Педро Шімосе

Педро Шімосе
Народився30 березня 1940(1940-03-30) (84 роки)
Riberaltad, Vaca Díez Provinced, Бені, Болівія
Країна Болівія
Діяльністьписьменник, композитор
Alma materМадридський університет Комплутенсе і Higher University of San Andrésd
Знання мовіспанська[1]

Пе́дро Шімо́се Каваму́ра (Pedro Shimose Kawamura; *30 березня 1940(19400330), Ріберальта, Бені, Болівія) — болівійський поет, журналіст, професор і есеїст.[2]; живе і працює в Мадриді (Іспанія); вважається одним із найвидатніших поетів Болівії.[3]

Вихідець із родини японських емігрантів зумів яскраво віддзеркалити провідні мотиви болівійської художньої свідомості.[4]

біографія

Шімосе народився в 1940 році в родині японсько-болівійських батьків у місті Ріберальта в низинному департаменті Бені.

Навчався у Вищому університеті Сан-Андрес у Ла-Пасі, Болівія, закінчив також Мадридський університет Комплутенсе в Іспанії.[5]

Він спеціалізувався на журналістиці та деякий час працював у газеті Presencia. Також викладав у Вищому університеті Сан-Андрес.[5]

Починаючи від 1971 року він живе в Мадриді, Іспанія.[3]

У 1972 році П. Шімосе був удостоєний премії Casa de las Américas за поетичну збірку Quiero escribir, pero me sale espuma («Хочу писати вірші, а виходить піна»).[5][6] У 1999 році він отримав Національну культурну премію Болівії.

Член Болівійської Академії мови та Іспанської асоціації мистецтвознавців.[5]

З доробку

З моменту виходу Triludio en el exilio («Трилудіо у вигнанні») у 1961 році поет опублікува ще 8 поетичних збірок: Sardonia, Poemas para un pueblo («Вірші для народу»), Caducidad del fuego («Термін придатності вогню»), Al pie de la letra («Буква закону»), Reflexiones maquiavélicas («Макіавеллівські роздуми»), Bolero de caballería, Riberalta та Poemas («Вірші»). Інші публікації включають книгу оповідань El Coco se llama Drilo та Diccionario de autores iberoamericanos («Словник латиноамериканських авторів»).

Шімосе найбільш відомий своєю політично натхненною поезією, яка торкається тем національної ідентичності та соціального визволення. Поет віддав данину і реалістичній, і метафоричній манері письма.[7]

Бібліографія

  • Triludio en el exilio (1961)
  • Sardonia (1967)
  • Poemas para un pueblo (1968)
  • Quiero escribir, pero me sale espuma (1972)
  • Caducidad del fuego (1975)
  • Al pie de la letra (1976)
  • El Coco se llama Drilo (оповідання, 1976)
  • Reflexiones maquiavélicas (1980)
  • Diccionario de Autores Iberoamericanos (1982)
  • Bolero de caballería (1985)
  • Poemas (1988; містить вірші з попередніх книг)
  • Historia de la literatura hispanoamericana (1989)
  • Riberalta y otros poemas (1996)
  • No te lo vas a creer (2000)

Нагороди

Педро Шімосе удостоєний нагород:

  • Премія Casa de las Américas (1972)
  • Національна культурна премія Болівії (1999)

Примітки

  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ Chile repartió medallas Pablo Neruda a figuras de todo el orbe (Spanish) . Cooperativa.cl. 12 липня 2004. Процитовано 18 травня 2011.
  3. ↑ а б Poetas de Bolivia / Pedro Shimose (Spanish) . Bolivia Web. Процитовано 17 листопада 2012.
  4. ↑ Оржицький І. О. Ми - правда і світло, обернені в камінь... Література країн Андійського регіону (Перу, Болівія, Еквадор) у ХХ столітті. Етнокультурний аспект., К.: «ЮНІВЕРС», 2006, 272 с., С. 146
  5. ↑ а б в г Biografía de Pedro Shimose (Spanish) , Poemas del Alma, процитовано 17 листопада 2012
  6. ↑ Biografía de Pedro Shimose (Spanish) . Biografías y Vidas. Процитовано 17 листопада 2012.
  7. ↑ Оржицький І. О. Ми - правда і світло, обернені в камінь... Література країн Андійського регіону (Перу, Болівія, Еквадор) у ХХ столітті. Етнокультурний аспект., К.: «ЮНІВЕРС», 2006, 272 с., С. 145

Джерела, література та посилання

  • Оржицький І. О. Ми - правда і світло, обернені в камінь... Література країн Андійського регіону (Перу, Болівія, Еквадор) у ХХ столітті. Етнокультурний аспект., К.: «ЮНІВЕРС», 2006, 272 с., С. 145—146
  • Педро Шімосе на www.boliviaweb.com (ісп.)