Похідна́ одини́ця (англ. derived unit) у міжнародній системі одиниць SI — одиниця вимірювання для похідної фізичної величини[1][2].
Тут похідна фізична величина (англ. derived quantity) — величина, яку в Міжнародній системі величин (англ. International System of Quantities, ISQ) визначено через основні величини цієї системи. Система SI є когерентною системою одиниць відносно ISQ[2].
Загальні положення
Міжнародна система одиниць SI (фр. Système international d’unités) відповідним стандартом визначає набір із семи основних одиниць, з яких формуються усі інші одиниці вимірювання, що називаються похідними одиницями SI і також вважаються частиною стандарту.
Розмірності похідних величин можуть бути виражені за допомогою добутку степенів розмірностей основних величин (L, M, T, I, θ, N, J). Вирази для когерентних похідних одиниць SI через основні одиниці SI може бути отримано з добутку розмірностей відповідних похідних величин ISQ методом використання таких формальних замін: L →м; M → кг; T → с; I → А; θ → К; N → моль; J → кд. Ці заміни є зворотними. Отже розмірність похідної величини в ISQ може бути отримана від її когерентної похідної одиниці в SI через основні одиниці.
Деяким з похідних одиниць для зручності присвоєні спеціальні назви та позначення, такі одиниці теж можна використовувати в математичних виразах для утворення інших похідних одиниць.
Похідні одиниці, що мають спеціальні назви і позначення
Похідні одиниці SI, що мають спеціальні назви та позначення, схвалені CGPM (Генеральна конференція мір і ваг, фр. Conférence générale des poids et mesures), наведено у перших двох таблицях. Усього таких похідних одиниць є 22.
Слід зазначити, що похідна одиниця SI в деяких випадках може бути ідентичною основній одиниці SI. Наприклад, кількість опадів подається як об'єм опадів на одиницю площі, яка є похідною величиною, й отже виражена в похідній одиниці. Когерентною похідною одиницею SI є кубічний метр, поділений на квадратний метр, що дорівнює метру, який також є основною одиницею SI, позначення м³/м² = м.
Радіан і стерадіан
Спочатку радіан і стерадіан належали до класу додаткових одиниць системи SI. Однак у 1995 році XX Генеральна конференція мір і ваг постановила клас додаткових одиниць з SI виключити і вважати радіан і стерадіан безрозмірнісними похідними одиницями SI зі спеціальними назвами та позначеннями[3].
Приклади найважливіших похідних величин та одиниць
Механічні похідні одиниці SI
| Назва одиниці
|
Позначення одиниці
|
Назва величини
|
Позначення через основні одиниці SI
|
| квадратний метр
|
м2
|
площа
|
м2
|
| кубічний метр
|
м3
|
об'єм
|
м3
|
| ньютон-секунда
|
Н·с
|
імпульс (механіка), кількість руху
|
м·кг·с−1
|
| ньютон-метр-секунда
|
Н·м·с
|
момент імпульсу
|
м2·кг·с−1
|
| ньютон-метр
|
Н·м
|
момент сили
|
м2·кг·с−2
|
| ньютон за секунду
|
Н/с
|
ривок
|
м·кг·с−3
|
| обернений метр
|
м−1
|
хвильове число, оптична сила, кривина, просторова частота
|
м−1
|
| кілограм на квадратний метр
|
кг/м2
|
поверхнева густина (щільність)
|
кг·м−2
|
| кілограм на кубічний метр
|
кг/м3
|
масова густина
|
кг·м−3
|
| кубічний метр на кілограм
|
м3/кг
|
питомий об'єм
|
кг−1·м3
|
| джоуль-секунда
|
Дж·с
|
дія (фізика), момент імпульсу
|
м2·кг·с−1
|
| джоуль на кілограм
|
Дж/кг
|
питома енергія[en]
|
м2·с−2
|
| джоуль на кубічний метр
|
Дж/м3
|
густина енергії
|
м−1·кг·с−2
|
| ньютон на метр
|
Н/м
|
поверхневий натяг, механічна жорсткість
|
кг·с−2
|
| ват на квадратний метр
|
Вт/м2
|
густина теплового потоку, опроміненість
|
кг·с−3
|
| квадратний метр на секунду
|
м2/с
|
кінематична в'язкість, температуропровідність, коефіцієнт дифузії
|
м2·с−1
|
| паскаль-секунда
|
Па·с
|
динамічна в'язкість
|
м−1·кг·с−1
|
| кілограм на метр
|
кг/м
|
лінійна густина
|
кг·м−1
|
| кілограмів за секунду
|
кг/с
|
масова витрата
|
кг·с−1
|
| ват на стерадіан на квадратний метр
|
Вт/(ср·м2)
|
енергетична яскравість
|
кг·с−3
|
| ват на стерадіан на кубічний метр
|
Вт/(ср·м3)
|
спектральна енергетична яскравість
|
м−1·кг·с−3
|
| ват на метр
|
Вт/м
|
потік випромінювання
|
м·кг·с−3
|
| греїв за секунду
|
Гр/с
|
потужність поглиненої дози
|
м2·с−3
|
| метрів на кубічний метр
|
м/м3
|
ефективність палива
|
м−2
|
| ват на кубічний метр (ват на квадратний метр на метр)
|
Вт/м3 = Вт/(м2·м)
|
спектральна опроміненість, густина потужності
|
м−1·кг·с−3
|
| джоуль на квадратний метр на секунду
|
Дж/(м2·с)
|
густина потоку енергії
|
кг/с−3
|
| обернений паскаль
|
1/Па
|
стисливість
|
м·кг−1·с2
|
| джоуль на квадратний метр
|
Дж/м2
|
флюенс
|
кг·с−2
|
| кілограмометр квадратний
|
кг·м2
|
момент інерції
|
кг·м2
|
| ньютонометр-секунда на кілограм
|
Н·м·с/кг
|
питомий кутовий момент[en]
|
м2·с−1
|
| ват на стерадіан
|
Вт/ср
|
сила випромінення
|
м2·кг·с−3
|
| ват на стерадіан на метр
|
Вт/(ср·м)
|
спектральна інтенсивність
|
м·кг·с−3
|
Див. також
Примітки
Джерела
- ДСТУ ISO 80000-1:2016 Величини та одиниці. Частина 1. Загальні положення (ISO 80000-1:2009; ISO 80000-1:2009/Cor.1:2011, IDT)
