Олекса́ндр Фе́дорович Мама́й (* 11 червня1968, Полтава, УРСР) — український проросійський політик, колишній мер Полтави, директор ТОВ «Інтер-Агро», голова ГО «Наш дім Полтава».
Наприкінці грудня 2022 року повідомлено про підозру щодо несанкціонованого поширення інформації про розміщення підрозділів ЗСУ під час воєнного стану[2].
Освіта
Навчався у Полтавській середній школі № 19, яку закінчив у 1985 році.
У 1986 році Олександр Мамай поступив до Полтавського інженерно-будівельного інституту (нині — Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка») на денну форму навчання за спеціальністю «Теплогазопостачання та вентиляція». У січні 1987 року був відрахований з вишу за академічну заборгованість.
Від вересня 2000 року Олександр Мамай очолював сільськогосподарське підприємство «Інтер-Агро» — одне з найбільших агроформувань у Полтавській області.
Громадсько-політична діяльність
У 2006 році Олександр Мамай брав участь у виборах мера Полтави, але зняв свою кандидатуру на користь іншого кандидата — Віктора Животенка, який тоді програв Андрію Матковському.
За результатами місцевих виборів в Україні 31 жовтня2010 року, балотуючись від Полтавської міської партійної організації Політичної партії «Совість України», здобув переконливу перемогу (61,64 % виборців)[3] і обраний полтавським міським головою, про що оголошено постановою Полтавської міської виборчої комісії Полтавської області від 4 листопада2010 року № 200[4].
Олександр Мамай на 14-й партійній конференції обласної організації Партії регіонів, що відбулася 21 липня 2012 року, змінив членство в партії «Совість України» на квиток Партії Регіонів[5]. Про свій вихід з партії він офіційно не оголошував, проте на виборах 2015 року знову висувався від партії «Совість України».
У своїй передвиборчій програмі обіцяв, що працюватиме за 1 гривню, попри це отримує одну з найвищих зарплат серед українських чиновників, випереджаючи не лише майже всіх міських голів, а й голів ОДА, міністрів та Президента України[6][7].
14 вересня2018 року, Полтавська міська рада висловила Олександру Мамаю недовіру та позбавила його повноважень. Сам Мамай назвав ці дії нелегітимними[8] та подав до суду. 20 листопада, від імені державного реєстратора Красноградської РДА Харківської області Наталії Батиченко були внесені зміни в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань згідно яких Олександр Мамай визнавався міським головою. Однак, наступного дня виявилось, що ці дані внесені за допомогою викраденого ключа та не мають законної сили[9]. 5 грудня в ЄДР знову були внесені зміни — Олександр Мамай, згідно з реєстром, укотре став міським головою[10]. Згодом виявились, що ці зміни також були внесені з порушенням закону. 10 грудня Прокуратура Полтавської області вручила Олександру Мамаю підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 206 (протидія законній господарській діяльності юридичної особи — Полтавської міської ради) та за ч. 3 ст. 27 ч.1 ст. 361(організація несанкціонованого втручання в роботу інформаційної системи) КК України[11].
У 2020 році Олександр Мамай переміг у другому турі місцевих виборів мера Полтави — він отримав підтримку 54 % голосів виборців[12].
Благодійна діяльність
У 2009 р. Мамай заснував ГО «Наш Дім — Полтава» задля допомоги й підтримки соціально незахищених верств населення міста[13].
17 грудня2009 року Мамай переміг на конкурсі України «Благодійник року-2009» в номінації «Бізнесмен»[14].
Підтримка дитячих медичних закладів
У 2009 році завдяки фінансовій підтримці було налагоджено харчування дітей дитячого відділення Полтавської обласної психіатричної лікарні. За його матеріальною допомогою закуплено фізіо-реабілітаційне обладнання вартістю 11 000 гривень для дитячого центру для ВІЛ-інфікованих дітей благодійної асоціації «Світло надії»[14].
Розвиток дитячого спорту
У березні 2008 р. за фінансової підтримки[15] О. Мамая у Полтаві були проведені змагання з плавання. У них взяли участь понад 300 дітей усіх вікових категорій. Грошові винагороди отримали не тільки призери, а й всі учасники змагань.
До Дня Міста Полтави у 2009 р. було організовано[15] міську Спартакіаду з дев'яти видів спорту, яка тривала більше двох тижнів. Залучили майже 1700 спортсменів.
Підтримка школярів
Громадська об'єднання «Наш дім — Полтава» у 2010 р. започаткувало щотижневий конкурс для школярів.[16] Суть конкурсу в тому, що діти надсилають до громадського об'єднання листи-розповіді про свій клас, в яких описують своє навчання в школі, дружбу, спілкування тощо.
Переможці разом із батьками щосуботи та щонеділі відправляються на екскурсію до Харкова, де на них чекає розважальна програма у цирку чи планетарію.
