У народі цей пам'ятник відомий як «куля» — тому що в його основі дійсно куля, а точніше — глобус. Загальна композиція нагадує «Тисячоліття Росії» у Новгороді — навколо пам'ятника височіють триметрові фігури флотоводців, робітників-суднобудівників Миколаївських верфей.
Після проведеного республіканського конкурсу один із чотирьох найкращих варіантів проєкту було розглянуто 4 червня1981 року колегією Міністерства культури і комітетом Держбуду УРСР, які рекомендували проєкт авторської групи у складі скульпторів Б. М. Лисенко, В. А. Чепелик, архітекторів М. І. Кислого, В. П. Скульського з м. Києва.
Наступні 6 років(1982–1987) про майбутній пам'ятник не було жодної згадки.
21 квітня 1987 року на сторінках газети «Южная правда» з'явився лист від групи однодумців на чолі з депутатом Верховної Ради СРСР П. Борисовим, у якого йшлося про необхідність створення монумента трудової слави корабелів.
22 вересня 1988 постановою «Про затвердження проєкту пам'ятника корабелам і флотоводцям в м. Миколаєві» Рада Міністрів Української РСР затвердила представлений Міністерством культури УРСР і Держбудом УРСР проєкт пам'ятника і дозволила Миколаївському облвиконкому витрати на його спорудження суму у 473,58 тис. руб.
Пам'ятник обрамляє напис: «корабелам і флотоводцям у відзначенні двовікової праці Миколаївських суднобудівників: 1789—1989 рр.»
У 2019 році фігурі Фалєєва на пам'ятнику повернули модель фрегату, що була вкрадена раніше. На обновці миколаївці можуть пошукати прихований напис «Стоїть над Бугом і далі буде»[1].
