PROFILPELAJAR.COM

Миколай Потоцький
пол. *Mikołaj Potocki*
Миколай Потоцький; пол. Mikołaj Potocki
пол. Mikołaj Potocki
	Миколай Потоцький — «Ведмежа лапа».
Псевдо	Микола Потоцький
Народився	бл.1593
Помер	20 листопада 1651; Хмільник
Поховання	домініканський костел (Єзупіль)
Підданство	Річ Посполита
Національність	поляк
Діяльність	військовий, державний діяч
Відомий завдяки	«Ведмежа лапа»; («Niedźwiedzia Łapa»)
Alma mater	Замойська академія
Посада	Брацлавський воєвода, великий гетьман коронний, Краківський каштелян, польний гетьман коронний, посол Сейму Речі Посполитої[d], Писар Польний Коронний[d], Белзький старостаd, барський староста[d], староста люблінськийd, Летичівський старостаd, Черкаський староста[d], староста остерськийd, староста ніжинськийd і Q66201284?
Військове звання	каштелян краківський, великий коронний гетьман
Рід	Потоцькі
Батько	Якуб Потоцький
Мати	Ядвіґа (Ельжбета) з Прусіновських
У шлюбі з	Зофія з Фірлеїв, Ельжбета з Казановських
Діти	Пйотр, Стефан, Миколай, Маріанна, Вікторія, Генрик, Домінік
	Герб;
	; ; Медіафайли у Вікісховищі ;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Потоцький.

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Миколай Потоцький (значення).

Мико́лай Пото́цький (пол. Mikołaj Potocki; бл. 1593 — 20 листопада 1651) — магнат, військовий та державний діяч. Польний гетьман коронний (1637—1646), Великий гетьман коронний Речі Посполитої (1646—1651). Мав прізвисько «Ведмежа лапа» (пол. Niedźwiedzia Łapa).

Біографія

Походив з магнатського роду Потоцьких, був сином Якуба Потоцького — власника (дідича) частини Золотого Потоку, Єзуполя (тому в деяких документах підписувався Миколай на Єзуполі Потоцький).^[7]

Правдоподібно, у 1604–1609 роки навчався в Замойській академії (разом з Томашем Замойським, Миколаєм Остроругом, також навчався верхової їзди^[8]).

1611 року брав участь у боях під Смоленськом. Під час Цецорської битви 1620 року як ротмістр потрапив у татарський полон, але незабаром був звільнений після виплати 40000 талерів (кошти надав князь Криштоф Збаразький^[9]). Після повернення з неволі взяв участь у серії військових кампаній, зокрема, проти козаків. З титулом «воєводич брацлавський» був призначений королем одним з комісарів для укладення Куруківської угоди у 1625 році.^[10]

На рубежі 1626/1627 років, після від'їзду гетьмана Станіслава Конецпольського на вальний сейм, діє як полковник у боях проти армії шведів у Померанії. У 1633 р. призначений як староста генеральний Поділля, разом із Яремою Вишневецьким і Станіславом Конецпольським біля Панівців розбив турецьку армію на чолі з Абазею-пашею.

Керував придушенням козацьких повстань в Україні, що їх очолювали Павло Павлюк у Кумейківськії битві, Карпо Скидан, Дмитро Гуня, Яків Острянин.

Польський історик Шимон Окольський супроводжував його в каральних (відзначився особливо жорстокими розправами над повстанцями)^[11] експедиціях 1637 р. і 1638 р. (описав у творах, склав дуже важливий матеріал для історії цього періоду).

1643 р. захворів; після відвідин та молитов в домініканському монастирі в Підкамені одужав^[12]. Ґійом Левассер де Боплан узимку 1646—1647 років брав участь у незвично важкій і невдалій «виправі» М. Потоцького проти татар на «Мурафському шляху».^[13]

У 1648 році був винен і протягом певного часу не сплачував львівському купцю Філіппові Дуччі 6180 злотих.^[14]

Під час Хмельниччини керував урядовими військами Речі Посполитої; був розгромлений у Корсунській битві 1648 року. Разом з польним коронним гетьманом Марціном Калиновським потрапив у полон, виданий Богданом Хмельницьким кримському ханові. Після двох років визволений за великий викуп, щоб помститися за загибель сина Стефана і його війська у Корсунській битві, наказав зруйнувати м. Корсунь.^[15] Командував військами Речі Посполитої у Берестецькій битві 1651 року. Брав участь у підписанні Білоцерківського договору 28 вересня 1651 р. Став обозом в околицях Білополя поблизу Бердичева, 22 жовтня передав повноваження через хворобу (ревматизм^[16]).

