Пономарьов В'ячеслав Володимирович

В'ячеслав Володимирович Пономарьов
В'ячеслав Володимирович Пономарьов
В'ячеслав Володимирович Пономарьов
самопроголошений мер міста Слов'янська
13 квітня 2014 — 10 червня 2014
Народився2 травня 1965(1965-05-02) (59 років)
Слов'янськ, Донецька область, Українська РСР, СРСР СРСР
Відомий якполітик, бізнесмен Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоСРСР СРСР → Україна Україна
Дітисин
 Висловлювання у Вікіцитатах
 Медіафайли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пономарьов.

В'ячеслав Володимирович Пономарьов (2 травня 1965, Слов'янськ, Донецька область, Українська РСР, СРСР) — проросійський політик, український колабораціоніст з Росією, підприємець. Активний учасник російської диверсійної діяльності в Україні навесні 2014 року. Самопроголошений мер міста Слов'янська (13 квітня — 10 червня 2014). Один із лідерів проросійського терористичного військового угрупування «Народне ополчення Донбасу».

Біографія

Народився у Слов'янську. Служив на флоті, в 1990-х роках зайнявся бізнесом, потім керував швейною фабрикою, пізніше миловарним заводом.[1].

За непідтвердженими даними Пономарьов служив у Радянській армії, потім у Військово-морському флоті, брав участь у «спеціальних операціях». Звільнився 1992 року.

У Пономарьова 26-річний син. Офіційно розлучений з дружиною 1995 року. З 2005 по 2011 рік проживав в Києві, де працював на будівництві, після чого повернувся до рідного Слов'янська.[2][3]

За іншими даними, В'ячеслав Пономарьов — громадянин Росії, злочинець і втікач. Правоохоронці Російської Федерації полюють на нього 5 років. Пономарьов досі перебуває у всеросійському розшуку. У місті Еліста, Калмикія, його хочуть судити за двісті тринадцятою статтею Кримінального кодексу за хуліганство, що передбачає до 7 років в'язниці[4].

Комендант окупованого Слов'янська

Країни, в яких В'ячеслав Пономарьов потрапив під санкції

13 квітня 2014 року під час збройної агресії Росії проти України на Сході України проголосив себе мером Слов'янська[5][6]. Закликав місцеве населення повідомляти про підозрілих осіб, особливо, про тих, які спілкуються українською мовою. Тих, що не поділяють думку відокремитися від України пообіцяв знищити або що вони «будуть під контролем». Також пообіцяв, що вибори президента не відбудуться: «Ми приймемо всі необхідні заходи, щоб вибори на південному сході не відбулися.»[7]

Утримував у заручниках американського журналіста Саймона Островського.

Після того, як на Нелю Штепу було заведено справу за сепаратизм, то «захищав» колишнього мера. Вона перебуває в захопленому терористами-сепаратистами будинку.

10 червня 2014, проти Пономарьова був здійснений переворот. Полковник Гіркін заарештував його, а новим «народним мером» поставив самопроголошеного керівника соціального захисту міста Володимира Павленко[8].

5 липня 2014 з'явилося відео інтерв'ю з Пономарьовим в колоні терористів, що відступила зі Слов'янська. Він заявив про намір воювати далі, але відмовився надати які б то не було подробиці.

Втеча зі Слов'янська

На початку липня у деяких ЗМІ з'явилася інформація про те, що нібито Пономарьова було вбито. Однак 5 липня 2014 року з'ясувалося, що В'ячеслав Пономарьов залишив Слов'янськ разом із бойовиками російського диверсанта Гіркіна. Так званого «народного ексмера» зустріла знімальна група пропагандистського[9][10] російського телеканалу LifeNews[11].

3 серпня 2014 В'ячеслав Пономарьов брав участь у передачі телеканала Life News, знятої в Москві.

Зловживання важкими наркотиками

У червні 2014 року з різних джерел стало відомо, що 4 червня[12] у головного терориста і «мера» Слов'янська В'ячеслава Пономарьова сталося передозування наркотиками[13].

