Міста Вінницької області

Вінницька область на карті України

Це список міст Вінницької області. Станом на 1 травня 2024 року в області 18 міст.

Відповідно до Закону України «Про порядок вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України» місто є населеним пунктом з переважно компактною забудовою, загальна чисельність жителів якого становить не менш як 10 тисяч. Як виняток з цього положення до категорії міст також віднесені населені пункти з меншим населенням, які до прийняття закону були містами районного або обласного значення.

Адміністративне значення та історичні дані

6 з 18 міст області є районними центрами. До реформи децентралізації 2010-х років районними центрами були 16 міст (окрім Гнівані та Ладижина), 6 міст були містами обласного значення, 12 входили до складу районів.

Найстарішим містом області є Погребище, перша згадка про яке датована 1148 роком, наймолодшим — Козятин, заснований в 1871 році. Найстаріше місто за часом отримання статусу — Вінниця, наймолодше  — Липовець.

У таблиці нижче наведено адміністративний статус міст, а також роки утворення і отримання статусу міста. Якщо місто втрачало статус міста, а пізніше знову його отримувало, зазначено рік останнього отримання статусу.

Низка міст мали магдебурзьке право в складі Речі Посполитої або статус міста в складі Російської імперії, а в СРСР його втратили. Докладніше про міста, які втратили статус міста, — в розділі #Історія.

