PROFILPELAJAR.COM

о. Микола (Цегельський)
о. Микола (Цегельський)
	Отець Микола Цегельський
Священномученик
Блаженний; Микола Цегельський
Народився	17 грудня 1896 ; Струсів, Теребовлянський район, Тернопільська область, СРСР
Помер	29 травня 1951 (54 роки); Явас, Зубово-Полянський район, Мордовська АРСР, РРФСР, СРСР
Шанується	у Католицькій Церкві
Беатифікований	27 червня 2001 Папою Іваном Павлом II
У лику	святий
День пам'яті	27 червня
	Медіафайли на Вікісховищі

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Цегельський.

о. Мико́ла Цеге́льський (повне ім'я — Микола Сава Йосафат Теодорович Цегельський; 17 грудня 1896(18961217), Струсів — 29 травня 1951, Явас, Мордовська АРСР) — блаженний священномученик католицької церкви, український церковний і громадський діяч у Галичині, греко-католицький священник.

Життєпис

Микола Цегельський народився 17 грудня 1896 року в містечку Струсові (Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорська імперія, нині село Струсів, Теребовляського району, Тернопільської областї, Україна. Був сином видатного душпастиря о. Теодора Цегельського із давнього священничого роду та Марії Магдалини Мандичевської. У 1918 році закінчив Теребовлянську гімназію (?Тернопільську^[2]) і вступив на теологічний факультет Львівського університету, який закінчив на відмінно у 1923 р. 31 серпня 1924 р. Микола Цегельський повінчався із Йосифою Ратич. Син — Маркіян (Атиноген) Цегельський — вчений-енергетик.^[3]

5 квітня 1925 р. митрополит Андрей Шептицький рукоположив його на священника. Був ревним душпастирем, дбав про духовність, освіту та добробут своїх парафіян. Спочатку працював у с. Висипівцях Озернянського деканату (1925–1927), з листопада 1927 — парохом с. Сорока Гримайлівського деканату. При церкві о. М. Цегельський заснував три братства: Братство Апостольства молитви, яке згуртувало 170 парафіян, Братство Найсвятіших Тайн (62 особи) і Братство тверезості (60 чоловік). Кожне братство мало свою програму, свої обов'язки і активно діяло під проводом свого душпастиря. У 1934 р. отець почав будівництво (було закінчено^[4]) нової церкви, створивши перед цим сільську цегельню, де селяни самі випалювали цеглу. За 2 роки було побудовано велику церкву (муровану^[4]), громадський дім^[4] і приміщення для читальні «Просвіти». Отець Микола Цегельський заснував на своїй парохії філію товариства «Сільський господар», Касу взаємодопомоги та молодіжного товариства «Луг».

У 1938 році о. Миколу Цегельського назначено місцедеканом (заступником декана) Гримайлівського деканату. (Є відомості, що потім, у післявоєнний-радянський період був і деканом Гримайлівським, але нема на то підтверджень, бо вже не вийшов шематизм УГКЦ.)

Після війни почалися масові репресії, — отець до дна випив чашу залякувань, погроз і побоїв. 28 жовтня 1946 року був заарештований, а 27 січня 1947 року Військовий трибунал МВС Тернопільської області засудив священника на 10 років ув'язнення. Перебував у пересильних таборах у с. Ляцькому біля Золочева, у Підкамені біля Бродів та на Львівському пересильному пункті на вул. Полтв'яній. Там о. Цегельський регулярно відправляв Служби Божі та акуратно записував, коли і в якому наміренні вони відправлені. Згодом був вивезений у табір суворого режиму в поселенні Явас біля станції Потьма, а його діти були виселені у Читинську область. Мучився від сильних болів нутрощів.

Помер 25 травня 1951 року в селищі Явас, Зубово-Поленського району Мордовської АРСР, РСФСР^[2], похований на цвинтарі с. Потьма. Прах новомученика перепохований на Микулинецькому кладовищі в Тернополі.

Реабілітований 7 липня 1991 року^[5].

Обряд беатифікації відбувся 27 червня 2001 р. у Львові під час Святої Літургії у візантійському обряді за участі Папи Івана Павла ІІ.

Примітки

↑ GCatholic.org — 1997.
d:Track:Q25932135
↑ ^а ^б Головин Б., Чубатий В. Цегельський Микола-Сава-Йосафат Теодорович… — С. 568.
↑ Дем'янова І., Чубатий В. Цегельський Маркіян (Атиноген) Миколайович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 568. — ISBN 978-966-528-279-2.
↑ ^а ^б ^в Б. Головин, В. Чубатий. Цегельський Микола-Сава-Йосафат Теодорович… С. 569
↑ Родом зі Струсова. Розповіді про Цегельських [Архівовано 14 березня 2013 у Wayback Machine.]… — С. 161.

Джерела

link=[1]

У Родоводі є генеалогічне дерево цієї людини

Микола (Цегельський)

Головин Б., Чубатий В. Цегельський Микола-Сава-Йосафат Теодорович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 568—569. — ISBN 978-966-528-279-2.
Купчик Л. Життєносні стовпи Церкви. — Львів : Місіонер, 2010.
Родом зі Струсова. Розповіді про Цегельських [Архівовано 14 березня 2013 у Wayback Machine.] / редактор Лідія Купчик. — Львів, 2002.