Попасня́нський райо́н (до 1977 року — Лисича́нський) — колишній район в південно-західній частині Луганської області, районним центром було місто Попасна. Ліквідовано у 2020 році.
Географія
Розташування
Попаснянський район розташований на південному заході Луганської області в степовій фізико-географічній зоні.
Межує на півночі з Кремінським районом, на сході — з Новоайдарським і Слов'яносербським районами, на південному сході — з Перевальським районом, Первомайською, Стахановською і Кіровською міськрадами, на півночі і на заході — із Донецькою областю.
Район має два ексклави:
- частина території Мирнодолинської селищної ради (без населених пунктів) — на півночі, між Лисичанськом та Сєвєродонецьком
- Чорнухинська селищна рада (смт Чорнухине і селища Круглик та Міус) — на півдні, обмежена територіями Перевальського району (на сході) і Донецької області.
Корисні копалини
У Попаснянському районі наявні промислові запаси корисних копалин, таких як: біла та червона глина, крейда, гіпс, вапно.
Родовища:
Клімат
Клімат району різкоконтинентальний. Літо — посушливе і жарке, із суховіями, зими — відносно холодні і малосніжні. Максимальна температура улітку сягає +40-45 °C, а мінімальна в окремі зими — −36-42 °C
Середня температура:
- найхолоднішого місяця (січня) — −6,8 °C,
- найтеплішого місяця (липня) — +22 °C.
Тривалість вегетаційного періоду становить в середньому 207 днів. Кількість опадів — 410—550 мм на рік, з них 295 мм випадає на місяці з квітня по жовтень.
Сніговий покрив нестійкий через часті відлиги, сягає в середньому 6-11 см. Ґрунт промерзає на глибину 1 м і більше.
Домінуючими вітрами протягом року є східні і південно-східні, які часто спричиняють суховії, заморозки, пильні бурі, що завдають шкоди сільському господарству.
Гідрологія
На його території розташовані річки:
Ґрунти
Ґрунтовий покрив Попаснянщини строкатий і різноманітний. На території району налічується понад 170 видів ґрунтів. На схилах ґрунтовий покрив — кам'янистий, хрящуватий, рідше суглинистий. Верхній ґрунтовий шар складають чорноземи, ґрунтоутворювальними породами є важкосуглинисті леси та продукти вивівання мергельно-крейдових та сланцево-піщаних порід. На грядах та схилах поширений дерновий ґрунт. Значна частина ґрунтів страждає від ерозії.
Флора
На території району зустрічаються рослини, занесені до Червоної книги України[1]:
- астрагал крейдолюбний, Білогорівка;
- бурачок голоногий, звичайний на крейдяних осипах Сіверського Дінця від Ізюму до Лисичанська;
- волошка донецька, Третя Рота;
- гісоп крейдяний, Білогорівка, Нижнє;
- громовик донський, Білогорівка;
- дворядник крейдяний;
- дельфіній Сергія, Дубовий гай, околиці Золотого;
- дрік донський, Білогорівка;
- еспарцет Васильченка Мирна Долина;
- зозулинець болотний, заплава Сіверського Дінця в межах міста Лисичанськ;
- келерія Талієва, ендемік середньої течії Сіверського Дінця, Лисичанськ;
- ковила волосиста, вузьколиста, дніпровська, Залеського, Лессінга, найкрасивіша, пухнастолиста і українська — численні популяції в степу;
- коручка морозникова, Третя Рота;
- льонок крейдовий, Тошківка, Нижнє, Шипилівка;
- пирій ковилолистий;
- півонія тонколиста;
- полин суцільнобілий, Білогорівка, Шипилівка;
- ранник крейдовий, Нижнє;
- рябчик малий;
- сальвінія плаваюча, води Сіверського Дінця;
- сон чорніючий;
- тюльпан дібровний і змієлистий, байрачні ліси;
- шафран сітчастий, звичайна рослина дібров.
Структура земельного фонду
Загальна земельна площа — 132,475 тис. га у тому числі:
Історія
У давні часи Попаснянська земля була заселена племенами скіфів і сарматів.
У 1360-ті роки неподалік села Шипилівка розташовувалася літня ставка хана Золотої Орди.
