PROFILPELAJAR.COM

Ойва Арвола
Ойва Арвола
	Фінські письменники на озері Укон в 1965 році: Йорма Етто, Ойва Арвола, Раймо Ляйне та Мартті Квіст.
Народився	1 липня 1935 або липень 1935 ; Коларі, Лапландія, Фінляндія
Помер	23 січня 2021 (85 років) ; Рованіємі, Regional State Administrative Agency for Laplandd, Фінляндія
Країна	Фінляндія
Діяльність	письменник, педагог
	; ; ;

О́йва Вя́йне А́рвола (фін. Oiva Väinö Arvola; *1 липня 1935(19350701), Коларі — 23 січня 2021, Рованіємі^[3]) — фінський письменник, поет і педагог.^[4] Центральними темами його творів є природа і люди Лапландії.^[5]

З життєпису

Народився в Коларі 1935 року.

Отримав освіту вчителя державної школи в 1958 році в Кеміярві^[4], а потім жив у Рованіємі.^[4] Як вчитель і директор школи Арвола встиг попрацювати в Іліторніо, Кіттіля, волості Рованіємі та самому Рованіємі.^[6]

Літератерну діяльність розпочав у 1970 році.^[7]

Також працював театральним і літературним критиком для часописів Kaleva та Lapin Kansa.^[8]

У 1985 році він заснував так зване королівство Кампсуерра в Ніванкіля.^[9]

З доробку

Крім романів Ойва Арвола писав повісті, вірші, саги, оповідання та телевізійні п'єси; кілька його театральних п'єс були написані у співпраці з Йорма Ето.^[10]

У своїх новелах виступав проти людської обмеженості, тупого слідування моді.^[7]

Арвола був особливо відомий своїми сагами та «сагаїзмами», які були перекладені більш ніж 10-ма мовами і які він виконував сам^[11] — найзначнішим досягненням ж саги Kampsuherrain.^[10] У 2009 році випустив всю свою сагу як набір із 5 аудіодисків: запис містить 262 саги тривалістю 20 годин.^[12]

Бібліографія

Helvetin 16, п'єса (1968), у співавторстві з Йорма Ето
Hyvää iltaa – henki menee: Poromies Heikin seikkailut sota-ajassa (1970), у співавторстві з Йормою Ето
Rakkaudesta viis eli Madame B:n asiakkaat (1970), у співавторстві з Йорма Ето
Jietaran juustoista (1970), у співавторстві з Йорма Ето
Saatanan seitsemäntoista: Kaamos-revyy (1972), у співавторстві з Йорма Ето
Kesäpäivän seisaus, роман (1972)
Vieraat ajat, роман (1973)
Taivaan painamat, роман (1975)
Kaamosmaa, роман (1976)
Пташина земля (Linnustajan maa), збірка віршів (1977)
Kampsuherrain saagat (1981)
Talvisilmut, збірка оповідань (1983)
Саги про чотири вітри (Neljän tuulen saagat, 1985)
Саги про сім душ (Seittemän siulan saagat, 1986)
Саги очевидців (Selvänäkijäin saagat, 1990)
Yhtäkoska. Yliperän kielen sanakirja (1999)
Саги про золотий колодязь (Kultaisen kaivon saagat, 2000)
Kenkähullun matka, роман (2005)

Нагороди

Премія Й. Х. Ерко 1958^[13]
Окружна письменницька медаль^[14]
Почесний член клубу оповідачів Лапландії 2012^[9]
Культурна премія Kolar 2015^[15]

Примітки

↑ ^а ^б https://www.hs.fi/kulttuuri/art-2000007759863.html
↑ ^а ^б ^в ^г ^д Kirjailija Oiva Arvola on kuollut — Yleisradio, 2021.
d:Track:Q54718
↑ Sirén, Vesa (24.1.2021). Kirjailija ja Yliperän murteen mestari Oiva Arvola on kuollut. Helsingin Sanomat. Процитовано 24.1.2021.
↑ ^а ^б ^в Paavilainen, Ulla (päätoim.) (2014). Kuka kukin on: Henkilötietoja nykypolven suomalaisista 2015. Helsinki: Otava. с. 58—59. ISSN 978-951-1-28228-0 ISBN 978-951-1-28228-0. {{cite book}}: Перевірте значення |issn= (довідка)
↑ Oiva Arvola. Rovaniemen kaupunki. с. Arkistoitu sivu. Архів оригіналу за 29 березня 2008. Процитовано 21.8.2015.
↑ Korhonen, Juhani – Rantala, Risto (toim.) (2004). Suomalaisia kirjailijoita. Helsinki: Otava. с. 20. ISSN 951-1-19094-6 ISBN 951-1-19094-6. {{cite book}}: Перевірте значення |issn= (довідка)
↑ ^а ^б Об авторах // Совремеменная финская новелла. — М.: Художественная литература, 1985. — 591 с. — С. 583-584 (рос.)
↑ Arvola, Oiva. Kirjallisuus. Shamaanivaltakunta. Архів оригіналу за 16 лютого 2015. Процитовано 28.11.2014.
↑ ^а ^б Antikainen, Hillevi (30.4.2012). Oiva Arvola ja Uuttu-Kalle tarinamestareiksi. Yle Uutiset. Процитовано 28.11.2014.
↑ ^а ^б Rantala, Risto – Turtia, Kaarina (toim.) (1990). Otavan kirjallisuustieto. Helsinki: Otava. с. 56. ISBN 951-1-09209-X.
↑ Oiva Arvolan uusin romaani sijoittuu koulumaailmaan. 8.12.2005: 10.
↑ Oiva Arvola äänitti koko saagatuotantonsa. Luoteis-Lappi 19.11.2009. Viitattu 26.9.2017.
↑ Arvola, Oiva. Kirjasampo.fi. Процитовано 28.11.2014.
↑ Maakuntakirjailijat-mitali Veikko Huoviselle ja Oiva Arvolalle. MTV Uutiset. 16.11.2008. Архів оригіналу за 23 жовтня 2014. Процитовано 28.11.2014.
↑ Haapanen, Liisa (10.2.2015). Kolarin kunta palkitsi kirjailija Oiva Arvolan. Yle Uutiset. Процитовано 21.8.2015.

