Парламент Албанії — однопалатні Збори Албанії (алб.Kuvendi i Shqipërisë), або Народні збори (алб.Kuvendi Popullor).
У Народних зборах 140 місць. 100 депутатів обираються за мажоритарною системою в одномандатних округах (у два тури), 40 — за партійними списками з 2,5-відсотковим бар'єром для партій і чотиривідсотковим бар'єром для партійних блоків. Термін повноважень депутатів — 4 роки.
Народні збори мають повноваження визначати внутрішню і зовнішню політику держави, затверджувати та змінювати Конституцію, оголошувати війну, ратифікувати й анулювати міжнародні угоди, обирати Президента Албанії, генерального прокурора і членів Верховного суду, контролювати діяльність державних радіо й телебачення, державного інформаційного агентства й інших офіційних інформаційних органів.
Історія
Перший парламент Албанії створено у 1920 році в ході боротьби за незалежність країни й проти її розділення за Паризьким миром між Грецією, Італією та Югославією.
У 1928 парламент було розпущено, а Албанію проголошено королівством.
У 1944 році введено загальне виборче право. У 1945 році пройшли парламентські вибори, на яких 97,7% голосів отримав очолюваний комуністами Демократичний фронт (інші політичні сили не брали участі у виборах).