Осот

Осот
Осот польовий (Cirsium arvense) — типовий вид
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Рід: Осот (Cirsium)
Mill., 1754
Вікісховище: Cirsium
Не плутати з Будяк.
Не плутати з Жовтий осот.
Не плутати з Медовий осот.

Осо́т; бода́к[1][2] (Cirsium) — рід багаторічних, рідше дворічних або однорічних трав'янистих рослин родини айстрових. Поширені у Євразії, Північній і Східній Африці, Центральній і Північній Америці (до того ж багато видів були натуралізовані за межами їх рідних ареалів). Деякі види висаджують у садах для краси та для залучення метеликів.

Етимологія

Українська назва рослини «осот» (праслов. *osъtъ) пов'язана з його колючістю: утворена від праслов'янського кореня *os- («гострий»), споріднена з лат. acus («гостряк», «голка») і грец. άκανος («будяк»)[3].

Наукова назва Cirsium походить від дав.-гр. κίρσιον — «осот», а те від κιρσός — «набряклість вен», натякаючи на представників роду, що застосовувалися в лікувальних цілях для лікування варикозного розширення вен[4].

Опис

Це багаторічні, дворічні чи однорічні рослини завдовжки від 5 до 400 см. Стебла одинарні чи кратні, прості чи розгалужені, випростані, іноді вузько колюче-крилі. Листки базальні й стеблові; видовжені, цілісні чи перисто-роздільні, шипасті. Квітки трубчасті, у кошиках, зібраних у волоте-щіткоподібні суцвіття. Плоди — сім'янки з перистими летючками[5][6][7]. Мають дуже розвинену кореневу систему (головний корінь заглиблюється на 5—6 м, а іноді й на 9 м)[8].

Поширення

Рід нараховує приблизно 420 видів, поширених у Північній і Східній Африці, Європі, Азії, Колумбії, Центральній і Північній Америці (у тому числі Ґренландії)[5]. В Україні зростають[2]:

  1. Cirsium alatum (S.G.Gmelin) Bobrov — осот крилатий;
  2. Cirsium arvense (L.) Scop. (у т. ч. Cirsium incanum, Cirsium setosum) — осот польовий;
  3. Cirsium canum (L.) All. — осот сірий;
  4. Cirsium ciliatum Moench — осот війчастий;
  5. Cirsium decussatum Janka (у т. ч. Cirsium polonicum) — осот хрещатий;
  6. Cirsium erisithales (Jacq.) Scop. — осот липкий;
  7. Cirsium esculentum (Siev.) C.A.Mey. — осот їстівний;
  8. Cirsium heterophyllum (L.) Hill — осот різнолистий;
  9. Cirsium laniflorum (Bieb.) Fischer (у т. ч. Cirsium sublaniflorum & Cirsium tauricum) — осот вовнистоцвітий;
  10. Cirsium oleraceum (L.) Scop. — осот овочевий;
  11. Cirsium palustre (L.) Scop. — осот болотяний;
  12. Cirsium pannonicum (L. fil.) Link — осот паннонський;
  13. Cirsium rivulare (Jacq.) All. — осот прибережний;
  14. Cirsium serrulatum (Bieb.) Fischer — осот пилчастий;
  15. Cirsium ukranicum Besser ex DC. — осот український;
  16. Cirsium vulgare (Savi) Ten. — осот звичайний;
  17. Cirsium waldsteinii Rouy — осот Вальдштайна.

Деякі види — злісні бур'яни, осот польовий, або рожевий (С. arvense), поширений переважно в Правобережному Лісостепу, на Поліссі, в Карпатах. Осот польовий має кілька форм: щетинистий, ліловий, червоний та інші. Усі вони легко перезапилюються. Засмічує всі сільськогосподарські культури. Як заходи боротьби застосовують правильні сівозміни, чисті пари в степу. Систематично знищують осот, застосовуючи комплекс агротехнічних і хімічних заходів[8].

Використання

Низка видів може вживатись у їжу — молоді листки приготовленими. Кілька видів має медичне застосування. Насіння всіх видів дає хорошу олію[9].

Див. також

Примітки

  1. ↑ Довідник назв рослин України від Наукового товариства імені Шевченка, Лісівничої академії наук України, за участю працівників Державного природознавчого музею НАН України та студентів і викладачів Прикарпатського лісогосподарського коледжу; розробка вебресурсу: Третяк Платон Романович
  2. ↑ а б Cirsium // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  3. ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — С. 225. — ISBN 966-00-0590-3.
  4. ↑ Hammer R. L. Complete Guide to Florida Wildflowers. — Rowman & Littlefield, 2018. — С. 157. — ISBN 9781493030941.
  5. ↑ а б Cirsium Mill.. Plants of the World Online / Kew Science. Процитовано 12.12.2020. 
  6. ↑ Cirsium. Flora of North America / efloras.org. Процитовано 12.12.2020. 
  7. ↑ Cirsium. Flora of China / efloras.org. Процитовано 12.12.2020. 
  8. ↑ а б Веселовський І. В. Осот / Українська Радянська Енциклопедія.
  9. ↑ Cirsium. Useful Temperate Plants Database. Процитовано 23.03.2022.  (англ.)


Це незавершена стаття про айстрові.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.