Повітряні армії у складі Червоної (Радянської) армії
У Збройних Силах СРСР вперше три повітряні армії були сформовані в 1936-38 роках і називалися арміями особливого призначення. У 1940 році вони були перетворені на далекобомбардувальну авіацію Головного командування Червоної Армії.
Повітряні армії фронтової авіації входили до складу фронтів і підпорядковувалися командувачам військами фронтів, а в спеціальному відношенні і при участі в повітряних операціях — і командуючим ВПС Червоної Армії.
Повітряна авіація далекої дії підпорядковувалася командувачеві ВПС Червоної Армії.
Залежно від важливості завдань, що виконувалися повітряна армія мала від 3-4 авіадивізій до 8-9 авіакорпусів, 10 окремих авіадивізій і декілька авіаполків і налічувала від 200 — 1000 літаків в 1942-43 до 1500 (у окремих операціях 2500 — 3000) в 1944-45.
Повітряні армії фронтів діяли головним чином спільно із сухопутними військами. У повітряних операціях вони взаємодіяли з далекою авіацією.
Повітряні (або авіаційні) армії входять до складу Збройних сил США, в загальній кількості 20. Наприклад, в СШАстратегічне командування (САК) і командування ВПС в Європі і в зоні Тихого океану мають у своєму складі повітряні армії. Повітряна армія США в Європі і в зоні Тихого океану мають в своєму складі 3—5 авіакрил і налічують до 300 літаків і більш. Повітряні армії стратегічного авіаційного командування складаються з 2—3 авіаційних дивізій і мають до 200 важких і середніх бомбардувальників, понад 200 літаки-заправників.
Крім того, до складу повітряних армії входять формування міжконтинентальних балістичних ракет (понад 300 пускових установок). Збройні сили різних держав мають у складі повітряних армій з'єднання і частини різних родів авіації, а також частини і підрозділи зв'язку і радіотехнічного забезпечення, ремонтні підприємства, частини і установи тилу і інше.
Бойовий склад повітряних армій непостійний і залежить від вирішуваних завдань. Ударну силу ВА складають сучасні літаки, здатні застосовувати ракети різних класів і авіаційні бомби в ядерному і звичайному спорядженні. З'єднання і частини повітряних армій ведуть бойові дії вдень і вночі, в простих і складних метеорологічних умовах на всю глибину побудови противника. Свої завдання повітряні армії виконує у взаємодії із загальновійськовими об'єднаннями і з'єднаннями, а на приморському напрямі і з силами флоту.
Вищим оперативним з'єднанням в Люфтваффе був повітряний флот (нім.Luftflotte). Спочатку у складі люфтваффе були три повітряні флоти із зонами відповідальності на території Німеччини. Після захвату територій сусідніх країн на початку Другої світової стало п'ять повітряних флотів. Додатково в 1943 був сформований ще один (6-й), а в 1944 ще два флоти (10-й і флот «Рейх»). Протягом 1940-45 кожен з флотів діяв на певному театрі воєнних дій.
Флот складався з корпусів (нім.Fliegerkorps) і дивізій (нім.Flieger-division). Основними ж бойовими одиницями в люфтваффе були ескадра (нім.Geschwader), група (нім.Gruppe) і ескадрилья (нім.Staffel). Штатна ескадрилья люфтваффе складалася з 12 літаків.
* Радянська військова енциклопедія. «ВАВИЛОН — ГРАЖДАНСКАЯ» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1979. — Т. 2. — С. 279. — ISBN 00101-236.(рос.)
Лапчинский А. Н. Воздушная армия. — М.: Воениздат НКО СССР, 1939.