Подольський Валентин Маркович

Валентин Маркович Подольський
Народився 3 лютого 1931(1931-02-03)
Темрюк
Помер 24 лютого 2006(2006-02-24) (75 років)
Львів
Навчання Львівська національна академія мистецтв Редагувати інформацію у Вікіданих
Працював у містах Львів

Валенти́н Ма́ркович Подо́льський (нар. 3 лютого 1931, Темрюк — 24 лютого 2006, Львів) — український скульптор.

Біографія

Навчався у Ворошиловградському художньому училищі, де був зокрема учнем В. Мухіна.[1] У 1953—1959 роках закінчив Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва. Серед викладачів з фаху був Іван Якунін. 1969 року вступив до КПРС. Від 1975 року викладав в Інституті декоративного і прикладного мистецтва.[2] Від 1984 року — доцент. Член Спілки художників УРСР.[3] 1979 року отримав звання Заслуженого діяча мистецтв УРСР. Від 1957 року брав участь в обласних і республіканських виставках, від 1967 — у всесоюзних.[4] Мешкав у Львові на вулиці Гончарова (нинішня Кубійовича).[5] Майстерня розміщувалась у Стрийському парку.[6]

Помер у Львові, похований на 27 полі Сихівського цвинтаря.

Роботи
  • Пам'ятник Віті Коробкову у Феодосії (1959, бронза, мармур, архітектор В. Купріянов).Памятники истории и культуры Украинской ССР. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 303. (рос.)
  • Бронзовий барельєф із портретним зображенням Миколи Кузнецова на могилі, що на Пагорбі Слави у Львові (після 1960, архітектор Михайло Федик).[7]
  • Пам'ятник Миколі Кузнецову у Львові (1962, співавтори скульптори Василь Власов, С. Рукавишніков, архітектори Володимир Дорошенко[8], Михайло Каневський[9]).
  • «Ленін-гімназист» (1963, пісковик, 67×57×40, Національний музей).[10]
  • Портрет скульптора Івана Якуніна (1963).[11]
  • Пам'ятник загиблим односельчанам у селі Миколаїв Радехівського району (1966).[12]
  • «19-й рік» (1966[1], за іншими даними 1966[5]).
  • Пам'ятник Володимирові Леніну у Самборі на колишній вулиці Переяславській, тепер Шухевича (1966, співавтори скульптор Валентин Борисенко, архітектор Анатолій Консулов).[13]
  • Портрет архітектора С. Смурікова (1967).[11]
  • Пам'ятник «100 років надвірнянської нафти» у Надвірній (1967, співавтор Валентин Усов).[5]
  • В. І. Ленін (1967, кована мідь, 90×70×60).[14]
  • «Електрокарниця» (1967, мідь).[2]
  • Пам'ятник борцям за возз'єднання у Трускавці (1969, співавтор Валентин Борисенко).[15]
  • Пам'ятник Леніну в селі Миколаїв Радехівського району (1969).[12]
  • Пам'ятник Герою Радянського Союзу Г. Ф. Геврику у Дрогобичі (1970, співавтор Валентин Борисенко).[16]
  • Пам'ятник Володимиру Леніну в Ясенові (1970, співавтор Валентин Борисенко).[17]
  • Пам'ятник Паші Савельєвій у Луцьку (1972, співавтори Валентин Борисенко, Йосип Садовський, архітектор В. Семененко).[18]
  • Пам'ятник «Слава праці» в селі Оглядів (1972, співавтор Валентин Борисенко).[12]
  • Пам'ятник радянським солдатам у Золочеві Львівської області (1974, співавтори скульптор Валентин Борисенко, архітектор Анатолій Консулов).[19]
  • Пам'ятник Івану Федорову у сквері на вулиці Підвальній у Львові (1977, співавтори скульптор Валентин Борисенко, архітектор Анатолій Консулов).[20]
