1979–1981 — служив у Збройних Силах СРСР, а після демобілізації повернувся працювати вчителем фізики до Слов'янської середньої школи № 18 Донецької області.
З червня 1982 року розпочав службу в органах внутрішніх справ на посаді дільничного інспектора інспекції в справах неповнолітніх Слов'янського районного відділу внутрішніх справ УВС Донецької області.
Згодом обіймав посади оперуповноваженого відділення карного розшуку, начальника відділення дільничних інспекторів міліції, відділення карного розшуку, заступника начальника Слов'янського районного відділу внутрішніх справ з оперативної роботи УВС Донецької області.
З грудня 1992 року працював старшим оперуповноваженим в особливо важливих справах відділу внутрішньої безпеки УВС Донецької області.
1995–2000 — очолював Артемівський міський відділ УМВС України в Донецькій області.
2000–2005 — очолював Макіївське міське управління УМВС України в Донецькій області.
2007 — працював начальником Кримського управління МВС — заступником міністра внутрішніх справ України.
З грудня 2007 року перебував у розпорядженні Міністерства внутрішніх справ України.
Могильов очолював кримський передвиборний штаб кандидата в президенти Віктора Януковича під час президентської виборчої кампанії 2010 року.
Після втечі Віктора Януковича, Могильов заявив про готовність виконувати рішення нової влади.
27 лютого 2014 р. прем'єр Могильов і вся Рада Міністрів АР Крим, була антиконституційно відправлена у відставку Парламентом Криму під впливом озброєних людей, які захопили будівлю Верховної Ради АР Крим. Він був незаконно замінений самопроголошенним прем'єр-міністром Криму Сергієм Аксьоновим.
Орден «За заслуги» III ст. (30 листопада 2012) — за значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю[8]