У XVI—XVII століттях селяни-втікачі з інших регіонів України та Росії заснували багато сіл.
У 1750 році на території району почалося будівництво кам'яновугільної залізниці. У 1878 був побудований залізничний вокзал та пішли перші потяги з Попасної до Дебальцевого та на Краматорськ. З 1910 року Попасна перетворилася на значний залізничний вузол.
Утворений 7 березня 1923 як Лисичанський район з центром у Лисичанську в складі Бахмутської округи Донецької губернії з Лисичанської, Кременської і Верхнянської волостей.[3]
30 грудня 1977 центр Лисичанського району перенесений до Попасної, Лисичанський район перейменований на Попаснянський.
Зміна меж Попаснянського району в 2014—2015 роках
2014 року збільшено межі Попаснянського району через передачу до нього міст, селищ, що підпорядковуються центрам на непідконтрольній території Луганської області.
Затверджена територія Перевальського району загальною площею 722,55 км², Попаснянського району загальною площею 1466,49 км². Збільшено територію Попаснянського району на 141,74 км² земель за рахунок передачі до його складу:
- з Перевальського району передано
- 84,30 км² земель, що знаходилися у віданні Чорнухинської селищної ради (в тому числі території селища міського типу Чорнухине, селища Круглик, селища Міус),
- з Первомайської міської ради передано
- 13,24 км² земель — Гірської міської ради (в тому числі територію міста Гірське),
- 24,91 км² земель — Золотівської міської ради (в тому числі територію міста Золоте),
- 9,71 км² земель — Нижненської селищної ради (в тому числі територію селища міського типу Нижнє),
- 9,13 км² земель — Тошківської селищної ради (в тому числі територію селища міського типу Тошківка),
- з Кіровської міської ради передано
- 0,45 км² земель — Новотошківської селищної ради (в тому числі територію селища міського типу Новотошківське).
11 лютого 2015 року територію району було збільшено ще на 0,51 км² за рахунок передачі до його складу села Жолобок Слов'яносербського району.
Адміністративний устрій
Адміністративно-територіально район поділяється на 3 міських ради, 11 селищних рад і 3 сільські ради, які об'єднують 43 населених пункти і підпорядковані Попаснянській районній раді. Адміністративний центр — місто Попасна.
Список рад
Міські ради:
- Гірська
- Золотівська
- Попаснянська
Селищні ради:
- Білогорівська
- Вовчоярівська
- Врубівська
- Калинівська
- Комишуваська
- Малорязанцівська
- Мирнодолинська
- Нижненська
- Новотошківська
- Тошківська
- Чорнухинська
Сільські ради:
- Березівська
- Голубівська
- Троїцька
Населення
Загальна чисельність населення становить 40 620 осіб, в тому числі міське населення — 31 180 осіб, сільське населення — 9440 осіб (у межах 2013 року).[4]
У районі 43 населених пункти: 3 міста, 11 селищ міського типу, 17 сіл і 12 селищ.
Етнічний склад населення району на 2001 рік був представлений наступним чином:
Мовний склад
За даними перепису 2001 року населення району становило 50 533 особи, з них 64,08 % зазначили рідною українську мову, 35,6 % — російську, а 0,32 % — іншу[6].
Етномовний склад сільських та міських рад району (рідна мова населення) за переписом 2001 року, %
|
українська |
російська |
білоруська |
вірменська
|
| Попаснянський район |
64,1 |
35,6 |
0,1 |
0,1
|
| м. Попасна |
49,4 |
50,3 |
0,1 |
0,1
|
| смт Білогорівка |
87,7 |
11,4 |
0,4 |
|
| смт Вовчоярівка |
89,2 |
10,8 |
0,1 |
|
| смт Врубівка |
85,5 |
14,0 |
0,1 |
|
| смт Калинове |
81,0 |
18,5 |
0,2 |
0,1
|
| смт Комишуваха |
83,2 |
16,7 |
0,1 |
|
| смт Малорязанцеве |
74,1 |
25,7 |
0,2 |
|
| смт Мирна Долина |
83,3 |
16,7 |
|
|
| Березівська сільрада |
64,9 |
34,8 |
0,2 |
|
| Голубівська сільрада |
77,2 |
22,6 |
0,1 |
|
| Троїцька сільрада |
85,1 |
14,8 |
0,1 |
|
Економіка
У 2010 році в районі випущено товарної продукції в порівняльних цінах на 585 828,6 тис. грн., в тому числі:
Промисловість
Найбільшу питому вагу у промисловому виробництві району має машинобудування та металообробка — 95,5 % (Попаснянський вагоноремонтний завод).
