О́стень^[1], о́сті, род. відм. остів^[2] (прасл. *ostь, споріднене з «гострий», «осот», «осетер»)^[3] — риболовецьке знаряддя у вигляді списа, звичайно з вилоподібним кованим наконечником, трійчаткою, іноді й більшою кількістю вістер, з зазублинами. В Україні остень з двома вістрями також називався сандо́ля^[4], з трьома — сандова^[5].

Наконечник остеня насаджують на довге, від 2-х метрів, руків'я. Використовується для биття великої риби, рідко — для метання.

• Гарпун
• Тризубець
• Спис

• Заборонені знаряддя та способи вилову
• Острить // Толковый словарь живого великорусского языка / авт.-сост. В. И. Даль. — 2-е изд. — СПб. : Типография М. О. Вольфа, 1880—1882. (рос.)
• Острога // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

Це незавершена стаття про рибальство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.