Назва Адмін.
значення[п 1]
Громада Район Район/міськрада
до 2020 року[1]
Рік утворення або першої згадки[2] Рік віднесення до категорії міст[2][1] Розташування
Бар цтг Барська Жмеринський Барський 1425/1539 1938 49°04′41″ пн. ш. 27°40′59″ сх. д. / 49.07806° пн. ш. 27.68306° сх. д. / 49.07806; 27.68306
Бершадь цтг Бершадська Гайсинський Бершадський 1459 1966 48°22′22″ пн. ш. 29°31′57″ сх. д. / 48.37278° пн. ш. 29.53250° сх. д. / 48.37278; 29.53250
Вінниця оц, рц, цтг Вінницька Вінницький Вінницька м/р 1363 1640/1795[п 2] 49°14′14″ пн. ш. 28°28′02″ сх. д. / 49.23722° пн. ш. 28.46722° сх. д. / 49.23722; 28.46722
Гайсин рц, цтг Гайсинська Гайсинський Гайсинський 1600 1744/1795[п 2] 48°48′37″ пн. ш. 29°23′03″ сх. д. / 48.81028° пн. ш. 29.38417° сх. д. / 48.81028; 29.38417
Гнівань цтг Гніванська Вінницький Тиврівський 1629 1981 49°05′28″ пн. ш. 28°20′55″ сх. д. / 49.09111° пн. ш. 28.34861° сх. д. / 49.09111; 28.34861
Жмеринка рц, цтг Жмеринська Жмеринський Жмеринська м/р 1860-ті 1903[п 3] 49°02′13″ пн. ш. 28°06′13″ сх. д. / 49.03694° пн. ш. 28.10361° сх. д. / 49.03694; 28.10361
Іллінці цтг Іллінецька Вінницький Іллінецький 1448[6] 1986 49°06′19″ пн. ш. 29°12′29″ сх. д. / 49.10528° пн. ш. 29.20806° сх. д. / 49.10528; 29.20806
Калинівка цтг Калинівська Хмільницький Калинівський I пол. XVIII ст. 1979 49°26′50″ пн. ш. 28°31′23″ сх. д. / 49.44722° пн. ш. 28.52306° сх. д. / 49.44722; 28.52306
Козятин цтг Козятинська Хмільницький Козятинська м/р 1870 1938 49°43′00″ пн. ш. 28°50′00″ сх. д. / 49.71667° пн. ш. 28.83333° сх. д. / 49.71667; 28.83333
Ладижин цтг Ладижинська Гайсинський Ладижинська м/р 1240[7] 1973 48°41′23″ пн. ш. 29°14′30″ сх. д. / 48.68972° пн. ш. 29.24167° сх. д. / 48.68972; 29.24167
Липовець цтг Липовецька Вінницький Липовецький 1545[8] 2001 49°12′58″ пн. ш. 29°03′22″ сх. д. / 49.21611° пн. ш. 29.05611° сх. д. / 49.21611; 29.05611
Могилів-Подільський рц, цтг Могилів-Подільська Могилів-Подільський Могилів-Подільська м/р 1595 1743/1795[п 2] 48°27′18″ пн. ш. 27°48′29″ сх. д. / 48.45500° пн. ш. 27.80806° сх. д. / 48.45500; 27.80806
Немирів цтг Немирівська Вінницький Немирівський 1506 1985 48°58′46″ пн. ш. 28°50′38″ сх. д. / 48.97944° пн. ш. 28.84389° сх. д. / 48.97944; 28.84389
Погребище цтг Погребищенська Вінницький Погребищенський 1148 1984 49°29′13″ пн. ш. 29°16′24″ сх. д. / 49.48694° пн. ш. 29.27333° сх. д. / 49.48694; 29.27333
Тульчин рц, цтг Тульчинська Тульчинський Тульчинський 1607 1924[п 4] 48°40′28″ пн. ш. 28°50′59″ сх. д. / 48.67444° пн. ш. 28.84972° сх. д. / 48.67444; 28.84972
Хмільник рц, цтг Хмільницька Хмільницький Хмільницька м/р 1362 1957 49°33′25″ пн. ш. 27°57′26″ сх. д. / 49.55694° пн. ш. 27.95722° сх. д. / 49.55694; 27.95722
Шаргород цтг Шаргородська Жмеринський Шаргородський 1383 1985 48°45′19″ пн. ш. 28°04′44″ сх. д. / 48.75528° пн. ш. 28.07889° сх. д. / 48.75528; 28.07889
Ямпіль цтг Ямпільська Могилів-Подільський Ямпільський XVI ст. 1985 48°14′42″ пн. ш. 28°16′40″ сх. д. / 48.24500° пн. ш. 28.27778° сх. д. / 48.24500; 28.27778
Міста Вінницької області. Карта розташування: Вінницька область
Бар
Бар
Бершадь
Бершадь
Вінниця
Вінниця
Гайсин
Гайсин
Гнівань
Гнівань
Жмеринка
Жмеринка
Іллінці
Іллінці
Калинівка
Калинівка
Козятин
Козятин
Ладижин
Ладижин
Липовець
Липовець
Могилів-Подільський
Могилів-Подільський
Немирів
Немирів
Погребище
Погребище
Тульчин
Тульчин
Хмільник
Хмільник
Шаргород
Шаргород
Ямпіль
Ямпіль
Розташування міст на карті області

Площа та населення

Найбільшим містом області за населенням є Вінниця, найменшим — Шаргород. У всіх містах області переважна більшість мешканців (понад 84 %) вважають рідною мовою українську

