впливом якого звернувся до алгебри. У 1928 році він поїхав до Гельмута Хассе в Галле, де він перередагував (разом з Хассе) класичний нарис Стейніца «Алгебраїчна теорія тіл» 1910 року (з коментарями та додатком Бера до теорії Галуа).

В 1933 році, коли нацисти захопили владу, Баєр перебував у відпустці в Австрії зі своєю дружиною Маріанною Ерікою Кірштайн (одружились у 1929 році). Оскільки він був євреєм, змушений був емігрувати. Він поїхав через Манчестер (у співпраці Луїсом Морделлом) до Принстона, де він жив у 1935—1937 роках на запрошення Германа Вейля. У 1938 році він прийняв посаду професора в Іллінойському університеті.

У 1956 році він поїхав як професор до Франкфурта-на-Майні. Він мав велику кількість студентів і регулярно організовував конференції з теорії груп у Обервольфаху в Німеччині, зокрема з груп у геометрії.

Бер найбільш відомий своєю роботою з теорії груп, де він займався, серед іншого, проблемами розширення та скінченності, а також досліджував нільпотентні та розв'язні групи. На його честь названі групи Бера, кільця Бера та радикал Бера. Бер представив концепцію ін'єктивного модуля в 1941 році. Він також застосував теорію груп у теорії скінченних проективних площин. Він також працював над теорією множин, теорією тіл і топологією.

Колоквіуми Райнгольда Бера проводяться в різних університетах Німеччини з 1963 року.

Докторанти Райнгольда Бера стали зокрема Б. Хайнц Люнебург, Бернд Фішер, Пітер Дембовскі, Дональд Г. Гігман, Дітер Хелд, Герхард О. Міхлер, Ганс Курцвейль, Крістоф Герінг, Інго Вайдіг, Гельмут Бендер, Отто Кегель, Рюдігер Гебель, Крістін Вільямс Аюб.