Проспект Валерія Лобановського Київ
Вид на проспект з боку Деміївської площі, травень 2009 року
Місцевість	Чоколівка Олександрівська слобідка Пронівщина Монтажник Совки Ширма Деміївка
Район	Солом'янський Голосіївський
Назва на честь	Валерія Лобановського
Колишні назви
Червонозоряна вулиця, 1-ша Софіївська вулиця, вулиця Семена Палія, Совська вулиця, Червонозоряний проспект
Загальні відомості
Протяжність	4,8 км
Координати початку	50°25′31.4″ пн. ш. 30°27′36.7″ сх. д. / 50.425389° пн. ш. 30.460194° сх. д. / 50.425389; 30.460194
Координати кінця	50°24′25.4″ пн. ш. 30°31′5.7″ сх. д. / 50.407056° пн. ш. 30.518250° сх. д. / 50.407056; 30.518250
поштові індекси	03118, 03039, 03138, 03026, 03037, 03069, 03110
Транспорт
Найближчі станції метро	«Деміївська»
Автобуси	А  22, 25, 28, 119
Тролейбуси	Тр 42
Маршрутні таксі	Мт 205, 239
Зупинки громадського транспорту	«МАУП», «Школа імені Валерія Лобановського», «Мистецька вулиця», «Вулиця Володимира Брожка», «Крутогірна вулиця», «Народна вулиця», «Вулиця Андрія Головка», «Вулиця Василя Овсієнка», «Вулиця Максима Кривоноса», «вулиця Максима Токарева», «Проспект Повітряних Сил»
Найближчі залізничні станції	Київ-Деміївський
Зовнішні посилання
Код у реєстрі	11850
У проєкті OpenStreetMap	r447329
Мапа
Проспект Валерія Лобановського у Вікісховищі

Проспе́кт Вале́рія Лобано́вського — проспект у Солом'янському та Голосіївському районах міста Києва, місцевости Чоколівка, Олександрівська слобідка, Пронівщина, Монтажник, Совки, Ширма, Деміївка. Простягається від Севастопольської до Деміївської площі.

Прилучаються вулиці Максима Токарева, Богодухівська, Максима Кривоноса, Братів Зерових, Василя Овсієнка, Олексіївська, Озерна, Василя Барки, Златопільська, Григорія Кочура, Дачна, Донська, Андрія Головка, Оборонна, Караїмський провулок, Народна вулиця, Новонародний провулок, Крутогірна вулиця, проїзд без назви до Крутогірної вулиці, вулиці Похила, Володимира Брожка, Совські ставки, вулиці Холодноярська, Наталії Лотоцької, Мистецька, проїзд без назви до Костанайської вулиці, Фрометівська вулиця, проїзд до Фрометівської вулиці (колишній Фрометівський провулок) і Деміївська вулиця.

Проспект було сформовано шляхом об'єднання ряду вулиць, що існували раніше:

• Совської^[1] (виникла близько 1897 року, від сучасної Деміївської площі до району Гетьманської вулиці),
• Семена Палія (виникла у 1950-х роках, від Народної вулиці до Совських ставків, до 1958 року — Ново-Крутогорна вулиця^[2]).
• 1-ї Софіївської (виникла у 2 половині 1930-х років, від Дачної вулиці (Григорія Кочура) до тупика поблизу Народної вулиці, 1965 року була об'єднана з Червонозоряною вулицею^[3]),
• Червонозоряної (виникла у 2-й половині 1940-х років, від сучасної Севастопольської площі до Дачної вулиці, до 1953 року — 481-ша Нова вулиця^[4]),

1974 року на базі цих вулиць і ще ряду старих проїздів було сформовано єдину магістраль, яка отримала назву Червонозоряний проспект^[5].

Сучасна назва на честь українського футболіста, тренера Валерія Лобановського — з 2015 року^[6]. Нова назва зумовлена розташуванням на проспекті Ліцею №319 де навчався Валерій Лобановський.

Є частиною Малої окружної дороги Києва. 2004 року було проведено реконструкцію проспекту, внаслідок чого було ліквідовано більшість світлофорів, збудовано 4 підземні переходи та прокладено нову тролейбусну лінію (до того з 1963 року до 25 травня 2004 року існував автобусний маршрут № 17). З тих під проспектом курсує єдиний тролейбусний маршрут №42 (Станція метро «Либідська» - Вулиця Олега Ольжича).

Уранці 26 лютого 2022 року одна з ракет РФ влучила в 25-типоверховий житловий будинок № 6-А на рівні 18-го — 21-го поверхів, що призвело до поранення кількох мешканців та зруйнування квартир на цих поверхах.^[7] Згодом будинок було відновлено.

Більша частина забудови проспекту — одноповерхова та приватна. В середній частині проспекту знаходяться Совські ставки — унікальне заповідне урочище в центральній частині міста зі збереженою екосистемою, являє собою великі заболочені луки зі ставками, очеретовими зарослями та вербами.

У кінцевій частині проспекту збереглася 1-2 поверхова забудова кінця XIX — початку XX століття. Зокрема, збереглася будівля школи, в якій навчався Валерій Лобановський(будинок № 148), у честь якого названо проспект.

• Веб-енциклопедія Києва.

• Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 178.

• Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 246–247. — ISBN 5-88500-070-0.
• Вулиці Києва. Довідник / під ред. А. М. Сигалова. — К. : Агентство преси «Журналіст», 2005. — С. 37. — ISBN 966-95457-1-5.
• Фотоспомин. Київ, якого немає: Анотований альбом світлин 1977–1988 років / автор світлин В. Галайба; автори-упорядники: М. Виноградова та ін. — К. : Головкиївархітектура; НДІТІАМ, 2000. — 408 с. : іл. — ISBN 966-7452-27-1.

• Червононозоряний проспект // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“».  — С. 297. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
• Лобановського Валерія проспект // МІАС ЗМД «Містобудівний кадастр Києва».