PROFILPELAJAR.COM

	Мігель Анхель Лотіна
	Мігель Анхель Лотіна
Особисті дані
Народження	18 червня 1957 (67 років)
	Меньяка, Іспанія
Громадянство	Іспанія
Позиція	нападник
Професіональні клуби*
Тренерська діяльність**
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.
	** Тільки на посаді головного тренера.
Мігель Анхель Лотіна у Вікісховищі

Це іберійські ім'я та прізвище. Перше (батькове) прізвище цієї особи Лотіна, а друге (материне) прізвище Оруечебаррія.

Мігель Анхель Лотіна (ісп. Miguel Ángel Lotina, нар. 18 червня 1957, Меньяка) — іспанський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. З 2021 року очолює тренерський штаб команди «Сімідзу С-Палс».

Клубна кар'єра

Лотіна народився в місті Меньяка, Країна Басків, і почав грати в футбол у невеликих аматорських басконських командах «Мунгія» та «Герніка».

Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Логроньєс», до складу якого приєднався 1978 року. Відіграв за клуб з Логроньйо наступні три сезони своєї ігрової кар'єри у Сегунді Б.

Влітку 1981 року Лотіна перейшов у «Кастельйон». У свій єдиний сезон у Прімері Мігель забив три голи в 21 грі за клуб^[1]^[2], але клуб зайняв 18-е місце і вилетів до Сегунди, де Мігель провів наступний сезон.

Влітку 1983 року повернувся до клубу «Логроньєс», за який відіграв 5 сезонів. У складі «Логроньєса» був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,35 гола за гру першості і допоміг команді піднятись з Сегунди Б до Прімери. Завершив професійну кар'єру футболіста виступами за команду «Логроньєс» у 1988 році, так і не зігравши за клуб у вищому дивізіоні.

Кар'єра тренера

Розпочав тренерську кар'єру відразу по завершенні кар'єри гравця, залишившись у «Логроньєсі», де тренував молодіжну, а потім резервну команду. Також у грудні 1992 року недовго був в.о. головного тренера першої команди після звільнення Давіда Відаля. У своєму першому та короткому досвіді на посаді тренера клубу Прімери його команда зазнала дві поразки у двох матчах.

1993 року Лотіна став головним тренером «Нумансії», яка виступала у Сегунді Б. У сезоні 1995/96 він допоміг «Нумансії» вийти в чвертьфінал Кубка Іспанії, здолавши по шляху клуби вищого дивізіону «Реал Сосьєдад», «Расінг» і «Спортінг Хіхон» і програвши лише "Барселоні" 3:5 за сумою двох матчів^[3].

У сезоні 1996/97 Лотіна повернувся до «Логроньєса», ставши одним з п'яти тренерів, які тренували клуб в тому сезоні. Мігель тренував команду у червні-жовтні 1996 року, а вже без нього клуб посів останнє 22-е місце і вилетів з Прімери.

Надалі Лотіна тренував клуби Сегунди «Бадахос»^[4], «Нумансію» та «Осасуну». «Нумансії» в 1999 році він допоміг вперше в історії вийти в Прімеру^[5], а в наступному році зробив те ж саме з «Осасуною», яка шість років до того була відсутня у вищому дивізіоні країни. Після цього Лотіна залишався у складі клубу з Памплони два наступні сезони, зберігши їм прописку в елітному дивізіоні^[6].

Влітку 2002 року Мігель очолив «Сельту», з якою у сезоні 2002/03 посів 4 місце і вперше вивів клуб в Лігу чемпіонів^[7]. В головному єврокубковому турнірі наступного сезону команда виступила дуже успішно, спочатку пройшовши кваліфікацію, а потім посівши 2 місце у групі та вийшовши до плей-оф, однак в чемпіонаті команда виступала вкрай невдало, через що клуб в результаті покинув Прімеру, а Лотіна був звільнений ще взимку після 21-го туру^[8].

Влітку 2004 року Лотіна прийняв пропозицію попрацювати у клубі «Еспаньйол»^[9]. У сезоні 2004/05 клуб посів 5-е місце і кваліфікувався до Кубка УЄФА, а у наступному сезоні Лотіна здобув перший трофей у своїй кар'єрі — барселонська команда виграла Кубок Іспанії, обігравши у фіналі «Сарагосу» (4:1)^[10].

2007 року був запрошений керівництвом клубу «Депортіво» (Ла-Корунья) очолити його команду, з якою пропрацював до 2011 року. Після вильоту з Прімери, 23 травня того ж року Лотіна оголосив про свій відхід з клубу^[11].

19 березня 2012 року Лотіна став третім за сезон тренером «Вільярреала», змінивши Хосе Франсіско Моліну^[12]. В кінцевому підсумку клуб посыв 18-е місце і вилетів з Прімери^[13], після чого Мігель покинув команду.