Джерело

Об авторах // Совремеменная финская новелла. — М.: Художественная литература, 1985. — 591 с. — С. 583-584 (рос.)

[[https://www.hs.fi/kulttuuri/art-2000007759863.html_https://www.hs.fi/kulttuuri/art-2000007759863.html]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] а ^б https://www.hs.fi/kulttuuri/art-2000007759863.html

[[https://yle.fi/uutiset/3-11753687_Kirjailija_Oiva_Arvola_on_kuollut]<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Yle|Yleisradio]],_2021.</span><div_style="display:none">[[d:Track:Q54718]]</div>-2] а ^б ^в ^г ^д Kirjailija Oiva Arvola on kuollut — Yleisradio, 2021.
d:Track:Q54718

[3] Sirén, Vesa (24.1.2021). Kirjailija ja Yliperän murteen mestari Oiva Arvola on kuollut. Helsingin Sanomat. Процитовано 24.1.2021.

[KKO-4] а ^б ^в Paavilainen, Ulla (päätoim.) (2014). Kuka kukin on: Henkilötietoja nykypolven suomalaisista 2015. Helsinki: Otava. с. 58—59. ISSN 978-951-1-28228-0 ISBN 978-951-1-28228-0. {{cite book}}: Перевірте значення |issn= (довідка)

[5] Oiva Arvola. Rovaniemen kaupunki. с. Arkistoitu sivu. Архів оригіналу за 29 березня 2008. Процитовано 21.8.2015.

[suok-6] Korhonen, Juhani – Rantala, Risto (toim.) (2004). Suomalaisia kirjailijoita. Helsinki: Otava. с. 20. ISSN 951-1-19094-6 ISBN 951-1-19094-6. {{cite book}}: Перевірте значення |issn= (довідка)

[Ойва_Арвола_в_«Совр._фин._новелла_(1985)»-7] а ^б Об авторах // Совремеменная финская новелла. — М.: Художественная литература, 1985. — 591 с. — С. 583-584 (рос.)

[8] Arvola, Oiva. Kirjallisuus. Shamaanivaltakunta. Архів оригіналу за 16 лютого 2015. Процитовано 28.11.2014.

[yle-9] а ^б Antikainen, Hillevi (30.4.2012). Oiva Arvola ja Uuttu-Kalle tarinamestareiksi. Yle Uutiset. Процитовано 28.11.2014.

[OKT-10] а ^б Rantala, Risto – Turtia, Kaarina (toim.) (1990). Otavan kirjallisuustieto. Helsinki: Otava. с. 56. ISBN 951-1-09209-X.

[arvola-11] Oiva Arvolan uusin romaani sijoittuu koulumaailmaan. 8.12.2005: 10.

[12] Oiva Arvola äänitti koko saagatuotantonsa. Luoteis-Lappi 19.11.2009. Viitattu 26.9.2017.

[ks-13] Arvola, Oiva. Kirjasampo.fi. Процитовано 28.11.2014.

[14] Maakuntakirjailijat-mitali Veikko Huoviselle ja Oiva Arvolalle. MTV Uutiset. 16.11.2008. Архів оригіналу за 23 жовтня 2014. Процитовано 28.11.2014.

[yle2-15] Haapanen, Liisa (10.2.2015). Kolarin kunta palkitsi kirjailija Oiva Arvolan. Yle Uutiset. Процитовано 21.8.2015.

[2]

[1]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

PROFILPELAJAR.COM

Ойва Арвола

З життєпису

З доробку

Нагороди

Примітки

Джерело

Read other articles:

Kejuaraan Dunia U-16 FIFA 1985

Eisaya Hosuwan

Dialog

Dubai

Yerry Mina

Talun

USS Rhode Island (1860)

The Tabard, Chiswick

Mayor of Kansas City, Missouri

Nokia N71

新罕布什尔州

2016年美國總統選舉

Foreign Service Institute

Foreign trade of India

Southern Christian Leadership Conference

Taille (anthropométrie)

瓜拉内西亚

Brescianino

Inquisition

Standard Bank Building