Кожного дня до кінця квітня 2010 р. проводилась видача продуктових наборів жінкам-пенсіонеркам. Щодня близько 1,5 тисячі жінок[16], отримували продуктами. Усього в рамках програми близько 60 тисячам жінкам[16] пенсійного віку були вручені набори. 5 вересня 2013 року на 33-ій сесії Полтавської міськради під час словесної перепалки з депутатом Ігорем Лебедиком, Олександр Мамай сказав:
— Не хвилюйтеся, я гречку роздавав і за себе, і за нього[17].
Роздачі продуктових наборів політична опозиція розцінила як підкуп виборців, завдяки якому Олександру Мамаю вдалося здобути голоси виборців переважно похилого віку.
З 2010 року під час тих чи інших акцій протесту проти Олександра Мамая, активісти обсипають очільника міськради та його чиновників гречкою[18].
Під час виборчої кампанії 2015 року в офісі партії «Совість України» пенсіонери, у яких було День народження, отримують по 8 кілограмів цукру на людину[19]. На думку громадських активістів, це є звичайний підкуп виборців[20]. Крім того, з кінця липня 2015 року активіст Сергій Чередніченко розмістив банери з написами «Мамай, полтавців за цукор не купити!», «Мамай, де ж твоя совість?», «Цукор бери! Але майбутнє онуків не продавай!», «Який би цукор не був солодкий, я голосую головою»[20].
Конфлікти та скандали на посаді
Штурм полтавської мерії
27 вересня2013 року, полтавці, незадоволені рішенням міськвиконкому № 112 від 1 серпня 2013 р. про підвищенням комунальних тарифів, взяли штурмом будівлю Полтавського міськвиконкому.
Підвищення тарифів сталося без попереднього обговорення з громадськістю і всупереч позиції прем'єр-міністра Миколи Азарова і Антимонопольного комітету в особі голови його представництва в області Володимира Онищенка. Рекомендації Державної інспекції України з контролю за цінами місцева мерія також проігнорувала. Жителям міста були розіслані квитанції з новими тарифами.
Полтавці вимагали зустрічі з Олександром Мамаєм. Однак той вислав до протестувальників секретаря міськради. У відповідь мешканці, очолювані депутатами-опозиціонерами Сергієм Капліним та Юрієм Бубликом, зламавши міліцейські кордони, зайняли перший поверх мерії і окупували залу засідань на другому. Мамай, усупереч запевненням його оточення, що його немає в приміщенні мерії, перебував в цей час у своєму кабінеті під охороною загону «Беркуту». Нардепи змогли витягнути Мамая з кабінету до сесійної зали, але після нетривалого діалогу той утік. За деякими свідченнями, Олександр Мамай покинув будівлю мерії, перевдягнувшись у міліцейську форму[21].
Лише по втручанню народного депутата Арсена Авакова і голови Полтавської ОДА Олександра Удовіченка Мамай повернувся до мітингуючих. Удовіченко назвав наміри підвищення комунальних тарифів «хибними». Ще раніше в справу втрутився голова уряду Микола Азаров, котрий власне і доручив полтавському губернаторові на засіданні уряду «предпринять все необходимые меры для приведение в чувство господина Мамая».
Внаслідок акцій протесту на позачерговому засіданні полтавського міськвиконкому дія рішення № 112 від 1 серпня 2013 р. була призупинена (за повідомленням прес-служби Полтавської міськради, «скасована»). Він також пообіцяв скликати позачергову сесію полтавської міськради з питань житлово-комунальних тарифів.
Конфлікт з суддею Ларисою Гольник
У 2014 році до судді Октябрського суду Полтави Лариси Гольник надійшла справа про корупційне адмінправопорушення відносно мера Мамая, яку вона почала розглядати. Мамай не з'являвся на засідання, тому його доставляли до суду примусово.
Суддя стверджує, зі сторони мерії на неї чинився тиск, пропонували хабар, погрожували. Сам Олександр Мамай під час конференції розголошував телефон і домашню адресу судді. У листопаді 2017 на Ларису Гольник та її чоловіка вчинено напад, за яким, на її думку, стоять мер та голова суду.
Мамай досить зухвало себе поводив під час судового засідання. Включався у перепалку з судом, знову уникав явки. Потім у якомусь інтерв'ю сказав: «Я хворію тільки в дні судових засідань»… Одного дня приходить Дмитро Трихна — колишній заступник Полтавського міського голови. В розмові він дав однозначно зрозуміти, що пропонує зустрітися з мером й обговорити «потрібні» рішення, я одразу звернулася до правоохоронних органів. Порушили кримінальне провадження, і відтоді я діяла з відповідною записуючою апаратурою. Кожна моя зустріч з цим посередником і зустріч з мером фіксувалася… Мер натякнув, що треба будь-яким шляхом закрити цю судову справу. Він запропонував або самовідвід, або закрити провадження за строками давності… Зрештою, крок зробив посередник. Ми домовлялися про ще одну можливу зустріч з Мамаєм, і потім він написав на папірці можливі варіанти суми. Посередник казав, що повідомлятиме запропоновану суму хабара у формі дати. І коли він прийшов, то постійно казав «5 січня», «5 січня». Та коли побачив, що я не дуже реагую, ще й підтвердив жестом, показавши 5000 доларів.