Місто Площа
(км²)
Населення Густота (2022) Рідна мова
(2001)[е 1]
2001[10] 2022[11]
Бар &&&&&&&&&&&&&013.088000013,88[р 3] &&&&&&&&&&017284.&&&&0017 284 &&&&&&&&&&015337.&&&&0015 337 &&&&&&&&&&&01104.09700001104,97 українська — 95,85 %
російська — 3,80 %
Бершадь &&&&&&&&&&013336.&&&&0013 336 &&&&&&&&&&012205.&&&&0012 205 українська — 90,89 %
російська — 8,52 %
Вінниця &&&&&&&&&&&&0113.0170000113,17[р 4] &&&&&&&&&0356665.&&&&00356 665 &&&&&&&&&0369739.&&&&00369 739 &&&&&&&&&&&03267.01100003267,11 українська — 84,73 %
російська — 14,36 %
Гайсин &&&&&&&&&&025640.&&&&0025 640 &&&&&&&&&&025698.&&&&0025 698 українська — 93,01 %
російська — 6,62 %
Гнівань &&&&&&&&&&&&&019.037000019,37[р 5] &&&&&&&&&&012832.&&&&0012 832 &&&&&&&&&&012191.&&&&0012 191 &&&&&&&&&&&&0629.0380000629,38 українська — 96,31 %
російська — 3,33 %
Жмеринка &&&&&&&&&&&&&018.083000018,83[р 6] &&&&&&&&&&037349.&&&&0037 349 &&&&&&&&&&033754.&&&&0033 754 &&&&&&&&&&&01792.05700001792,57 українська — 90,81 %
російська — 8,51 %
Іллінці &&&&&&&&&&&&&031.06000031,06[р 7] &&&&&&&&&&011186.&&&&0011 186 &&&&&&&&&&011095.&&&&0011 095 &&&&&&&&&&&&0357.0210000357,21 українська — 97,55 %
російська — 1,78 %
Калинівка &&&&&&&&&&020061.&&&&0020 061 &&&&&&&&&&018492.&&&&0018 492 українська — 95,75 %
російська — 3,93 %
Козятин &&&&&&&&&&026635.&&&&0026 635 &&&&&&&&&&022241.&&&&0022 241 українська — 94,76 %
російська — 4,88 %
Ладижин &&&&&&&&&&&&&017.04000017,04[р 8] &&&&&&&&&&022219.&&&&0022 219 &&&&&&&&&&022459.&&&&0022 459 &&&&&&&&&&&01318.0200001318,02 українська — 87,89 %
російська — 11,69 %
Липовець &&&&&&&&&&&09406.&&&&009406 &&&&&&&&&&&07958.&&&&007958 українська — 98,41 %
російська — 1,40 %
Могилів-Подільський &&&&&&&&&&032853.&&&&0032 853 &&&&&&&&&&029925.&&&&0029 925 українська — 92,25 %
російська — 7,06 %
Немирів &&&&&&&&&&012082.&&&&0012 082 &&&&&&&&&&011421.&&&&0011 421 українська — 98,22 %
російська — 1,60 %
Погребище &&&&&&&&&&&&&019.04000019,04[р 9] &&&&&&&&&&010754.&&&&0010 754 &&&&&&&&&&&09209.&&&&009209 &&&&&&&&&&&&0483.0670000483,67 українська — 98,72 %
російська — 1,19 %
Тульчин &&&&&&&&&&016136.&&&&0016 136 &&&&&&&&&&014446.&&&&0014 446 українська — 94,01 %
російська — 5,43 %
Хмільник &&&&&&&&&&027898.&&&&0027 898 &&&&&&&&&&026916.&&&&0026 916 українська — 97,12 %
російська — 2,59 %
Шаргород &&&&&&&&&&&&&&09.0900009,09[р 10] &&&&&&&&&&&07161.&&&&007161 &&&&&&&&&&&06982.&&&&006982 &&&&&&&&&&&&0768.0100000768,1 українська — 98,18 %
російська — 1,63 %
Ямпіль &&&&&&&&&&011787.&&&&0011 787 &&&&&&&&&&010679.&&&&0010 679 українська — 96,07 %
російська — 3,10 %

Символіка і влада

Місто Герб Прапор Фото Міський голова[е 2] Сайт міської ради
Бар
Саволюк Володимир Васильович bar-city.gov.ua
Бершадь
Драган Віталій Григорович radabershad.gov.ua
Вінниця
Моргунов Сергій Анатолійович vmr.gov.ua
Гайсин
Гук Анатолій Ілліч haisyn-municipality.gov.ua
Гнівань
Кулешов Володимир Володимирович gnivan-miskrada.gov.ua
Жмеринка
Кушнір Анатолій Петрович www.zhmerinka-adm.gov.ua
Іллінці
Ящук Володимир Миколайович illintsi-mrada.gov.ua
Калинівка
Поліщук Василь Кіндратович kalynivska-objednana-gromada.gov.ua
Козятин
Єрмолаєва Тетяна Миколаївна komr.gov.ua
Ладижин
Коломієць Олександр Станіславович (в. о.) ladrada.gov.ua
Липовець
Бичков Віктор Михайлович lyp.gov.ua
Могилів-Подільський
Глухманюк Геннадій Григорович mpmr.gov.ua
Немирів
Качур Віктор Миколайович nemyriv-mrada.gov.ua
Погребище
Волинський Сергій Олександрович pog-mrada.gov.ua
Тульчин
Весняний Валерій Михайлович tulchynska-gromada.gov.ua
Хмільник
Юрчишин Микола Васильович rada.ekhmilnyk.gov.ua
Шаргород
Барецький Володимир Іванович shargorod-miskrada.gov.ua
Ямпіль
Гаджук Сергій Іванович yampil-miskrada.gov.ua