Помер 20 листопада 1651 в Хмільнику (дані Станіслава Осьвенціма; за Чоловським — у Летичеві^[17]), або в Ловичі (малоймовірно, дані з листа Л. Фантоне кардиналу В. Орсіні). Був похований у домініканському костелі в Єзуполі (храм виконував роль родової усипальниці батька Якуба Потоцького, його нащадків).^[16]

Посади

Був воєводою брацлавським, писарем польним коронним (1636). У 1637—1646 Польний гетьман коронний, у 1646—1651 — Великий гетьман коронний. У 1642 староста остерський, в 1643 р. — староста черкаський (передав зятю А. Казановському), пізніше (з березня 1646) — староста барський, каштелян краківський. Був старостою люблінським (після Берестецької битви), летичівським, кам'янецьким^[18] (передав сину Пйотру), остерським, ніжинським (передав сину Стефану^[16]), белзьким.^[19]

Власність

Золотий Потік (частина), Єзупіль, Тисмениця, Богородчани, «ключ Браїлівський» з Потоком і Станіславчиком на Поділлі.^[16]

Меценат

Фундатор римо-католицької парафії (1630),^[20] костелу і кляштору домініканців (разом з першою дружиною Зофією) в Тисмениці (1631), 1641 року додав їм (з другою дружиною Ельжбетою) 10000 злотих, 1638-го — виділив десятину з доходів Летичівського староства для домініканців в Летичеві. 1643 року допоміг зятю Адаму Казановському при фундації костелу і кляштору домініканців в Черкасах.^[16]

Сім'я

Перша дружина — Зофія з Фірлеїв, внучка Яна Фірлея, донька Пйотра (пом. 1619). Діти:

Пйотр
Стефан
Миколай
Маріанна
Вікторія.

Друга — Ельжбета Казановська, донька Марціна. Діти:

Якуб
Домінік
Йоанна.

У кінематографі

Гетьман (2015) — фільм режисера Валерія Ямбурського^[21]

Примітки

↑ Чоловський писав Летичів
↑ Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. Gąsiorowski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 43. — 220 с. — ISBN 83-85213-04-X
d:Track:Q6453758 d:Track:Q11686403 d:Track:Q123985090
↑ Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. Gąsiorowski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 46. — 220 с. — ISBN 83-85213-04-X
d:Track:Q6453758 d:Track:Q11686403 d:Track:Q123985090
↑ Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. Gąsiorowski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 96. — 220 с. — ISBN 83-85213-04-X
d:Track:Q6453758 d:Track:Q11686403 d:Track:Q123985090
↑ Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… [Архівовано 22 жовтня 2013 у Wayback Machine.] — t. 3. — S. 688
↑ Firlejowie [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
↑ Акти ґродські і земські… [Архівовано 25 лютого 2019 у Wayback Machine.] — Lwów, 1931. — Т. 24. — 586 s. — S. 296, 517. (лат.) (пол.)
↑ Majewski W. Potocki Mikołaj h. Pilawa (zm. 1572) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — T. XXVIII/1. — Zeszyt 116. — S. 105. (пол.)
↑ Czołowski A. Z przeszłości Jezupola i okolicy… — S. 77.
↑ Щоденник походу проти запорізьких козаків // В. Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала. — К. : Наукова думка, 1995. — С. 398—399. — ISBN 5-319-01072-9.
↑ Український історичний термінологічний словник. Потоцький Микола. Архів оригіналу за 27 липня 2014. Процитовано 7 липня 2013.
↑ Barącz S. Wiadomość o klasztorze WW. OO. Dominikanów w Podkamieniu [Архівовано 22 жовтня 2013 у Wayback Machine.]. — Lwów, 1858. — S. 9. (пол.)
↑ Buczek K. Beauplan Wilhelm Le Vasseur (†1673) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiejętności — Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1935. — T. 1. — S. 385. Reprint: Kraków: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1989. — ISBN 83-04-03484-0.
↑ Łoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.]. — Lwów : Gubrynowicz i Schmidt, 1890. — S. 117—119. (пол.)
↑ Потоцький Микола. Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 7 липня 2013.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д Majewski W. Potocki Mikołaj h. Pilawa (ok. 1593—1651)… — S. 109.
↑ С. 88.
↑ Janas E., Kłaczewski W., Kurtyka J, Sochacka A. (opracowali). Urzędnicy podolscy XIV—XVIII wieków. — Kórnik, 1998. — S. 132—133. — ISBN 83-85213-00-7 całość, ISBN 83-85213-22-8. (пол.)
↑ Potocki [Архівовано 14 жовтня 2014 у Wayback Machine.]. — S. E2. (лат.)
↑ Tyśmienica, miasto // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 722. (пол.) — S. 722. (пол.)
↑ Трейлер фільму «Гетьман». Архів оригіналу за 2 січня 2016. Процитовано 27 квітня 2015.

