Монтсеррат Фігерас

Монтсеррат Фігерас
Зображення
Зображення
Основна інформація
Повне ім'якат. Montserrat Figueras i Garcia
Дата народження15 березня 1942(1942-03-15)[1][2][3]
Місце народженняБарселона, Іспанія[4]
Дата смерті23 листопада 2011(2011-11-23)[5][1][…] (69 років)
Місце смертіБеллатерра, Сарданьола-дал-Бальєс
Причина смертізлоякісна пухлина
ПохованняMonastery of Pedralbesd[3]
ГромадянствоІспанія Іспанія
Професіяспівачка
ОсвітаБазельська музична академія
Співацький голоссопрано
Інструментивокал[d]
Жанрвиконавиця старовинної музики
ЧленствоHespèrion XXI
Нагороди
кавалер ордена Мистецтв та літератури Хрест Sant Jordi (Іспанія)
У шлюбі зЖорді Саваль
ДітиArianna Savalld і Ferran Savalld
CMNS: Файли у Вікісховищі

Монтсерра́т Фігерас (ісп. Montserrat Figueras; 15 березня 1942(19420315), Барселона23 листопада 2011, Барселона) — іспанська співачка (сопрано), виконавиця старовинної музики.[6]

Біографія

З дитинства займалася акторською майстерністю і вокалом (сопрано), співала в місцевому хорі «Алилуя» (Aleluya), потім закінчила музичну академію Schola Cantorum Basiliensis в Базелі (Швейцарія), де вивчала виконавські традиції Середньовіччя та Ренесансу. Після повернення на батьківщину Монтсеррат Фігерас співала в ансамблі «Ars Musicae».

У 1968 році вийшла заміж за студента Барселонської консерваторії Жорді Саваля, разом з яким згодом створила ансамблі старовинної музики «Hesperion XX» (1974, тепер — Hesperion XXI), «Capella Reial de Catalunya» (1987) і «Le Concert des Nations» (1989), що виконували старовинну музику епохи Середньовіччя та Ренесансу.

Монтсеррат Фігерас записала кілька сольних альбомів. Окрім пісень Європи вона також досліджувала музику Стародавнього Сходу.

Один з останніх виступів співачки відбувся в червні 2010 року на Феському фестивалі в Марокко, де разом з ізраїльськими, палестинськими, іракськими, грецькими і вірменськими музикантами Монтсеррат Фігерас і Жорді Саваль відтворили історію Єрусалиму з часів Стародавнього Ізраїлю до наших днів. Померла 23 листопада 2011 року в своєму будинку в Бельятері (Барселона) від раку. Монтсеррат Фігерас була похована в монастирі Педральбес в Барселоні[7].

Нагороди

Фігерас отримала кілька міжнародних нагород за понад 60 платівок та записів компакт-дисків, як наприклад французьку нагороду «Grand Prix de l'Académie du Disque Français», голландську нагороду «Edison Klassiek», «Grand Prix de la Nouvelle Académie du Disque» (1992) та «Grand Prix de l'Académie Charles-Cros» (1993). У 2001 році вона була удостоєна Греммі за її діяльність з відродження старовинної музики.[8] У 2003 році вона отримала звання «Офіційний представник французького мистецтва та літератури» від уряду Франції.[9][8] У 2008 році Монтсеррат Фігерас та її чоловік Жорді Саваль були проголошені «Посланцями миру» ЮНЕСКО.[10] У 2011 році вона отримала Хрест святого Георгія від Женералітату Каталонії в Барселоні за внесок у розвиток старовинної музики.[11] Того ж року вона отримала Греммі за компакт-диск «Dinastia Borgia. Església i poder al Renaixement» («Династія Борджія. Церква і влада в епоху Відродження»).[9]

Див. також

Монсеррат (ім'я)

Примітки

  1. а б Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б Find a Grave — 1996.
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #128886730 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. http://www.gramophone.co.uk/classical-music-news/montserrat-figueras-has-died
  6. Умерла Монтсеррат Фигерас [Архівовано 17 січня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. El funeral de Montserrat Figueras se celebrará en el Monasterio de Pedralbes de Barcelona. Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 7 грудня 2011.
  8. а б La soprano catalana Montserrat Figueras, nomenada Oficial de l’Ordre Francesa d'Arts i Lletres.
  9. а б Mor la soprano Montserrat Figueras, Diari Ara, 23/11/2011
  10. La Unesco distingeix el músic Jordi Savall i la soprano Montserrat Figueras com a artistes per la pau. Архів оригіналу за 9 червня 2008. Процитовано 23 листопада 2020.
  11. El Govern atorga la Creu de Sant Jordi a prop d'una cinquantena de personalitats i entitats. [Архівовано 27 березня 2019 у Wayback Machine.] In: Diari Ara, 12. April 2011.

Посилання