В 1931—1934 рр. — працював в СРСР. І там з 1931 до 1932 рр. керував проектними роботами в Магнітогорську. Також в 1931 році керував роботою з розробки нового генерального плану Орська.[5]
В 1933 році, коли в СРСР провідним стилем став сталінський ампір, команда Мая розпалась. Повернутись до Німеччини було неможливо і в 1934 році Стам повертається до Нідерландів. Тут, у 1936 році він будує багатоквартирний будинок з гаражами для автомобілів на першому поверсі, Drive-in-Flats (автомобіль в квартирі).
З 1939 до 1948 рр. — працював директором Інституту художньо-промислової освіти (IVKNO) в Амстердамі.
В 1948—1950 рр. — був ректором Вищої школи образотворчих мистецтв (Дрезден), а згодом в період 1950—1952 рр. — ректором Вищої школи образотворчих та прикладних мистецтв та формотворення в Східному Берліні, де йому вдалось застосувати до навчального процесу методики Баугауз. З початком активної побудови соціалізму в НДР та розповсюдженням в архітектурі кондитерського стилю (нім. Zuckerbäckerstil) його естетичні принципи модернізму тут стали зайві, він був звинувачений у «буржуазному формалізмі».
Наприкінці 1952 року — змушений звільнитись з Вищої школи мистецтв і повернутись до Амстердаму.
В 1955 році Стам відкрив у Амстердамі власне архітектурне бюро. Будучи радикальним модерністом, він був переконаний, що архітектура повинна стимулювати становлення суспільства рівності та братерства. Але, після всі переїздів він лише знову і знову розчаровувався в економіці та політиці різних країн: спочатку був довоєнний Франкфурт, потім СРСР, Східна Німеччина та Нідерланди.
В 1966 році за станом здоров'я] Стам залишив усі публічні посади та переїхав до Швейцарії разом із дружиною. Коли у 1986 році архітектор помер, дружина Ольга передала роботи, які він залишив, Музеї німецької архітектури (нім.Deutsches Architekturmuseum) у Франкфурті. Це підвищило його впізнаваність.
Поновлення інтересу до його творчості призвело до створення документального фільму на нідерланському телебаченні, а також появі спецкурсу для архітектурної школи в Мюнстері. Крім того, поновилось виробництво виробів з його дизайном, продажем яких зайнявся музей. Були відреставровані житлові будинки в Геллергофі та Будинки престарілих фонду Генрі та Емми Будж.