Історія

Міста з магдебурзьким правом

За часів Речі Посполитої низка населених пунктів на території сучасної Вінницької області мала магдебурзьке право, зокрема[п 5]

Деякі джерела вказують, що магдебурзьке право також мали Погребище[23][13] (1569), Немирів[24][25][26] (1581) та Латанець[24] (1744), проте ці дані піддаються сумніву дослідниками[27] (для Погребища не знайдено першоджерел, Латанець і Немирів сплутали з містами зі схожими назвами в інших регіонах). Також раніше вважалося, що Літин мав магдебурзьке право[24][25][28], проте останні дослідження вказують на те, що в 1578 році Літин отримав статус містечка без надання магдебурзького права.[29]

Міста в Російській імперії

Після входження території Вінниччини до Російської імперії статус міст отримали Брацлав, Гайсин, Тульчин, Бершадь, Ямпіль, Могилів-на-Дністрі, Вінниця, Літин, Махнівка, Липовець, Хмільник Брацлавського намісництва і Вербовець Подільського[30], а також Махнівка Київського намісництва[22], Ольгопіль (Чечельник).

Станом на 1840 рік містами були: Липовець, Махнівка, Бар, Брацлав, Вінниця, Гайсин, Літин, Могилів, Ольгопіль, Хмільник, Ямпіль.[31]

Станом на 1897 рік містами були: Липовець, Бар, Брацлав, Вінниця, Гайсин, Літин, Могилів-на-Дністрі, Ольгопіль, Хмільник, Ямпіль, Вербовець, Сальниця. У 1903 році статус міста отримала Жмеринка.

З приходом радянської влади статус міст зберегли лише Вінниця, Гайсин, Жмеринка та Могилів-Подільський, а також отримав Тульчин.

Хронологія появи міст у Вінницькій області

Вінницька область була утворена в 1932 році. На той час у складі області було 12 міст: Бердичів, Вінниця, Гайсин, Жмеринка, Заслав, Кам'янець-Подільськ, Могилів-Подільський, Полонне, Проскурів, Старокостянтинів, Тульчин та Шепетівка.

У 1937 році місто Бердичів відійшло до новоутвореної Житомирської області, а Заслав, Кам'янець-Подільський, Полонне, Проскурів, Старокостянтинів і Шепетівка. — до Кам'янець-Подільської. У Вінницькій області лишилося 5 міст.

У 1938 році до категорії міст віднесені Бар і Козятин.

У другій половині XX ст. статус міст отримали Хмільник, Бершадь, Ладижин, Калинівка, Гнівань, Погребище, Немирів, Шаргород, Ямпіль, Іллінці.

За часів незалежної України містом став Липовець — у 2001 році.