Джерела та література

Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк : Вежа, 2000.
Підкова І., Шуст Р. (редактори) Довідник з історії України. — К. : Генеза, 1993. [Архівовано 10 квітня 2009 у Wayback Machine.]
Щербак В. О. Потоцький Микола [Архівовано 16 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 454. — ISBN 978-966-00-1142-7.
Сікора Р. З історії польських крилатих гусарів. — К. : Дух і літера, 2012. — ISBN 978-966-378-260-7. Інформація про книгу в інтернет-магазині українського видавця.
Barącz S. Wiadomość o klasztorze WW. OO. Dominikanów w Podkamieniu [Архівовано 22 жовтня 2013 у Wayback Machine.]. — Lwów, 1858. — 32 s. (пол.)
Czołowski A. Z przeszłości Jezupola i okolicy. — 163 s. (пол.)
Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 22 жовтня 2013 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740. — T. III. — 938 s. — S. 682—709. (пол.)
Majewski W. Potocki Mikołaj h. Pilawa (ok. 1593—1651) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1984. — T. XXVIII/1. — Zeszyt 116. — 1—176 s. — S. 103—110. (пол.)

Посилання

Потоцький Микола // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1455. — 1000 екз.
Микола Аркас. Історія України-Русі: Період 2, 2 частина [Архівовано 5 квітня 2011 у Wayback Machine.].
Битва під Берестечком [Архівовано 16 травня 2015 у Wayback Machine.]
Потоцький Микола
Potoccy (01) (пол.)
Mikołaj Potocki h. Pilawa (ID: 5.731.451) [Архівовано 11 червня 2015 у Wayback Machine.] (пол.)

Попередник
Лукаш Жолкевський

Воєвода брацлавський
1636-1646

Наступник
Домінік Олександер Казановський

Це незавершена стаття про військового діяча або діячку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про особу Польщі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Чоловський писав Летичів

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3331189"_data-entity-id="Q123985090">[[:d:Q123985090|Urzędnicy_centralni_i_nadworni_Polski_XIV-XVIII_wieku]]<span_class="wef_low_priority_links">_/_за_ред._[[:pl:Antoni_Gąsiorowski_(historyk)|A.&nbsp;Gąsiorowski]]_—_[[:Курник_(місто)|Kórnik]]:_[[:pl:Biblioteka_Kórnicka|Biblioteka_Kórnicka]],_1992._—_С.&nbsp;43._—_220&nbsp;с._—_ISBN_83-85213-04-X</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q6453758]][[d:Track:Q11686403]][[d:Track:Q123985090]]</div>-2] Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. Gąsiorowski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 43. — 220 с. — ISBN 83-85213-04-X
d:Track:Q6453758 d:Track:Q11686403 d:Track:Q123985090

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3331189"_data-entity-id="Q123985090">[[:d:Q123985090|Urzędnicy_centralni_i_nadworni_Polski_XIV-XVIII_wieku]]<span_class="wef_low_priority_links">_/_за_ред._[[:pl:Antoni_Gąsiorowski_(historyk)|A.&nbsp;Gąsiorowski]]_—_[[:Курник_(місто)|Kórnik]]:_[[:pl:Biblioteka_Kórnicka|Biblioteka_Kórnicka]],_1992._—_С.&nbsp;46._—_220&nbsp;с._—_ISBN_83-85213-04-X</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q6453758]][[d:Track:Q11686403]][[d:Track:Q123985090]]</div>-3] Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. Gąsiorowski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 46. — 220 с. — ISBN 83-85213-04-X
d:Track:Q6453758 d:Track:Q11686403 d:Track:Q123985090

