Село Путятинці розташоване на території Подільської височини, в її західній частині і входить до складу Рогатинського Опілля. Рельєф горбисто-пасмовий з чітким поділом на окремі зони: в крайній північній частині села — невисокі пагорби з вузькими долинами, в центральній — рівнинна долина річки Студенний Потік (більша частина забудови розташована цій зоні), в західній — долина річки Гнила Липа (найменша за територією зона), Південно-Східна зона — найбільша за площею, покрита високими пагорбами з вузькими долинами, саме в цій зоні розташована найвища точка села в урочищі Високі Гори.
Село Путятинці має сухопутний кордон з селами Пуків, Жовчів, Данильче, Уїзд, Лучинці та з містом Рогатином, по фарватері р. Гнила Липа проходить водний кордон з селами Вербилівці та Бабухів.
У податковому реєстрі 1515 року документується піп (отже, уже тоді була церква), млин і 4 лани (близько 100 га) оброблюваної землі та ще 2 лани тимчасово вільної[2].
У 1914 році в селі була встановлена меморіальна дошка на честь 100-річчя дня народження Шевченка.[3]
У 1939 році в селі проживало 1820 мешканців (1640 українців, 20 поляків, 140 латинників, 20 євреїв)[4].
За даними облуправління МГБ у 1949 р. в Рогатинському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Долиняни і Путятинці.[5]
У 2008 році до 575-річчя села у Львові вийшла друком книга Романа Коритка «Путятинці — опільське село над Студеним Потоком» (видавництво «Тріада плюс»). Книга була опублікована за фінансової підтримки уродженця села Миколи Єни, який мешкає за кордоном. Меценат водночас надав автору книги матеріали, що стосувалися німецького періоду в історії села[6].
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області», увійшло до складу Рогатинської міської громади.[7]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Рогатинського району, село увійшло до складу новоутвореного Івано-Франківського району[8].
Галуга Ярослав Дмитрович, 1924, с. Путятинці Рогатинського району, чотовий сотні Скоби, референт СБ Рогатинського надрайпроводу ОУН, Максим, Зенон, ┼ 20.01.1949, с. Пуків Рогатинського району.
↑Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 172 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 25 лютого 2015. Процитовано 20 червня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Село Путятинці [Архівовано 24 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. Культурно-освітня та церковна хроніка: Нарис. — Рочестер: Комітет бувших мешканців села Путятинців у Рочестер, США, 1966. — 87 с.
.svg){kind=small}