Примітки

  1. Скорочення: оц — обласний центр, рц — районний центр, цтг — центр територіальної громади
  2. а б в Для Вінниці[3], Гайсина[4] і Могилева-Подільського[5] першими зазначено роки отримання магдебурзького права. У 1795 році ці міста стали повітовими містами в Російській імперії, в 1924—1925 роках повторно затверджені містами в УСРР.[р 1][р 2]
  3. У 1924 році повторно затверджена містом.[р 1]
  4. У 1787 році отримав магдебурзьке право, в 1795—1804 роках був повітовим містом Російської імперії, згодом втратив статус міста і вважався містечком.[9] Знову затверджений містом в 1924 році.[р 1]
  5. Список може бути не повним. Повний список міст, які мали магдебурзьке право, не існує. Наведений список сформований на основі джерел: Дмитрієнко, Савчук, 1994, с. 13, Мельничук, 2004, с. 104–105 та Роговий, 2020, с. 50, 62–63 і може бути неповним. Махнівки, Сніткова і Янова у цих джерелах нема, проте і не знайдені джерела, які б спростовували наявність у цих міст магдебурзького права. Деякі міста могли отримувати магдебурзьке право кілька разів (наприклад, якщо попереднє місто було зруйноване під час нападу татар), тому вказано кілька дат. Якщо в інших джерелах зустрічаються інші роки, то вони подані із зазначенням джерела.
  6. За іншими даними вперше було надано магдебурзьке право в 1497 році[17][13], а в 1564 — вдруге

Посилання на джерела

  1. а б АТУ України, 2012, с. 27–28.
  2. а б Івченко, 1999, с. 89–90.
  3. Царенко, 2005.
  4. Калита, 2006.
  5. Панасюк, Фоменко, Щербакова, 2019.
  6. Анікеєнко, Бабенко, Рудник, 2011.
  7. Коломєйцев, Бучко, 2016.
  8. Івченко, 2000, с. 106.
  9. Вирський, 2013.
  10. Чисельність наявного населення та його розподіл за статтю, 2001.
  11. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022, 2022, с. 12-13.
  12. Забзалюк, 2017, с. 25.
  13. а б в Бойко, 2017, с. 36.
  14. Боровський, 2022.
  15. Боровський, 2019.
  16. Лєсков, Локаєнко, Пшук, 1972, с. 125.
  17. Роговий, 2020, с. 51, 62.
  18. Боровський.
  19. Онофрійчук, 2011.
  20. Король Станіслав Авґуст дає містечку Шаргород тевтонське право, 2022.
  21. Лавренюк (ред.), 2019, с. 7.
  22. а б Іванець, Купчик, Соляр, 2018.
  23. Забзалюк, 2017, с. 26.
  24. а б в Дмитрієнко, Савчук, 1994, с. 13.
  25. а б Мельничук, 2004, с. 104.
  26. Дець, Осадчий, 2021.
  27. Роговий, 2020, с. 59–60.
  28. Миколасюк, 2016.
  29. Роговий, 2020, с. 60.
  30. Дмитрієнко, Савчук, 1994, с. 48.
  31. Статистические таблицы о состоянии городов Российской империи: Сост. в Стат. отд[-нии] Совета М-ва вн. дел. — Санкт-Петербург: тип. К. Крайя, 1840. — [3], 68 с., 1 табл.; 28.
Укази, постанови, рішення, закони
  1. а б в Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 10 грудня 1924 року «Про встановлення точного списку міст і містечок на Поділлі»
  2. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 23 січня 1925 року «Про доповнення списку міст і містечок на Поділлі»
  3. Постанова Верховної Ради України від 18 листопада 2003 року № 1245-IV «Про зміну меж міста Бар Барського району Вінницької області»
  4. Постанова Верховної Ради України від 13 травня 2015 року № 401-VIII «Про зміну і встановлення меж міста Вінниця і Вінницького району Вінницької області»
  5. Постанова Верховної Ради України від 29 червня 2023 року № 3207-IX «Про зміну і встановлення меж міста Гнівані Вінницького району Вінницької області»
  6. Постанова Верховної Ради України від 29 червня 2023 року № 3206-IX «Про встановлення меж міста Жмеринки Жмеринського району Вінницької області»
  7. Постанова Верховної Ради України від 6 жовтня 2021 року № 1795-IX «Про зміну і встановлення меж міста Іллінців Вінницького району Вінницької області»
  8. Постанова Верховної Ради України від 24 травня 2007 року № 1081-V «Про зміну меж міста Ладижин та Тульчинського району Вінницької області»
  9. Постанова Верховної Ради України від 8 липня 1999 року № 874-XIV «Про зміну меж міста Погребище Погребищенського району Вінницької області»
  10. Постанова Верховної Ради України від 29 червня 2023 року № 3205-IX «Про встановлення меж міста Шаргорода Жмеринського району Вінницької областіі»
Електронні ресурси
  1. Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року. Вінницька область : [укр.] // Державна служба статистики України. — Дата звернення: 22 жовтня 2021 року.
  2. Довідник телефонів та поштових адрес Верховної Ради Автономної Республіки Крим та місцевих рад: Вінницька область
  3. Компоненти свободи: Людина. Громада. Самоврядування

