Ре́квієм (лат.Missa pro defunctis або лат.Missa defunctorum) — траурна заупокійна меса в римо-католицькій церкві, а також музичний жанр, написаний у формі і на тексти заупокійної меси. Оскільки традиційно в католицькій церкві богослужіння велося латинською мовою, текст Реквієму, за винятком Kyrie eleison також складений латиною. Саме слово «Реквієм» дослівно означає «спокій» і походить від початкових слів вступу (Introit) — Requiem æternam dona eis, Domine («Вічний спокій даруй їм, Господи»), що походить з апокрифічної 4-ї книги Єздри. В православних церквах подібною за значенням є панахида, проте остання значно відрізняється від реквієму за формою.
Структура
Католицька заупокійна меса відрізняється від звичайної меси виключенням низки урочистих частин, таких як Gloria, Credo, та Alleluia та додаванням частини Dies Irae. Згідно з латинським обрядом, Реквієм включає 9 частин:
Секвенція є найоб'ємнішою за текстом, і тому зазвичай розділяється на декілька частин. Наприклад, в «Реквіємі» Моцарта їх 6: Dies irae — Tuba mirum — Rex Tremendae — Recordare — Confutatis — Lacrimosa. Текст секвенції імовірно належить францисканцю Томмазо да Челано (XIII століття).
В католицькій месі оферторій — це час принесення дарів Богові. Під час цієї частини обряду хліб і вина приносяться на вівтар для освячення. Принесення дарів супроводжується піснеспівами. В Реквіємі оферторій містить дві частини — «Domine Jesu Christe» («Господи Ісусе Христе») та «Hostias» («Жертва»).
Включає два розділи — власне Sanctus і Benedictus. Текст Sanctus взятий із двох джерел. Перший рядок походить з книги Ісаї (Іс.6:3), другий — дещо змінений фрагмент Євангелія від Матвія (Мт.21:9) Текст Benedictus походить від Євангелія від Луки (Лк.1:68)
Sanctus
Sanctus, Sanctus, Sanctus Dominus Deus Sabaoth
Свят, свят, свят Бог Господь Саваоф,
Pleni sunt caeli et terra gloria tua
Сповнені небеса і земля славою Твоєю.
Hosanna in excelsis
Слава в вишніх!
Benedictus
Benedictus qui venit in nomine Domini
Благословен, хто приходить в ім'я Господа.
Hosanna in excelsis
Слава в вишніх!
Аґнус Деї
Остання частини ординарію меси. Агнець Божий, принесений у жертву — образ Ісуса Христа, що прийняв на Себе всі гріхи людства. Текст позичений в Євангелії від Івана ([[|Ін.]] 1:29), перші два рядки — дослівно, третій видозмінений.
Agnus Dei
Agnus Dei,
Агнець Божий,
qui tollis peccata mundi:
що береш на Себе гріхи світу,
Donna eis requiem
даруй їм спокій!
Agnus Dei, qui tollis peccata mundi:
Агнець Божий, що береш на Себе гріхи світу,
Donna eis requiem sempiternam
даруй їм спокій назавжди!
Комуніо
Комуніо в месі — молитва подяки, що розспівується під час причащання, звідки і походить термін. В реквіємі використовується спів «Lux aeterna» («вічне світло»).
В «Реквіємі» Е. Л. Веббера подібно як і в його рок-опері «Ісус Христос — суперзірка» відчутний вплив рокової естетики. Неоромантичний «Польський реквієм» К. Пендерецького розширений традиційним польським гімном «Święty Boże». Реквієм А. Шнітке відрізняється використанням типової для цього композитора полістилістики - багатьох алюзій на музику попередніх епох. Реквієм Е. Денісова для солістів, хору і оркестру має нетрадиційну будову, включає, поряд із канонічними латинськими текстами, вірші Ф. Танцера французькою, англійською і німецькою мовами. Реквієм В. Сильвестрова — масштабна композиція нетрадиційної будови для мішаного хору з оркестром, присвячена пам'яті дружини композитора Лариси Бондаренко. Компактний Реквієм О. Щетинського для мішаного хору і струнного оркестру написаний на традиційні латинські тексти, складається з шести частин. Невеличкий Стриптиз-реквієм С. Ярунського є пародією, що поєднує дві традиції — заупокійну месу та Тризну. Акцентована карнавальність композиції висміює концертний, пафосний, танцювальний характер реквіємів, апелює до сміхової культури. Унікальним явищем ХХ століття є реквієм без співу (без хору) Х. В. Хенце для фортепіано, труби і оркестру, де навмисно заплутана послідовність частин.
Також на честь цього музичного шедевру названо один стенд з Химерних пригод ДжоДжо[1] Gold Expirience Requiem або ж скорочено (GER) [2]