  • Пам'ятник учасникам Хотинського повстання 1919 року (1977, співавтори скульптор Валентин Борисенко, архітектор Анатолій Консулов).[21]
  • «Клятва» (1968, кована мідь, 88×200×72).[22] Згадується також як «Присяга».[1]
  • «Заклик» (1969, кована мідь, 120×150×100, Художній фонд УРСР[23], за іншими даними 160×145×70[24]).
  • Пам'ятник розстріляним у Дрогобичі (1974, співавтори скульптор Валентин Борисенко, архітектор Є. Хомик).[25]
  • Пам'ятник землякам, загиблим у Другій світовій війні в селі Красностав Волинської області (1975).[26]
  • Пам'ятник Володимиру Леніну в Бориславі (1976, співавтори скульптор Валентин Борисенко, архітектор Є. Клецко[27]; є також версія про 1977 рік[9]).
  • Портрет Г. І. Петровського (не пізніше 1978, тонований гіпс, 110×72×75).[28]
  • Пам'ятник Володимиру Леніну в Мукачевому (1978, співавтор Валентин Борисенко).[2]
  • «Назавжди!», композиція зображує селянина, який закріплює прапор (1979, кована мідь, 250×200×85).[29]
  • Пам'ятник Володимиру Леніну в Кіцмані (кін. 1970-х, співавтор Валентин Борисенко).[6]
  • Пам'ятник Володимиру Леніну в селі Павлів Львівської області (1981, співавтор Валентин Борисенко).[12]
  • Проект пам'ятника Данилові Галицькому у Львові. Здобув призове місце на конкурсі 1982 року.[1]
  • «В. І. Ленін» (1985, тонований гіпс, 112×150×110).[30]
  • Пам'ятник Клименту Ворошилову в Буську (1980, архітектор Анатолій Консулов).[17]
  • Статуя Володимира Леніна в київському філіалі Центрального музею імені Леніна (не пізніше 1983, мармур, висота понад 5 м). Відзнчена Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР.[6]
  • «Герой соціалістичної праці М. Савчин» (1986).[31]
  • «Господарка ферми» (1986).[32]
  • «І. Франко» (1986, тонований гіпс, 78×37×32).[33]
  • Пам'ятник В. Ковалю на Сихівському цвинтарі у Львові. 1985—1986 роки, співавтор архітектор Василь Каменщик.[34]
  • Монумент «1941—1945 рр.» у Хмільнику Вінницької області (1988).
  • Пам'ятник Олександрові Пушкіну в Заболотцях Бродівського району (1988, архітектор Олександр Матвіїв).[35]
  • Пам'ятник Тарасові Шевченку в селі Перлівці Івано-Франківської області (1990).
  • Пам'ятник Тарасові Шевченку і Маркіяну Шашкевичу у смт Новий Яричів під назвою «Єдність», (1992, Скульптор Йосип Буковинський).[36]
  • Пам'ятник Данилові Галицькому в Галичі (1998—1999, співавтори скульптор Олександр Пилєв, архітектор Олег Чамара).[37]
  • Ряд пам'ятників на Личаківському цвинтарі у Львові. Зокрема рельєф на надгробку генерала І. Совєтнікова (1958, арх. Генріх Швецький-Вінецький), надгробок генерала-полковника Василя Бісярина (пом. 1969, поле № 1, арх. Мирон Вендзилович), ветеранів комуністичних організацій Львівщини А. Шмигельського (пом. 1973, поле № 1а), І. Куриловича (1982, поле № 1, арх. Йосип Буковинський), Б. Дудикевича (пом. 1972, поле № 1а, арх. Ярослав Новаківський) М. Павлика (пом. 1977). На полі № 7 знаходиться пам'ятник чотирьом загиблим 1974 року в автокатастрофі студентам: В. Голоду, Р. Розенбергу, В. Іщенку та С. Ткаченкові.[38]
  • Пам'ятник радянським солдатам у селі Озерна Тернопільської області (архітектор Валентин Агарков).[39]
  • «Сиваш».[1]
  • Портрет скульптора Валентина Усова.[1]
  • Портрет слюсаря М. Грабовського.[1]