Джерела


Read other articles:

Ilustrasi garis waktu alam semesta. Kredit: WMAP. Dalam kosmologi, Reionisasi adalah era alam semesta yang berusia ratusan juta - 1 miliar tahun setelah Dentuman Besar, periode di mana gas di alam semesta berubah dari hampir sepenuhnya netral menjadi keadaan di mana ia hampir terionisasi sepenuhnya.[1][2] Era reionisasi kosmik mencakup kelebihan radiasi di alam semesta,[3] pembentukan bintang-bintang pertama, AGN,[4] struktur berkala besar awal terbentuk, dan p...

 

Sinagoge di kota Bydgoszcz yang diduduki Jerman. Di situ tertulis kota ini bebas Yahudi. Judenfrei (secara harfiah berarti bebas Yahudi) dan judenrein (bersih dari Yahudi) adalah istilah yang digunakan oleh Jerman Nazi untuk wilayah yang telah dibersihkan dari orang Yahudi selama peristiwa Holocaust.[1] Istilah judenfrei hanya mengacu kepada pembersihan orang Yahudi dari suatu wilayah, sementara judenrein memiliki konotasi bahwa darah Yahudi telah dibersihkan karena dianggap kotor ata...

 

Museum Arkeologi Nasional AthenaDidirikan1829LokasiJalan Patission, Athena, Yunani JenisMuseum NasionalAkses transportasi umumStasiun Metro Athena:Stasiun Viktoria, Stasun OmonoiaSitus webSitus web resmi Museum Arkeologi Nasional (Greek: Εθνικό Αρχαιολογικό Μουσείοcode: el is deprecated ) di kota Athena memiliki beberapa artefak terpenting dari berbagai tempat arkeologis di seluruh Yunani mulai dari masa prasejarah sampai antikuitas akhir. Museum ini dianggap sebagai ...

Untuk kegunaan lain, lihat Selalu Ada. Selalu AdaAlbum studio karya Ari LassoDirilis15 Juni 2006Direkam2005-2006GenrePop RockLabelAquarius MusikindoFMC Music (Malaysia)Kronologi Ari Lasso Kulihat, Kudengar, Kurasa(2004)Kulihat, Kudengar, Kurasa2004 Selalu Ada (2006) The Best of (2007)The Best of2007 Singel dalam album Selalu Ada Cinta Terakhir Lirih Seandainya Selalu Ada adalah album musik keempat karya Ari Lasso. Dirilis tahun 2006. Hits singel album ini adalah lagu Cinta Terakhir, Seand...

 

Final Piala Indonesia 2005TurnamenCopa Indonesia 2005 Persija Jakarta Arema Malang 3 4 Tanggal19 November 2005StadionStadion Gelora Bung Karno, JakartaPemain Terbaik DSSFirman Utina (Arema Malang)WasitJajat Sudrajat (Indonesia)Penonton55.000CuacaBaik2006 → Final Copa Indonesia 2005[1] adalah pertandingan sepak bola yang dimainkan pada tanggal 19 November 2005. merupakan final pertama dari Piala Indonesia. Pertandingan itu dimainkan di Stadion Gelora Bung Karno di Jakarta dan dit...

