Півде́нна Дако́та (англ.South Dakota) , сіу. Дакота Ітокага (Dakȟóta itókaga)— штат на півночі США; 199,9 тисяч км², 796 тис. мешканців (з них 70 тис. індіанців); адміністративний центр Пірр; Велика Рівнина (прерії); екстенсивне розведення худоби та вирощування пшениці; видобуток золота, руд літію, берилію; харчова промисловість; туризм.
Через територію Південної Дакоти із півночі на південь тече річка Міссурі, яка утворює тут каньйон глибиною до 150 м. На схід від річки розташовані чорноземніпрерії, на захід — Великі Рівнини.
Першими територію сучасної Південної Дакоти досліджували у XVIII сторіччі французи. У 1743 році цю територію було проголошено французькою. Вона увійшла до складу великої колонії Луїзіани. У 1803 році Франція продала Луїзіану США і Південна Дакота стала частиною Сполучених Штатів. Масове заселення території почалося у 70-х роках XIX століття, щойно у горах Блек-Гіллс було відкрито запаси золота.
У 1889 році Південна Дакота отримала офіційний статус штату США.