59°50′55″ пн. ш. 30°27′28″ сх. д. / 59.84861° пн. ш. 30.45778° сх. д. / 59.84861; 30.45778

Обухово
Петербурзький метрополітен Невсько-Василеострівна лінія
Загальні дані
Тип	односклепінна глибокого закладення
Глибина закладення	58 м
Кількість	1
Тип	острівна
Форма	пряма
Дата відкриття	10 липня 1981
Архітектор(и)	Вл. В. Попов (рос.), И. Н. Кусков (рос.), Л. М. Четыркин (рос.) за участі И. Г. Лоханова (рос.) та М. В. Меккель (рос.)
Архітектор(и) вестибюлів	А. С. Гецкин (рос.), В. Н. Выдрин (рос.)
Будівельник(и)	БМУ-13 Ленметробуду
Пересадка на	станція Обухово
Виходи до	вулиця Грибакіна
Код станції	ОБ

п о р 3 Невсько-Василеострівська лінія
Легенда Бігова Зеніт оборотні тупики, ПТО Приморська Смоленка Василеострівська Нева Мойка канал Грибоєдова Гостиний двір Фонтанка Маяковська СЗГ до КВЛ Площа Олександра Невського-1 Оборотний тупик СЗГ до Лахтинсько-Правобережної лінії Монастирка Обвідний канал Єлізаровська Ломоносовська Оборотний тупик Пролетарська Обухово Мурзінка Рибацьке Оборотний тупик ТЧ-5 «Невське»

«Обухово» (рос. «Обухово») — станція Петербурзького метрополітену, розташована на Невсько-Василеострівній лінії між станціями «Пролетарська» та «Рибацьке». Відкрита 10 липня 1981 року в складі дільниці «Ломоносовська»—"Обухово". Назву отримала від розташованого неподалік однойменного історичного району міста. Цей район розташований за лінією Московської залізниці — павільйон метро звернений фасадом до того місця, де колись жили робітники Обуховського заводу. Сам завод розташований в районі станції метро «Пролетарська», ця назва була надана підприємству в 1869 році по імені засновника (інженера Обухова). Пересадка на однойменну залізничну станцію. У майбутньому планується пересадка на однойменну станцію «надземного експреса».

Наземний павільйон станції виконаний за проектом архітекторів А. С. Гецкіна, В. М. Видріна («Ленметрогіпротранс») і розташовується в кінці вулиці Грибакіних поруч із залізничною станцією «Обухово» в промзоні об'єднання «Зірка».

Будівля є восьмигранним об'ємом, в центрі якоє під куполом розміщений ескалаторний зал, а по периметру — аванзал з двома входами і одним виходом.

Архітектурне рішення фасадних площин побудовано на поєднанні глухих, облицьованих шліфованим мармуром стін з вітражами-вставками. Деталі палітурки виконані з декоративного металу і анодовані в золотистий колір. В оздобленні інтер'єрів використані такі ж прийоми та матеріали.

Конструкція станції — односклепінна глибокого закладення (глибина закладення — 58 м)

Вперше на даному типі станцій під одним склепінням, крім самої станції, були розміщені СТП і камера натяжних пристроїв. Похилий хід станції тристрічковий, починається з південного торця станції.

Через те що станція була кінцевою Невсько-Василеострівної лінії у 1981—1984 рр.., а також під час закриття станції «Рибальське» в 2000—2001 рр.. на перегоні «Обухово» — «Рибальське» знаходиться з'їзд, який використовували для обороту потягів.

Колійні стіни оздоблені білим мармуром з карнизом з декоративного профілю. Підлога викладена темно-сірими гранітними плитами. По осі станційного залу встановлені світильники-торшери з карбованої міді та профільного металу, з цих же матеріалів виконані назви станції. Торцеву стіну прикрашає бронзовий горельєф на тему виникнення революційних гуртків за Невською заставою (скульптор А. А. Федосов).

Спочатку в торці станції перебував бюст В. І. Леніна, який в 1994 році було прибрано.

На станції була проведена заміна ртутного освітлення на натрієве.

• «Обухово» на metro.vpeterburge.ru [Архівовано 27 березня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
• «Обухово» на ometro.net(рос.)
• «Обухово» на форумі metro.nwd.ru [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
• Санкт-Петербург. Петроград. Ленінград: Енциклопедичний довідник. «Обухово»(рос.)