|
Ouviram do Ipiranga as margens plácidas
De um povo heróico o brado retumbante,
E o sol da Liberdade, em raios fúlgidos,
Brilhou no céu da Pátria nesse instante.
Se o penhor dessa igualdade
Conseguimos conquistar com braço forte,
Em teu seio, ó Liberdade,
Desafia o nosso peito a própria morte!
Ó Pátria amada,
Idolatrada,
Salve! Salve!
Brasil, um sonho intenso, um raio vívido,
De amor e de esperança à terra desce,
Se em teu formoso céu, risonho e límpido,
A imagem do Cruzeiro resplandece.
Gigante pela própria natureza,
És belo, és forte, impávido colosso,
E o teu futuro espelha essa grandeza.
Terra adorada
Entre outras mil
És tu, Brasil,
Ó Pátria amada!
Dos filhos deste solo
És mãe gentil,
Pátria amada,
Brasil!
|
Тихі береги річки Іпіранґа почули
Гучний голос героїчного народу
Та діамантні промені сонця волі
Осяяли небо батьківщини в ту саму мить.
Ми виконали нашу обіцянку
Рівності нашою могутньою зброєю,
В твоїй душі, о воля,
Наші хоробрі груди переборють саму смерть!
О любима,
Батьківщино, перед якою ми схиляємось,
Слава, слава!
Бразиліє, яскравий сон, живий промінь
Любові та надії спускається на землю
На твоїх прекрасних і чистих небесах, що посміхаються
Зображення Південного хреста сяє сліпуче.
Величезна своєю власною природою,
Ти прекрасний, сильний і хоробрий колос,
А твоє майбутнє відображає твою величність.
Любима земля
Серед тисяч інших
Це ти, Бразиліє,
О любима Батьківщино!
Для синів цієї землі
Ти любляча матір,
Любима Батьківщина,
Бразилія!
|
|
Deitado eternamente em berço esplêndido,
Ao som do mar e à luz do céu profundo,
Fulguras, ó Brasil, florão da América,
Iluminado ao sol do Novo Mundo!
Do que a terra mais garrida
Teus risonhos, lindos campos têm mais flores,
«Nossos bosques têm mais vida»,
«Nossa vida» no teu seio «mais amores».
Ó Pátria amada,
Idolatrada,
Salve! Salve!
Brasil, de amor eterno seja símbolo
O lábaro que ostentas estrelado,
E diga o verde-louro dessa flâmula
— Paz no futuro e glória no passado.
Mas se ergues da justiça a clava forte,
Verás que um filho teu não foge à luta,
Nem teme, quem te adora, a própria morte.
Terra adorada
Entre outras mil
És tu, Brasil,
Ó Pátria amada!
Dos filhos deste solo
És mãe gentil,
Pátria amada,
Brasil!
|
Вічно лежачи в розкішній колисці,
Під звуки моря осяяна глибоким небом,
Ти сяєш, о, Бразилія, квітка Америки,
Що освітлюється сонцем Нового Світу!
Найпрекрасніша країна,
Твої посміхаючіся, красиві поля мають найбільше квітів,
В нашіх гаях є більше життя,
В нашому житті - більше твоєї любові.
О, любима батьківщина,
Перед якою ми склоняємося,
Слава, Слава!
Бразилія, дозволь твоєму прикрашеному зірками прапору
Стати символом вічної любові,
І дозволь зеленому лаврові твого герба проголосити
Славу в минулому та мир у майбутності.
Але якщо ти піднимешь тяжкий молоток справедливості,
Ти побачиш, твої сини не тікають з поля битви,
Та навіть не бояться самої смерті.
Любима земля
Серед тисяч інших
Ти, Бразилія!
О, любима батьківщина!
Синам цієї землі
Ти любляча матер,
Любима батьківщина,
Бразилія!
|
.JPG)
