Пітер Аспе (нід. Pieter Aspe, 3 квітня 1953, Брюгге — 1 травня 2021) — бельгійський письменник. Справжнє ім'я — П'єр Аспеслаг (нід. Pierre Aspeslag). Жив і працював у Бланкенберге. Писав детективні романи й до 2014 року написав понад 35 книг. У Бельгії люди часто асоціюють Аспе з бельгійським пивом Дювель (нід. Duvel), тому що він часто пив цей сорт пива.
Біографія
Пітер Аспе вивчав латину і природничі науки в Брюгге. Після закінчення середньої школи він вступив на факультет політичних і соціальних наук Гентського університету, але не закінчив його.
До того, як він став письменником, Пітер Аспе часто змінював професії. Працював продавцем, фоторепортером, консьєржем у Базиліці святої Крові Христової в Брюгге, реставратором меблів тощо. Його письменницька кар'єра розпочалася лише 1995 року, коли він написав книгу Квадрат помсти (нід. Het vierkant van de wraak). Ця книга була першою з серії про комісара Пітера Ван Іна (нід. Pieter Van In) і Ханнелоре Мартенс (нід. Hannelore Martens). Більшість його книг входила до цієї серії.
На початку серпня 2006 року у нього стався серцевий напад прямо на вулиці. Його відразу ж госпіталізували і зробили операцію. Після операції він був помічений, коли він пив пиво Дювель разом з кардіологом. Цей інцидент викликав багато реакцій, але кардіолог Аспе сказав, що пиво — добре для холестерину.
Пітер Аспе одружився з Бернадетою й у них народилися двоє дочок, Тесса (1972) і Міра (1974). У нього також дві внучки, Ліса (2000) й Елін (2013). Йоріс Ван Хулле (нід. Joris Van Hulle) написав біографію Пітера Аспе 2012 року: Пітер Аспе, портрет незвичайного таланту (нід. Pieter Aspe, Portret van een toptalent). У Брюгге є пішохідний маршрут, за яким можна відвідати місця, які згадуються в книгах Аспе.
Творчість
Пітер Аспе писав детективні романи. У середньому він писав дві книги на рік. Найголовнішим персонажем є комісар Пітер Ван Ін. Ван Ін — грубий і впертий чоловік середнього віку, завзятий курець, часто свариться з іншими персонажами. Він людина-одинак, якому подобається бельгійське пиво Дювель. У книгах з'являється ще важливий персонаж: Ханнелоре Мартенс. Вона спочатку працює в прокуратурі, а потім стає судовим слідчим. У книгах Ван Ін і Мартенс закохуються і одружуються й у них народжуються троє дітей.
Аспе написав понад 30 книг за участю цих персонажів. Серія про Пітера Ван Іна і Ханнелоре Мартенс є найпопулярнішими книгами в творчості Аспе. Зазвичай він писав книги про місця, які він добре знає. У більшості книг події відбуваються в Брюгге, де він виріс, а деякі в Бланкенберге, де він жив.
Перші десять книг, події в яких відбуваються в Брюгге, екранізовані в серіалі Аспе (нід. Aspe). Після цих десяти, за згоди самого Пітера Аспе, зняли ще більше серій, які не були засновані на книгах, але були в тому ж жанрі. 2014 року показувався десятий і останній річний серіал по бельгійському телебаченню. Після першого показу серіалу Аспе, продаж книг Пітера Аспе дуже зріс. У грудні 2008 року Аспе вже продав більш ніж 1,5 мільйона книг у Бельгії і Нідерландах.
Є ще чотири комікси, героєм яких є Пітер Ван Ін як із книг, так і з серіалу. Поряд з серією про Пітера Ван Іна, Пітер Аспе ще написав дві книги для молоді: Кровні узи (нід. Bloedband) і продовження Повітряна пошта (нід. Luchtpost) і ще чотири інших трилери. На замовлення бельгійської газети Het Nieuwsblad, Пітер Аспе написав книгу Dekmantel. Це коротке оповідання, яке з'явилося в газеті у вигляді семи епізодів у серпні 2009 року.
Кілька його книг було перекладено й видано у Франції, США, Німеччині, Італії, Іспанії, Польщі, Чехії та Південно-Африканській Республіці, Росії.
У квітні 2014 року видавець Пітера Аспе опублікував відео, у якому можна побачити сильно побитого Пітера Аспе. Відео було рекламним трюком для нової книги (Біль)³ (нід. (Pijn)³).
Нагороди
Пітер Аспе отримав за свою творчість декілька нагород. 2001 року він отримав нагороду Еркюль Пуаро за книгу Мирна жертва (нід. Zoenoffer), 2002 року — Humo's Gouden Bladwijzer за книгу П'ята влада (нід. De vijfde macht), а 2010 року він отримав нагороду Еркюль Пуаро за всю творчість. Останню нагороду отримали тільки 3 людини.
Бібліографія
Пітер Ван Ін
- 1995 — Площа помсти (нід. Het vierkant van de wraak)
- 1996 — Вбивства Мідаса (нід. De Midasmoorden)
- 1997 — Діти Хроноса (нід. De kinderen van Chronos)
- 1998 — Четверта цифра (нід. De vierde gestalte)
- 1999 — Інцидент Драйсе (нід. Het Dreyse incident)
- 2000 — Синя кров (нід. Blauw bloed)
- 2000 — Мертвий приплив (нід. Dood tij)
- 2001 — Поцілунок (нід. Zoenoffer)
- 2001 — Чистилище (нід. Vagevuur)
- 2002 — П'ята сила (нід. De vijfde macht)
- 2002 — Під фальшивим прапором (нід. Onder valse vlag)
- 2003 — Пандора (нід. Pandora)
- 2003 — 13
- 2004 — Танго (нід. Tango)
- 2004 — Незакінчене минуле (нід. Onvoltooid verleden)
- 2005 — Казино (нід. Casino)
- 2005 — Без маскування (нід. Ontmaskerd)
- 2006 — Без жалю (нід. Zonder spijt)
- 2006 — Алібі (нід. Alibi)
- 2007 — Адрифт (нід. Op drift)
- 2008 — Сьома кімната (нід. De zevende kamer)
- 2008 — Банкрут (нід. Bankroet)
- 2009 — Введено в оману (нід. Misleid)
- 2009 — Клітка (нід. De Cel)
- 2010 — Ворог (нід. De Vijand)
- 2010 — Слово честі (нід. Erewoord)
- 2011 — Постскриптум (нід. Postscriptum)
- 2011 — Соло (нід. Solo)
- 2012 — Острів (нід. Eiland)
- 2012 — Мінус 1 (нід. Min 1)
- 2013 — Остаточне замовлення (нід. Het laatste bevel)
- 2013 — Синдром Януса (нід. Het Janussyndroom)
- 2014 — (Біль)³ (нід. (Pijn)³)
Інші твори
- Дикуни (нід. Grof Wild)
- Японський сад (нід. De Japanse Tuin)
- Кіт і миша (нід. Kat en Muis)
- Останній проїзд (нід. De Laatste Rit)
Книги для молоді
- Кровні узи (нід. Bloedband)
- Повітряна пошта (нід. Luchtpost)
Примітки
Посилання
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво | |
|---|
| Література та бібліографія | |
|---|
| Словники та енциклопедії | |
|---|
| Нормативний контроль | |
|---|