 

SidodadiDesaNegara IndonesiaProvinsiJawa TimurKabupatenSidoarjoKecamatanTamanKode pos61257Kode Kemendagri35.15.13.2009 Luas... km²Jumlah penduduk... jiwaKepadatan... jiwa/km² Perumahan buruh di Sidodadi pada tahun 1930-an Sidodadi adalah sebuah desa di wilayah Kecamatan Taman, Kabupaten Sidoarjo, Provinsi Jawa Timur. Wilayah Desa Sidodadi terdiri dari 4 Dusun, 8 RW dan 44 RT. Luas Wilayah Desa Sidodadi adalah ± 153,829 Ha, yang termasuk di dalam kecamatan Taman, Kabupaten Sidoarjo, di...

Chemical compound CP-615,003Identifiers IUPAC name N-(3-fluoro-4-(2-(propylamino)ethoxy)phenyl)-4-oxo-4,5,6,7-tetrahydro-1H-indole-3-carboxamide CAS Number329016-45-7 YPubChem CID9820874ChemSpider7996623 NUNIIF8CYO0R7I1CompTox Dashboard (EPA)DTXSID80431338 Chemical and physical dataFormulaC20H24FN3O3Molar mass373.428 g·mol−13D model (JSmol)Interactive image SMILES O=C(NC1=CC=C(OCCNCCC)C(F)=C1)C2=CNC3=C2C(CCC3)=O InChI InChI=1S/C20H24FN3O3/c1-2-8-22-9-10-27-18-7-6-13(11-15(18...

 

Fattah SyachFattah pada 2024Lahir11 April 2005 (umur 18)Jakarta, IndonesiaKebangsaanIndonesiaPekerjaanPemeranpresenteratletTahun aktif2022—sekarangOrang tuaAttar Syach (bapak)Ananda Faturrahman (ibu)Keluarga Fritz G. Schadt (kakek) Atalarik Syach (paman) Teddy Syach (paman) Adelia Lontoh (bibi) Hayria Lontoh (bibi) Duta (paman) Fattah Syach (lahir 11 April 2005) adalah pemeran, presenter, dan atlet Indonesia.[1] Kehidupan awal Fattah lahir pada 11 April 2005 di Jakarta. I...

 

artikel ini perlu dirapikan agar memenuhi standar Wikipedia. Tidak ada alasan yang diberikan. Silakan kembangkan artikel ini semampu Anda. Merapikan artikel dapat dilakukan dengan wikifikasi atau membagi artikel ke paragraf-paragraf. Jika sudah dirapikan, silakan hapus templat ini. (Pelajari cara dan kapan saatnya untuk menghapus pesan templat ini) Irang ArkadLahirIrang Perdana Arkad3 Januari 1971 (umur 53)SurabayaPekerjaanVokalKarier musikGenreRockInstrumenVokalTahun aktif1996–sekaran...

Flag of the US State of Kansas State of KansasUseCivil and state flag Proportion3:5AdoptedSeptember 24, 1961 (1961-09-24)DesignA state seal on a field of azure, a sunflower is displayed above the seal and the word Kansas in yellow below. Flag of the governor of KansasDesignState flag, with white stars, one in each corner The flag of the state of Kansas was adopted in 1927. The elements of the state flag include the Kansas state seal and a sunflower. This original design was mod...

 

ويس أندرسون (بالإنجليزية: Wes Anderson)‏  معلومات شخصية اسم الولادة ويزلي ويلز أدرسون الميلاد 1 مايو 1969 (55 سنة)[1][2][3][4]  هيوستن،تكساس الإقامة باريس  الجنسية  الولايات المتحدة عضو في نقابة الكتاب الأمريكية الغربية،  ونقابة المخرجين الأمريكيين  إخو�...

 

Artikel ini sebatang kara, artinya tidak ada artikel lain yang memiliki pranala balik ke halaman ini.Bantulah menambah pranala ke artikel ini dari artikel yang berhubungan atau coba peralatan pencari pranala.Tag ini diberikan pada September 2016. artikel ini perlu dirapikan agar memenuhi standar Wikipedia. Tidak ada alasan yang diberikan. Silakan kembangkan artikel ini semampu Anda. Merapikan artikel dapat dilakukan dengan wikifikasi atau membagi artikel ke paragraf-paragraf. Jika sudah dirap...

