PROFILPELAJAR.COM

Огюста Фікерт
Огюста Фікерт
Псевдо	«Gusti»
Народилася	25 травня 1855[…]; Відень, Австрійська імперія[…]
Померла	9 червня 1910 (у віці 55 років); Maria Enzersdorfd, Медлінг, Нижня Австрія, Австро-Угорщина
Поховання	Нойштіфтський цвинтарd
Країна	Цислейтанія
Діяльність	журналістка, редакторка
Відома завдяки	активна феміністка
Знання мов	німецька
Брати, сестри	Emil Fickertd
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

Огюств Фікерт (25 травня 1855(1855-05-25), Відень — 9 червня 1910(1910-06-09), Maria Enzersdorf^d, Нижня Австрія) — піонерка австрійського фемінізму та соціальна реформаторка, прихильниця політики лівого крила австрійського фемінізму, чому об'єдналася з пролетарськими організаціями в кампаніях з розвитку освіти та правового захисту жінок із робітничого класу.

Життєпис

Фікерт була донькою Вільгельма Фікерта, віденського придворного друкаря, та його дружини Луїзи. Вона мала сестру Маріанну та двох братів Еміля та Віллі.^[1] Вона відвідувала монастирську школу Englisher Fraulein з 1869 року, а потім Lehrerinnen-Bildungsanstalt St Anna, педагогічний коледж, який закінчила з відзнакою в 1876 році^[1].

Того ж року вона почала викладати в жіночій школі на Шулегассе у Відні.^[1] Фікерт працювала вчителькою все своє професійне життя. Вона залишила католицьку церкву в 1893 році і публічно критикувала релігійну основу шкільного навчання в Австрії того часу. У результаті вона зазнала жорстоких нападок з боку клерикальної (і антисемітської) Християнсько-соціальної партії, які тривали протягом усього її життя.^[1]

Її першим публічним політичним проєктом стала організація петиції проти позбавлення виборчих прав жінок на урядових виборах у Нижній Австрії, що відбулося після політичної реорганізації в регіоні в 1889 році^[1]. Огюста Фікерт зібрала понад 1000 підписів жінок, які протестували проти втрати ними права голосу, наданого в 1862 році^[7]. Їх вимогу зреалізували.^[7] Так вона почала свою кар'єру борчині за загальне виборче право жінок в Австрії. Вона також брала активну участь у кампаніях за об'єднання жінок-державних службовців у профспілки та за краще ставлення до повій.^[7]

Огюст Фікерт стала співзасновниуею Allgemeiner Österreichischer Frauenverein (Загальна австрійська жіноча асоціація) у 1893 році^[1] Ця організація виступала за поліпшення життя жінок, що працювали на виробництві. Це була найрадикальніша з феміністичних організацій Австрії того часу. Також Фікерт працювала редактором видань цієї організації Dokumente der Frauen (Документи жінок) та Neues Frauenleben (Нове жіноче життя). У 1897 році вона стала директором організації. Також тісно співпрацювала з подругою Марі Ланг, але сварка та публічна суперечка змусили її відмовитися від публікації своїх статей в газетах Ланг. Її непоступливий характер сприяв цьому нездатності працювати спільно з іншими жінками.^[7] Після цього вона була надихаючою фігурою жіночого руху в Австрії.^[1] У 1902 році Фікерт заснувала журнал, який вона назвала Neues Frauenleben, а його редактором була Леопольдіна Кулка — відома історикиня літератури та перша жінка-викладачка Віденського університету .^[8]

Її близьким супутником і другом у дорослому житті була Іда Бауманн, також вчителька, яка активно співпрацювала на початку політичної діяльності Огюсти Фікерт та залишалася поруч усе життя. Бауман уникала уваги, тому не досягла слави Фікерт.^[1] Наприкінці свого життя Фікерт була залучена до Einküchenhaus (будинок з однією кухнею), житлового кооперативу для професійних жінок.

У 1910 році 55-річна Фікерт захворіла і помра 9 червня в санаторії в Марія-Енседорф, Нижня Австрія. Похована на кладовищі Нойштіфт-ам-Вальде у Відні.^[1]

Ушанування пам'яті

Пам'ятник Фіккерт у парку Тюркеншанцпарк у Відні

У 1929 році скульптор Франц Зайферт створив їй меморіал. Зараз він знаходиться в Türkenschanzpark у Верінгу, Відень, і містить напис: «Повна мужності та енергії, вона пожертвувала своїм життям заради високих ідеалів».

У 1926 році на її честь була названа вулиця Фікертгассе у Відні.

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л Biographical Dictionary of Women's Movements and Feminisms..' 2006
↑ ^а ^б Deutsche Nationalbibliothek Record #140279652 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
d:Track:Q27302 d:Track:Q36578
↑ FemBio database
d:Track:Q61356138
↑ ^а ^б ^в ^г WeChangEd
d:Track:Q86999151
↑ Schmid-Bortenschlager S., Schnedl-Bubeniček H. Österreichische Schriftstellerinnen 1880–1938: Eine Bio-Bibliographie — Stuttgart: Akademischer Verlag Hans-Dieter Heinz, 1982. — S. 44. — ISBN 978-3-88099-123-1
d:Track:Q52084153 d:Track:Q104601049 d:Track:Q104601081 d:Track:Q104601115
↑ Gadzinski A. KALLIOPE Austria: Frauen in Gesellschaft, Kultur und Wissenschaft — Wien: Bundesministerium für Europa, Integration und Äußeres, 2015. — S. 36–37. — ISBN 978-3-9503655-5-9
d:Track:Q1741 d:Track:Q110290934 d:Track:Q110290935
↑ ^а ^б ^в ^г Ariadne web
↑ Rebecca Houze (5 липня 2017). "Textiles, Fashion, and Design Reform in Austria-Hungary Before the First World War ": Principles of Dress. Taylor & Francis. с. 158–. ISBN 978-1-351-54688-1.

Джерела

Фікерт, Огюст 1855—1910 на Ariadne web (Переклад з німецької), Архів некрологів і новинних статей. Доступ березень 2010.

Бібліографія

Weiner Stadt- und Landesbibliothek, Handschiftensammlung, August Flickert: Manuscripts including her diary 1871/72-1910 (124 pp.) and c. 2000 unpublished letters.
Flich, Renate. «Der Fall Auguste Flickert-eine Lehrerin macht Schlagzeilen» (The case of Auguste Flickert- A woman teacher makes the headlines). Wiener Geschichtsblatter 45, no. 1 (1990): 1-24.
Hacker, Hanna. «Wer gewinnt? Wer verliert? Wer tritt aus dem Schatten? Machtkampfe und Beziehungsstrukturen nach dem Tod der ‘groben Feministin’ August Fickert (1910)» (Who will win? Who will lose? Who steps out of the shadow? Power struggles and relations after the death of the ‘great feminist’ Auguste Fickert, 1910). L'Homme-Zeitschrift fur Feministische Geschichtwsissenschaft 7, no. 1 (1996): 97-106.
Anderson, Harriet. Utopian Feminism. Women's Movements in fin-de-siecle Vienna. New Haven-London: Yale University Press, 1992.
Hacker, Hanna. «Zeremonien der Verdrängung: Konfliktmuster in der bürgerlichen Frauenbewegung um 1900» (Ceremonies of suppression: conflict patterns in the bourgeois women's movement about 1900). In Lisa Fischer and Emil Brix, eds. Die Frauen der Wiener Modern (The women of Viennese modernism). Vienne-Munich: Verlag fur Geschichte und Politik und Oldenbourg Verlag, 1977, 101—109.