PROFILPELAJAR.COM

Мартін Шонгауер
Мартін Шонгауер
Martin Schongauer
	Шонгауер. Фрагмент скульптури Фредеріка Бартольді в місті Кольмар.
Народження	1435; Кольмар, Q22010895?, Метрополія Франції, Франція
Смерть	2 лютого 1491
	Брайзах
Національність	німець
Жанр	вівтарі, портрети, гравюри
Навчання	Лейпцизький університет
Діяльність	художник, гравер, графік, гравер, рисувальник, митець
Напрямок	Відродження
Роки творчості	1464 - 1490
Твори	Мадонна в альтанці з троянд
Роботи в колекції	Музей Бойманса - ван Бенінгена, Штедель, Міннеаполіський інститут мистецтва, Художній інститут Чикаго, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Оклендська галерея мистецтвd, Музей Ґетті, Національна галерея Вікторії, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Музей мистецтв Філадельфії, Музей мистецтва Метрополітен, Бременська картинна галерея, Rhode Island School of Design Museumd, Музей Унтерлінден, Музей історії мистецтв, Берлінська картинна галерея, Баварські державні колекції картин, Клівлендський музей мистецтв, Галерея мистецтв Вокера, Compton Verney Art Galleryd, Рейксмузей, Гравюрний кабінет (Берлін) і Print Collectiond
	Мартін Шонгауер у Вікісховищі

Мартін Шонгауер (нім. Martin Schongauer, близько 1435, Кольмар — 2 лютого 1491, Брейзах, Баден) — німецький художник 2-ї половини XV століття. Малював релігійні картини, портрети. Відоміший як гравер, що створив більше сотні офортів.

Маловідомі німецькі майстри

Бурхлива і сповнена воєн історія Західної Європи позбавила нас багатьох свідчень про життя і творчість майже всіх німецьких майстрів. Не біографії, а якийсь пунктир, уривки відомі про життя Матіаса Грюневальда, Штефана Лохнера, Мартина Шонгауера, вчителя Дюрера — Міхаеля Вольгемута.

Дюрер і Шонгауер

Шонгауер — старший за віком сучасник Дюрера. Їхні долі ніде не перетинались. Але молодий і допитливий Дюрер десь бачив офорти Шонгауера і забажав побачити самого майстра. Швидкий рух у новин, але не всі новини доходять до того, кому вони потрібні. От і наполегливий Дюрер дістався міста, де жив Шонгауер. Тільки там йому і розповіли, що майстер помер. Але вказали на оселю, де мешкали живі брати померлого. Дюрер дістався оселі, знайшов братів і розповів про себе. Вони повірили настирному подорожньому. І Дюрер мав щасливу змогу бачити справжні дошки померлого майстра, з яких друкували гравюри, гравюри, що спонукали Альбрехта їхати далеко за обрій. Паломники їхали в Рим, щоби припасти до реліквій, аби врятувати душу чи вилікувати хворе тіло. Дюрер їхав припасти до мистецьких реліквій, аби розширити обрії свого пізнання і стати майстром, не гіршим за попередніх.

Маловідома біографія

Батька звали Каспар і він працював ювеліром в місті Аугсбург. Дехто з дослідників вважає, що саме батько навчив Мартіна ювелірному мистецтву. Спочатку юний художник опанував різьблення на металі, а згодом перейшов на мідь і став виготовляти гравюри. Родина перебралася у Кольмар приблизно у 1445 р. Окрім Мартіна, в родині були сини Людвиг, Каспар та Пауль.

Це Ельзас, прикордонна територія і для Німеччини, і для Франції. Ельзас декілька разів завойовували то Німеччина, то Франція. У XX столітті Ельзас віддали у склад Франції.

Сам Мартин більшу частину життя працював у Кольмарі. Завдяки йому в місті виникла своя школа граверів. Лише у 1488 році він перебрався в Брейзах. Це — все, що відомо.

Стара забудова в Кольмарі
місто Кольмар, церква Св.Мартина
Мадонна в саду троянд, церква домініканців.

Картини

Ті декілька картин, що збереглися до XXI століття, мало що прояснюють у життєписі Шонгауера. Він брався за традиційні сюжети і майже традиційно їх вирішував. За близькість художньої манери до творів майстрів Фландрії в Італії Шонгауера прозивали Прекрасний Мартін або Мартін Антверпенський (тобто фламандський). Гравюри Шонгауера знав Джорджо Вазарі. Він розповідав, що одну з гравюр німецького майстра вивчав і копіював сам Мікеланджело.

Вівтарна картина «Мадонна в рожевій альтанці» (1473, Кольмар, церква св. Мартіна) написана на поширену тему в німецькому живописі того часу. Альтанка із троянд була звичним на той час символом раю. У художника цей символ, так само як і образ Діви Марії, сповнений земної краси. Ще більший приклад реального буття у невеликих домашніх вівтарях: «Св. Сімейство» (бл. 1475—1480, Відень, Музей історії мистецтва), «Поклоніння пастухів» (бл. 1480, Берлін, Державні музеї). У сюжетах цих творів більшу роль відіграють мотиви навколишнього життя — натюрморт, пейзаж і зображення тварин.

Слід визначити, що в картинах і гравюрах Шонгауера є домішки пізньої готики. Але вони позбавлені надмірної трагічності, що притаманна всім картинам уславленого Грюневальда.

Офорти Шонгауера

Свята родина на шляху до Єгипту.
Поклоніння немовляті Христу.
Се людина.Христос перед натовпом .
Голгофа.

Посмертна слава

Більш обдаровані і уславлені майстри і Німеччини, і Іспанії, і Франції затьмарили творчість Шонгауера. Гіпноз імені Дюрера творить хибну уяву, що Німеччина дала тільки одного надзвичайно талановитого майстра. Дюрер вдало повернув вектор німецького мистецтва в бік Італії, батьківщини мистецтв. Історія залишила нам загадку, як би оцінювали творчість Шонгауера, переберись він в Венецію, як Дюрер, яким шляхом пішов би його розвиток як митця.

У XIX столітті скульптуру земляка з Кольмара, художника Шонгауера, створив уславлений скульптор Фредерік Бартольді. Молодий і привабливий Шонгауер, гармонійний і щиро заглиблений в свої думи, навряд чи був таким насправді. Але майстер заслуговує і на повагу нащадків, і на монумент у Кольмарі.