Former resort village in Saskatchewan, Canada For other uses, see Sandy Beach. Former resort village in Saskatchewan, CanadaSandy BeachFormer resort villageSandy BeachCoordinates: 50°43′37″N 103°38′56″W / 50.727°N 103.649°W / 50.727; -103.649CountryCanadaProvinceSaskatchewanCensus division6Rural municipalityRM of Abernethy No. 186Resort villageDistrict of KatepwaIncorporated(resort village)[1]1954Amalgamated[2]July 24, 2004Government[3&#...

 

穆罕默德·达乌德汗سردار محمد داود خان‎ 阿富汗共和國第1任總統任期1973年7月17日—1978年4月28日前任穆罕默德·查希爾·沙阿(阿富汗國王)继任穆罕默德·塔拉基(阿富汗民主共和國革命委員會主席團主席) 阿富汗王國首相任期1953年9月7日—1963年3月10日君主穆罕默德·查希爾·沙阿 个人资料出生(1909-07-18)1909年7月18日 阿富汗王國喀布尔逝世1978年4月28日(...

 

Questa voce o sezione sull'argomento isole non cita le fonti necessarie o quelle presenti sono insufficienti. Puoi migliorare questa voce aggiungendo citazioni da fonti attendibili secondo le linee guida sull'uso delle fonti. Segui i suggerimenti del progetto di riferimento. Questa voce sull'argomento isole della Nuova Zelanda è solo un abbozzo. Contribuisci a migliorarla secondo le convenzioni di Wikipedia. Isola di ArapawaArapawa IslandGeografia fisicaLocalizzazioneOceano Pacifi...

Військово-музичне управління Збройних сил України Тип військове формуванняЗасновано 1992Країна  Україна Емблема управління Військово-музичне управління Збройних сил України — структурний підрозділ Генерального штабу Збройних сил України призначений для планува...

 

تكاملمعلومات عامةصنف فرعي من تحويل خطيعملية أحادية يدرسه حساب التكامل التدوين الرياضي رمز التكامل سلسلة محارف لاتكس (LaTeX) \int تعديل - تعديل مصدري - تعديل ويكي بيانات جزء من سلسلة مقالات حولالتفاضل والتكامل* المبرهنة الأساسية نهايات الدوال استمرارية مبرهنة القيمة المتوسطة م...

 

African-American slave and author For the abolitionist, see John Brown (abolitionist). John Brown John Brown (c. 1810 – 1876), also known by his slave name, Fed, was born into slavery on a plantation in Southampton County, Virginia. He is known for his memoir published in London, England in 1855, Slave Life in Georgia: A Narrative of the Life, Sufferings, and Escape of John Brown, a Fugitive Slave, Now in England. This slave narrative, dictated to a helper who wrote it, recounted his life a...

Cet article est une ébauche concernant les reptiles. Vous pouvez partager vos connaissances en l’améliorant (comment ?) selon les recommandations du projet herpétologie. Calumma gehringi Classification ReptileDB Règne Animalia Embranchement Chordata Classe Reptilia Sous-classe Lepidosauria Ordre Squamata Sous-ordre Sauria Infra-ordre Iguania Famille Chamaeleonidae Genre Calumma EspèceCalumma gehringiPrötzel (d) et al., 2017 Calumma gehringi est une espèce de sauriens de la...

 

American painter This article does not cite any sources. Please help improve this article by adding citations to reliable sources. Unsourced material may be challenged and removed.Find sources: Nat Mayer Shapiro – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (September 2022) (Learn how and when to remove this message) Nathan Mayer Shapiro (June 2, 1919 – December 2, 2005) was an American visual artist. Art Blue Moon by Nat Mayer Shapiro, acrylic o...