Жителі Пухівського городка (Пухова) вчинили опір татаро-монголам у 1240 р., за що городок було і знищено «в пух і прах». За іншою версією монахи тут тримали качок і гусей і уміло обробляли пух, який йшов на продаж та виготовлення пухових ковдр та подушок. Інша його назва — Деснянський городок, який був заснований князем Володимиром Великим ще у 980 р.
Село має багату фольклорну і археологічну спадщину. Не раз воно руйнувалося річковими повенями, переносилось в інше місце.
У середні віки село відоме під назвою Комарівка, і було знищене польським військом у 1637 р. Село було монастирським, але адміністративно належало до Гоголівської сотніКиївського полку.
14 жовтня 1808 р. в Пухівці відбулася важлива для прихожан села подія — відкрилася новозбудована церква Покрови Святої Богородиці.
В 1929 році у Пухівці у першу сільськогосподарську артіль об'єдналися 22 сім'ї. Артіль називалася «Рух», а згодом було створено ще дві артілі «Червона зірка» і «Ударник», а у 1932 р. усі три артілі об'єдналися в колгосп.
Під час радянського голодомору 1932-33 років, у Пухівці, від голоду померли десятки дітей та дорослих. Було встановлено прізвища 21 загиблого від голоду.[2]
Під час німецько-радянської війни 276 юнаків і дівчат було вивезено до Німеччини на різну, часом непосильну працю. 23 вересня 1943 р. село було зайняте частинами Червоної армії, 80 % будинків було спалено.
У повоєнні роки пухівчани відновлювали село, було створено колгосп ім. Ватутіна, а потім реорганізовано в радгосп «Пухівський». В 1966 р. радгосп було перейменовано на «Пухівську птахофабрику». В той час в селі нараховувалося 774 двори з 2431 жителем, а в 1995 році «Пухівська птахофабрика» приєднується до Київської птахофабрики.
↑Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 99, 269