Меда́ль Гельмго́льца (нім.Helmholtz-Medaille) — наукова нагорода Берлінсько-Бранденбурзької академії наук, що стала правонаступницею Прусської академії наук, Німецької академії наук у Берліні та Академії наук НДР. Медаль присуджують за видатні наукові досягнення в галузі гуманітарних і соціальних наук, математики та природничих наук, біології і медицини або інженерних наук.
Вручається з 1892 року. Перші чотири лауреати були обрані самим Гельмгольцем[1].
Нагородою є бронзова медаль. З 1994 року її присуджують що два роки і вручають на урочистій сесії, присвяченій Дню Лейбніца (нім.Leibniztag) в Академії.
Серед нагороджених медаллю є 18 лауреатів Нобелівської премії.
↑Eberhard Knobloch, Weierstraß und die Preußische Akademie der Wissenschaften, in Wolfgang König, Jürgen Sprekels (Hrsg.), Karl Weierstraß, Springer-Spektrum, 2016, S. 134
Джерела
Werner Hartkopf Die Berliner Akademie der Wissenschaften. Ihre Mitglieder und Preisträger 1700—1990. — Akademie Verlag, Berlin, 1992. — S. 422—423. — ISBN 3-05-002153-5
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