30 грудня 2013 року Лотіна очолив кіпрську «Омонію»^[14], але тренував нікосійську команду лише 38, оскільки вже на початку лютого був звільнений через незадовільні результати — під його керівництвом команда провела 9 ігор і здобула лише 3 перемоги, опустившись на 6 місце^[15].

З 2014 по 2016 рік з невеликою перервою Лотіна очолював катарський клуб «Аль-Шаханія»^[16], після чого відправився до Японії, де тренував місцеві клуби «Токіо Верді»^[17], «Сересо Осака»^[18] та «Сімідзу С-Палс»^[19].

Титули і досягнення

Як тренера

Володар Кубка Іспанії (1):

«Еспаньйол»: 2005/06

Примітки

↑ García Jiménez, Luis (4 січня 1982). 1–3: ¡Bombazo del Castellón! [1–3: Castellón shocker!]. Mundo Deportivo (ісп.). Архів оригіналу за 6 березня 2014. Процитовано 6 березня 2014.
↑ Quini, autor del gol 3.000 del Barça en la Liga [Quini, scorer of Barça's 3000th goal in League]. Mundo Deportivo (ісп.). 25 січня 1982. Архів оригіналу за 7 березня 2014. Процитовано 6 березня 2014.
↑ Soria celebra la gesta de la Copa 10 años después [Soria celebrates Cup exploit 10 years later] (ісп.). Diario AS. 21 лютого 2006. Архів оригіналу за 6 березня 2014. Процитовано 6 березня 2014.
↑ País, El (30 листопада 1997). Lotina, destituido como entrenador del Badajoz. El País (ісп.). Архів оригіналу за 7 серпня 2021. Процитовано 7 серпня 2021.
↑ Hito histórico del Numancia (Historical achievement from Numancia) [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]; El Mundo Deportivo, 21 June 1999 (ісп.)
↑ Arri, Eduardo Ortiz de (5 травня 2002). La campana salva a Osasuna. El País (ісп.). Архів оригіналу за 17 серпня 2016. Процитовано 7 серпня 2021.
↑ El Celta sufre pero jugará su primera Liga de Campeones -. www.elmundo.es. Архів оригіналу за 7 серпня 2021. Процитовано 7 серпня 2021.
↑ El Celta de Vigo destituye a Lotina -. www.elmundo.es. Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 7 серпня 2021.
↑ Llega Lotina y se va Luis (Lotina arrives and Luis leaves) [Архівовано 12 липня 2021 у Wayback Machine.]; El Mundo Deportivo, 11 June 2004 (ісп.)
↑ ¡Increíble Espanyol! [¡Incredible Espanyol!] (ісп.). El Mundo Deportivo. 13 квітня 2006. Архів оригіналу за 18 червня 2018. Процитовано 6 березня 2014.
↑ Lotina se despide: 'No he descendido yo sino el Depor' (Lotina says goodbye: 'I have not been relegated, Depor has') [Архівовано 18 серпня 2011 у Wayback Machine.]; Diario AS. 23 May 2011 (ісп.)
↑ Villarreal appoint Lotina [Архівовано 23 березня 2012 у Wayback Machine.]; ESPN Soccernet. 19 March 2012
↑ MOÑINO, LADISLAO J. (13 травня 2012). El hundimiento de un modelo. El País (ісп.). Архів оригіналу за 1 червня 2016. Процитовано 7 серпня 2021.
↑ Lotina entrenará al Omonia Nicosia. Mundo Deportivo (ісп.). 30 грудня 2013. Архів оригіналу за 7 серпня 2021. Процитовано 7 серпня 2021.
↑ Lotina, destituido como entrenador del Omonia. La Voz de Galicia (ісп.). 7 лютого 2014. Архів оригіналу за 28 липня 2019. Процитовано 7 серпня 2021.
↑ Al Shahaniya appoint Miguel Lotina as new head coach. Qatar Stars League. 23 червня 2014. Архів оригіналу за 27 червня 2014. Процитовано 27 червня 2014.
↑ Barreiros, Pedro (9 грудня 2017). Miguel Ángel Lotina: «Estoy disfrutando del fútbol como nunca había hecho de entrenador» [Miguel Ángel Lotina: "I had never had this much fun as a manager"]. La Voz de Galicia (ісп.). Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 26 серпня 2020.
↑ Former Tokyo Verdy manager Miguel Angel Lotina hired to lead Cerezo Osaka. Japan Times. 14 грудня 2018. Архів оригіналу за 3 січня 2019. Процитовано 3 січня 2019.
↑ Lotina, nuevo entrenador del Shimizu S-Pulse de la J-League. MARCA (ісп.). 24 грудня 2020. Архів оригіналу за 7 серпня 2021. Процитовано 7 серпня 2021.