PROFILPELAJAR.COM

	Петро (Лосєв)
	Єпископ Пермський і Солікамський
	Єпископ Пермський і Солікамський
7 травня 1892 — 30 Березня 1902
Попередник:	Володимир (Нікольський)
Наступник:	Іоанн (Алексєєв)
	Єпископ Великоустюзький,; вікарій Пермської єпархії
	Єпископ Великоустюзький,; вікарій Пермської єпархії
3 травня 1891 — 7 травня 1892
	Єпископ Владикавказький і Моздоцький
	Єпископ Владикавказький і Моздоцький
	Єпископ Сумський,; вікарій Харківської єпархії
	Єпископ Сумський,; вікарій Харківської єпархії
22 липня 1889 — 1 листопада 1887
Попередник:	Геннадій (Левицький)
Наступник:	Володимир (Шимкович)
Альма-матер:	Рязанська духовна семінарія
Науковий ступінь:	магістр богослов'яd
Діяльність:	священник
Ім'я при народженні:	Петро Леонтійович Лосєв
Народження:	8 (20) жовтня 1833; селище Климентівський Погост Спаський повіт, Рязанська губернія, Російська імперія
Смерть:	30 березня (12 квітня) 1902 (68 років)
Похований:	Arkhiyereiskoe cemeteryd
Священство:	11 жовтня 1887
Чернецтво:	10 жовтня 1887
Єп. хіротонія:	13 лютого 1887

Петро (в миру Петро Леонтійович Лосєв; 20 жовтня 1833, селище Климентівський Погост, Спаський повіт, Рязанська губернія (нині урочище в Спаському районі Рязанської області) — 30 березня 1902) — єпископ Відомства православного сповідання Російської імперії з титулом «Сумський, вікарій Харківської єпархії» (1887–1889). Ректор Вологодської духовної семінарії. Московит.

Життєпис

Народився 20 жовтня 1833 року в селищі Климентівський Погост Спаського повіту Рязанської губернії (нині урочище в Спаському районі Рязанської області) в родині причетника Троїцької церкви.

У 1854 році закінчив Рязанську семінарію та призначений помічником наставника в Рязанському Троїцькому сирітському училищі.

У 1856 році — наставник Рязанського духовного училища.

27 травня 1857 року висвячений у сан ієрея.

Овдовів і у 1862 році вступив до Московської духовної академії, яку закінчив у 1866 році.

18 листопада того ж року був призначений викладачем Рязанської духовної семінарії.

4 травня 1868 року — інспектор Рязанської семінарії.

12 лютого 1869 року удостоєний ступеня магістра богослов'я.

14 липня 1875 року — ректор Вологодської духовної семінарії.

31 липня 1875 року возведений у сан протоієрея. За час служіння ректором був нагороджений Св. Синодом наперсним хрестом, а також орденом Св. Анни 3-го і 2-го ступеня, орденом Св. Володимира 3-го степені.

17 жовтня 1887 року звільнений з посади ректора Вологодської семінарії.

10 жовтня того ж року пострижений у чернецтво і 11 жовтня зведений в сан архімандрита.

Архієрейство

13 лютого 1887 року хіротонізований на єпископа Сумського, вікарія Харківської єпархії.

Хіротонія відбулася у Свято-Троїцькому соборі Олександро-Невської Лаври. За два роки відкрив 30 церковно-приходських шкіл.

З 22 липня 1889 року — єпископ Владикавказький і Моздоцький.

У 1901 році викликаний у Св. Синод для присутності. За час служби в Пермі нагороджений орденом св. Анни 1-го ступеня і орденом св. Володимира 2-го ступеня.

Помер 12 квітня 1902 року від вади серця. Похований в огорожі кафедрального собору на архієрейському цвинтарі.