Санкції

Через підтримку російської агресії та порушення територіальної цілісності України під час російсько-української війни перебуває під персональними міжнародними санкціями різних країн.[14]

З 20 червня 2014 року перебуває під санкціями Сполучених Штатів Америки.[15]

З 21 червня 2014 року перебуває під санкціями Канади.[16]

З 5 серпня 2014 року перебуває під санкціями Японії.[17]

З 10 червня 2020 року перебуває під санкціями Австралії.[18]

З 2 квітня 2020 року перебуває під санкціями Швейцарії.[19]

Указом президента України Володимира Зеленського від 24 червня 2021 року перебуває під санкціями України.[20]

З 14 лютого 2022 року перебуває під санкціями Великої Британії.[14]

З 14 березня 2022 року перебуває під санкціями всіх країн Європейського союзу.[21]

Примітки

  1. ↑ Лидеры юго-востока Украины – кто они?. Архів оригіналу за 5 червня 2014. Процитовано 6 червня 2014.
  2. ↑ Елизавета Антонова, Газета.ru. «Ты бы, Обама, помолчал». Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 25 квітня 2014.
  3. ↑ 12 фактов из жизни «народного мэра» Славянская Пономарева. Архів оригіналу за 23 вересня 2014. Процитовано 30 квітня 2014.
  4. ↑ «Мери» і «губернатори» на Південному Сході виявилися злочинцями зі стажем та фінансовими аферистами. Архів оригіналу за 23 червня 2014. Процитовано 26 червня 2014.
  5. ↑ Мер Слов'янська [[Штепа Неля Ігорівна|Штепа]] виїхала з міста, керівництво взяв на себе В'ячеслав Пономарьов, — неофіційна інформація. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 25 квітня 2014.
  6. ↑ Сепаратисти і російські бойовики у Слов'янську дали першу офіційну прес-конференцію (Відео)
  7. ↑ «Ты бы, Обама, помолчал» Интервью с самопровозглашенным мэром Славянска Вячеславом Пономаревым. Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 25 квітня 2014.
  8. ↑ Новый мэр Славянска пообещал обеспечить людей светом. Архів оригіналу за 24 червня 2014. Процитовано 4 липня 2014.
  9. ↑ LifeNews — не журналісти, а конкретний бойовий підрозділ, — СБУ. Архів оригіналу за 8 липня 2014. Процитовано 5 липня 2014.
  10. ↑ Луганські сепаратисти вимкнули телеканал «Ірта» за проукраїнську позицію і наказали включити замість нього LifeNews. Архів оригіналу за 1 серпня 2014. Процитовано 5 липня 2014.
  11. ↑ Пономарьов втік зі Слов'янська. Архів оригіналу за 8 липня 2014. Процитовано 5 липня 2014.
  12. ↑ Лжемэр Славянска Пономарев чуть не умер от передозировки наркотиками, — СМИ. Архів оригіналу за 18 червня 2014. Процитовано 26 червня 2014.
  13. ↑ У терориста Пономарьова передозування наркотиками. fakty.ictv.ua. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 26 червня 2014.
  14. ↑ а б ПОНОМАРЬОВ В'ячеслав Володимирович - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 27 березня 2023. Процитовано 27 березня 2023.
  15. ↑ Ukraine-related Designations. U.S. Department of the Treasury (англ.). Процитовано 27 березня 2023.
  16. ↑ Government of Canada, Public Works and Government Services Canada (2 липня 2014). Canada Gazette – Regulations Amending the Special Economic Measures (Ukraine) Regulations. gazette.gc.ca. Процитовано 27 березня 2023.
  17. ↑ クリミア自治共和国及びセヴァストーポリ特別市のロシア連邦への「併合 」又 は ウクライナ東部の不安定化に直接関与していると判断される者 に対する 資産凍結等の措置について (PDF).
  18. ↑ Australia and sanctions.
  19. ↑ SECO, Staatssekretariat für Wirtschaft. Massnahmen im Zusammenhang mit der Situation in der Ukraine. www.seco.admin.ch (нім.). Процитовано 27 березня 2023.
  20. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №266/2021 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18 червня 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».
  21. ↑ Search results - EUR-Lex. eur-lex.europa.eu (англ.). Процитовано 27 березня 2023.

Джерела

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Пономарьов В'ячеслав Володимирович
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пономарьов В'ячеслав Володимирович