Основні підприємства та продукція
Сільське господарство
Станом на 2010 рік в районі працювало 52 сільськогосподарських підприємства, які виробили наступну сільськогосподарську продукцію:
Зернові — 32,5 тис. тонн;
Соняшник — 7,7 тис. тонн;
Картопля — 26 тис. тонн;
М'ясо — 0,8 тис. тонн;
Молоко — 4,9 тис. тонн;
Яйце — 65,5 млн шт.
Зовнішньоекономічна діяльність
У 2010 році зовнішньоторгівельний оборот склав 525 тис. доларів США, в тому числі:
Головним споживачем експортної продукції є Російська Федерація.
Транспорт
На території міста Попасна розташований залізничний вузол та вантажно-пасажирська станція «Попасна», вагонне депо, локомотивне депо.
Районом проходить низка важливих автошляхів, серед них E40М03 та E50М04, також 9 доріг обласного значення.
Транспортна мережа загального користування складається з:
Освіта
У Попаснянському районі діє 7 дошкільних закладів, 23 школи, 1 професійно-технічний навчальний заклад.
Культура і спорт
У районі діє 19 закладів клубного типу, 21 бібліотека, 1 школа естетичного виховання, районний краєзнавчий музей.
На території району розташовані 2 стадіони, 1 районна ДЮСШ, 16 спортивних залів, 3З спортивних майданчика, 13 футбольних полів, 9 стрілецьких тирів.
Охорона здоров'я
Медичне обслуговування у районі здійснює мережа лікувально-профілактичних закладів, що входять до складу центральної районної лікарні, вузлова залізнична лікарня, Калинівська дільнича лікарня, районна і лінійна санепідемстанції.
Амбулаторно-поліклінічну допомогу надають 9 лікувально-профілактичних установ і 20 фельдшерсько-акушерських пунктів.
Релігійні установи
На території Попаснянського району діють 15 релігійних об'єднань, 5 конфесій та течій.
Природно-заповідний фонд
У Попаснянському районі розташовані 11 об'єктів природно-заповідного фонду загальною площею 1 581,5 га[7].
- Борсуча балка — ландшафтний заказник
- Мар'їн стрімчак — геологічна пам'ятка природи
- Шамраєва дача — заповідне урочище
- Дубовий гай — ботанічна пам'ятка природи
- Золотовське джерело — гідрологічна пам'ятка природи
- Марфина могила — геологічна пам'ятка природи
- Новозванівський — ландшафтний заказник
- Горіховське джерело — гідрологічна пам'ятка природи
- Балка Рідкодуб — ентомологічний заказник
- Райолександрівське джерело — гідрологічна пам'ятка природи
- Джерело Гірське — гідрологічна пам'ятка природи
- Білогорівський — лісовий заказник
- Золотарівський — лісовий заказник
Персоналії
- Болгарєв Павло Тимофійович — (10 серпня 1899, Нижнє — 21 жовтня 2002, Сімферополь) — український радянський вчений в галузі виноградарства, Заслужений діяч науки УРСР
- Бурлаков Сергій Романович — (21 червня 1938, Білогорівка) — український поет
- Гончаренко Валерій Васильович — (23 квітня 1942, смт. Мирна Долина — 9 червня 2000, Кропивницький, Україна) — український поет
- Грицютенко Іван Єфремович — 26 жовтня (8 листопада) 1914, с. Золотарівка — 17 липня 1995, Львів) — український мовознавець, доктор філологічних наук, професор
- Поляков Олексій Іванович — (24 серпня 1943, смт Калинове) — український художник-пейзажист, народний художник України
- Савельєв Олег Миколайович (12 квітня 1928, Попасна — 1999) — лікар-гігієніст, доктор медичних наук, професор Буковинського медичного університету
Примітки
Посилання
.svg){kind=small}