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3331189"_data-entity-id="Q123985090">[[:d:Q123985090|Urzędnicy_centralni_i_nadworni_Polski_XIV-XVIII_wieku]]<span_class="wef_low_priority_links">_/_за_ред._[[:pl:Antoni_Gąsiorowski_(historyk)|A.&nbsp;Gąsiorowski]]_—_[[:Курник_(місто)|Kórnik]]:_[[:pl:Biblioteka_Kórnicka|Biblioteka_Kórnicka]],_1992._—_С.&nbsp;96._—_220&nbsp;с._—_ISBN_83-85213-04-X</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q6453758]][[d:Track:Q11686403]][[d:Track:Q123985090]]</div>-4] Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. Gąsiorowski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 96. — 220 с. — ISBN 83-85213-04-X
d:Track:Q6453758 d:Track:Q11686403 d:Track:Q123985090

[5] Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… [Архівовано 22 жовтня 2013 у Wayback Machine.] — t. 3. — S. 688

[6] Firlejowie [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)

[7] Акти ґродські і земські… [Архівовано 25 лютого 2019 у Wayback Machine.] — Lwów, 1931. — Т. 24. — 586 s. — S. 296, 517. (лат.) (пол.)

[8] Majewski W. Potocki Mikołaj h. Pilawa (zm. 1572) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — T. XXVIII/1. — Zeszyt 116. — S. 105. (пол.)

[9] Czołowski A. Z przeszłości Jezupola i okolicy… — S. 77.

[O1-10] Щоденник походу проти запорізьких козаків // В. Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала. — К. : Наукова думка, 1995. — С. 398—399. — ISBN 5-319-01072-9.

[11] Український історичний термінологічний словник. Потоцький Микола. Архів оригіналу за 27 липня 2014. Процитовано 7 липня 2013.

[12] Barącz S. Wiadomość o klasztorze WW. OO. Dominikanów w Podkamieniu [Архівовано 22 жовтня 2013 у Wayback Machine.]. — Lwów, 1858. — S. 9. (пол.)

[13] Buczek K. Beauplan Wilhelm Le Vasseur (†1673) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiejętności — Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1935. — T. 1. — S. 385. Reprint: Kraków: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1989. — ISBN 83-04-03484-0.

[14] Łoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.]. — Lwów : Gubrynowicz i Schmidt, 1890. — S. 117—119. (пол.)

[15] Потоцький Микола. Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 7 липня 2013.

[П09-16] а ^б ^в ^г ^д Majewski W. Potocki Mikołaj h. Pilawa (ok. 1593—1651)… — S. 109.

[17] С. 88.

[18] Janas E., Kłaczewski W., Kurtyka J, Sochacka A. (opracowali). Urzędnicy podolscy XIV—XVIII wieków. — Kórnik, 1998. — S. 132—133. — ISBN 83-85213-00-7 całość, ISBN 83-85213-22-8. (пол.)

[19] Potocki [Архівовано 14 жовтня 2014 у Wayback Machine.]. — S. E2. (лат.)

[20] Tyśmienica, miasto // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 722. (пол.) — S. 722. (пол.)

[21] Трейлер фільму «Гетьман». Архів оригіналу за 2 січня 2016. Процитовано 27 квітня 2015.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

[16]

[17]

[18]

[19]

[20]

[21]

PROFILPELAJAR.COM

Миколай Потоцький

Біографія

Посади

Власність

Меценат

Сім'я

У кінематографі

Примітки

Джерела та література

Посилання

Read other articles:

Milenial

Al-Khubbah

Tour d'Abou Dabi 2018

Bandar Udara Internasional Sultan Syarif Kasim II

趙家驤

Fencing Ireland

Paul Harvey

Modèle:Palette Gouvernement René Pleven I

Corn snake

西遊記大結局之仙履奇緣

西遊記大結局之仙履奇緣

Copa CONMEBOL

Lob (tennis)

Lista de municípios do Rio de Janeiro por IDH-M

乔冠华

مناخ مداري

Castle Eden Dene

Architectural development of the eastern end of cathedrals in England and France

بلدة كاسلتون (ميشيغان)

Sant'Andrea a Montecchio