Примітки

  1. ↑ а б в г д е ж Моздир М., Федорук О. Його жнивна пора // Україна. — 1983. — № 11. — С. 25.
  2. ↑ а б в Подольський Валентин Маркович // Українська радянська енциклопедія / За редакцією М. П. Бажана. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1982. — Т. 8. — С. 449.
  3. ↑ Творчо-організаційна діяльність Львівської організації Спілки художників УРСР 1939—1989 / авт. тексту та упор. М. І. Батіг. — Львів : Облполіграфвидав, 1990. — С. 31.
  4. ↑ Художники Прикарпаття / Авт. тексту та упор. Р. В. Дреботюк. — Київ : Мистецтво, 1989. — С. 250—251.
  5. ↑ а б в Подольський Валентин Маркович // Українські радянські художники. Довідник. — К. : Мистецтво, 1972. — С. 367.
  6. ↑ а б в Моздир М., Федорук О. Його жнивна… — С. 24.
  7. ↑ Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів. Архітектурно-історичний нарис. — К. : Будівельник, 1989. — С. 203.
  8. ↑ Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів… — С. 256.
  9. ↑ а б Выставка произведений художников западных областей Украины, посвященная 40-летию воссоединения украинского народа. — М. : Советский художник, 1980. — С. 32. (рос.)
  10. ↑ Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 110-тій річниці з дня народження Володимира Ілліча Леніна. — Львів, 1980. — С. 15; Художники Прикарпаття… — С. 109.
  11. ↑ а б Мистецтво оновленого краю / Я. П. Запаско, В. А. Овсійчук, О. О. Тарновський, С. П. Степко. — К. : Мистецтво, 1979. — С. 74.
  12. ↑ а б в г Памятники истории… — С. 336.
  13. ↑ Памятники истории… — С. 337.
  14. ↑ Художники Львова. Проспект виставки. — Львів, 1970. — С. 26, 36.
  15. ↑ Моздир М., Федорук О. Його жнивна… — С. 24; Подольський Валентин Маркович // Українська радянська енциклопедія. — Т. 8. — С. 449.
  16. ↑ Богуславский Г. Вечным сынам Отчизны. Памятники Великой Отечественной войны. — М. : Советская Россия, 1975. (рос.)
  17. ↑ а б Памятники истории… — С. 323.
  18. ↑ Богуславский Г. Вечным сынам… ; Моздир М., Федорук О. Його жнивна… — С. 24.
  19. ↑ Памятники истории… — С. 328.
  20. ↑ Памятники истории… — С. 316; Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів… — С. 258.
  21. ↑ Выставка произведений художников западных… — С. 32; Моздир М., Федорук О. Його жнивна… — С. 24; Подольський Валентин Маркович // Українська радянська енциклопедія. — Т. 8. — С. 449.
  22. ↑ Выставка произведений художников западных… — С. 28; Изобразительное искусство Львова / Автор-составитель Э. П. Мисько. — М. : Советский художник, 1978. — С. 50.; Подольський Валентин Маркович // Українська радянська енциклопедія. — Т. 8. — С. 449.
  23. ↑ Изобразительное искусство Львова… — С. 50.
  24. ↑ Выставка произведений художников западных… — С. 28; Художники Львова. Проспект… — С. 26.
  25. ↑ Памятники истории… — С. 325.
  26. ↑ Памятники истории… — С. 68.
  27. ↑ Памятники истории… — С. 321; Моздир М., Федорук О. Його жнивна… — С. 24.
  28. ↑ Ленінським шляхом. Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 60-річчю Великого жовтня. — Львів, 1978. — С. 53; Моздир М., Федорук О. Його жнивна… — С. 25.
  29. ↑ Выставка произведений художников западных… — С. 29; Моздир М., Федорук О. Його жнивна… — С. 24.
  30. ↑ Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 40-річчю Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні. — Львів : Облполіграфвидав, 1986. — С. 9.
  31. ↑ Фоменко В. М. Людина праці — герой мистецтва // Народна творчість та етнографія. — 1986. — № 3 (199). — С. 14.
  32. ↑ Фоменко В. М. Людина праці… — С. 11.
  33. ↑ Художня виставка, присвячена 130-річчю з дня народження Івана Франка. Каталог / упор. Л. А. Молчанова, Н. І. Маїк, М. І. Волочинюк та ін. — Львів : Облполіграфвидав, 1987. — С. 8.
  34. ↑ Романюк П. «Свій храм» Архітектор Василь Каменщик на тлі історії та нашої доби. — Львів : ЛА «Піраміда», 2015. — С. 213. — ISBN 978-966-441-384-5.
  35. ↑ Хроніка творчих буднів // Жовтень. — 1988. — № 8. — С. 133. — ISSN 0131-0100.
  36. ↑ Стеблій Ф. Провісник національного відродження — портрет на фоні епохи // Галицька брама. — 2006. — № 11—12 (143—144). — С. 3.
  37. ↑ Голубець О. Образ Данила Галицького у творчості сучасних львівських митців // Доба Короля Данила в науці, мистецтві, літературі. Матеріали міжнародної наукової конференції 29-30 листопада 2007 р. — Львів, 2008. — С. 334.
  38. ↑ Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 58—59. — ISBN 966-8955-00-5.; Памятники истории… — С. 314—315.
  39. ↑ Мисько Е. Пам'ять // Жовтень. — 1980. — № 5 (427). — С. 112, 155.

Джерела