PROFILPELAJAR.COM

Автограф першого аркушу «Credo» Меси Й.С. Баха

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Меса.

Ме́са — вокальний або вокально-інструментальний жанр духовної музики, що має циклічну будову. Початково меси призначалися для виконання у храмах під час богослужінь, що традиційно називаються месами. До X століття меси виконувалися одноголосно (григоріанський спів), пізніше багатоголосно. З XVII століття у церквах латинського обряду використовують інструментальний супровід. У православних, а також греко-католицьких церквах зберігається виконання мес хором a cappella, проте традиційно ці твори називають літургіями.

Структура меси

Меси можуть містити співи двох типів:

Ординарій (Ordinarium missae) — постійні частини, що мають стандартні тексти. Велика меса включає шість таких частин:
- I. Kyrie — «Господи помилуй»
- II. Gloria — «Слава»
- III. Credo — «Вірую»
- IV. Sanctus — «Святий»
- V. Benedictus — «Благословенний»
- VI. Agnus Dei — «Агнець Божий»
Пропрій (Proprium missae) — частини, тексти яких можуть змінюватися залежно від події, якій приурочена меса (Наприклад alleluja, секвенція і т. д.).

Залежно від кількості частин, меси бувають:

missa brevis — коротка меса, що складається з двох частин: Kyrie i Gloria
missa solemnis — урочиста, велика меса, як правило включає усі 6 частин ординаріо.
Особливим різновидом меси є Реквієм — заупокійна служба. Цей цикл традиційно починається з градуалу Requiem aeterna («Вічний спокій»), а також включає ряд інших частин, зазвичай відсутніх у месі.

Історичний розвиток мес

З точки зору використання музичного матеріалу, серед багатоголосних мес XIV–XVI століть розрізняють:

Меси, що спираються на cantus firmus у теноровому голосі (пізніше також у сопрано), що походив з григоріанських співів. Такі меси поширені у композиторів нідерландської школи
missa parodia — меса, що спиралася на існуючу мелодію даного або іншого автора. Композитор міг змінити кількість голосів та змодифікувати композицію. Зокрема Орландо ді Лассо був автором мес. що писалися на мелодії французьких шансонів.
missa sine nomine (безіменна)- меса, створена на власній мелодії композитора. Меси без cantus firmus з'явилися у кінці 15-16 ст., найвідомішим взірцем такого твору є Меса Папи Марцелла Дж. Палестрини.

У XVII–XX століттях жанр меси зазнав еволюцію, що була характерна усім жанрам церковної музики. В епоху бароко меса набула рис концертності, зблизившись з жанром опери, в епоху класицизму — відбулася симфонізація жанру, у XIX столітті жанр зазнав впливу естетики романтизму. А у XX столітті...

Див. також

Металічна меса

Джерела

Stanisław Dąbek, Twórczość mszalna kompozytorów polskich w XX wieku. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN 1996
Музыкальный энциклопедический словарь. — М. : «Советская энциклопедия», 1990.