Проти судді та мера відкрито низку кримінальних проваджень[22][23].
22 листопада 2017 р. з'явилося повідомлення про побиття судді Лариси Гольник та її чоловіка Ігоря Гавриленка у Полтаві[24].
26 лютого 2018 р. Лариса Гольник була вимушена звернутися по допомогу до Президента України Петра Порошенка з закликом до реальних змін у судовій системі та інших правоохоронних органах задля запобігання правового хаосу[25].
Скандальні забудови
За каденції Мамая в Полтаві почався процес хаотичної забудови історичної частини міста. Навесні 2013 року на вулиці Соборності, перед Круглої площею було встановлено малу архітерну форму, так звану «Коффішку», внаслідок чого було зруйновано архітектурний та смисловий зв'язок між вулицею і площею[26].
2013 року було зруйновано будівлю колишньої синагоги Міснагдім, а на її місці зведено багатоповерхівку.
У 2017 році ТОВ «Старнайт» починає зведення прибудови, яка за документами є тимчасовим літнім майданчиком. Але фактично зводиться капітальна прибудова, яка спотворить не лише саму будівлю, а й весь ансамбль Круглої площі[27]. Незважаючи на припис Державної архітектурно-будівельної комісії, що визнав незаконність будівництва[28][29] та масові протести полтавців[30][31], прибудову було зведено.
«Кривава арка»
В серпні 2016 року, міська рада не продовжила договір про оренду арки у будинку за адресою Соборності, 27. Раніше там розміщувалася точка продажу газет, новим орендарем став ФОП Степаненко Віктор Вікторович, брат депутатки Полтавської обласної ради Ірини Вікторівни Степаненко. Підприємець почав будівельні роботи в арці, внаслідок чого був перекритий єдиний повноцінний в'їзд у двір будинку. Мешканці будинку почали організовувати акції протесту, до них приєднувалися й інші полтавці. В результаті 4 квітня 2017 року, на акцію протесту напало близько 30 тітушок, пізніше виявилось, що вони є представниками охоронної фірми Скорпіон-2016. Двоє протестувальників отримали ножові поранення, ще декілька — переломи та забої. Однак паркан в арці все одно було демонтовано.
Ввечері наступного дня полтавці вирішили шукати правди у міській раді. Під її стінами 6 квітня зібралися кількасот активістів. Вони перекрили центральну вулицю і почали вимагати від депутатів скликати сесію, яка б скасувала дозвіл на встановлення МАФів у центрі міста. 6 квітня Олександр Мамай заявив, що він зареєстрував проект рішення про мораторій на відкриття нових МАФів у Полтаві. А підприємець Віктор Степаненко офіційно оголосив, що призупиняє будівельні роботи в арці[32].
Після цього громада міста зайняла приміщення Міської ради з вимогою якомога швидше скликати сесію для затвердження цього проекту рішення. Було створено «Штаб спротиву», який очолили опозиційні депутати міської ради та громадські активісти[33] Олександр Мамай скликав сесію на 16 червня — максимально віддалений термін який можна було призначити за законом.[34].
Розслідування
29 грудня2022 року СБУ вручила Мамаю підозру щодо поширення інформації про розташування ЗСУ під час воєнного стану (ст. 114-2 ККУ[35][36]). Видання Коло.News повідомляло, що йдеться про ситуацію, коли мер на брифінгу озвучив інформацію про формування у місті нової військової частини та її розташування[37]. Процес обрання запобіжного заходу для Мамая тривав до 20 січня2023 року[38].
18 січня2023 року, питання обрання запобіжного заходу Мамаю та усунення його з посади обирали в Октябрському районному суді м. Полтави. Однак всі шестеро слідчих суддів з річних причин заявили про самовідводи. Отже, справу розглядати було нікому, тому клопотання про обрання запобіжного заходу щодо міського голови та його відсторонення від посади було направлене до апеляційного суду для вирішення питання про передачу до іншого суду[39][40].
20 січня2023 року, Київський районний суд м. Полтави ухвалив рішення щодо обрання запобіжного заходу для Олександра Мамая. Згідно повідомлення на офіційному сайті суду, за результатами закритого судового засідання щодо розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу міському голові Мамаю, суд ухвалив рішення про відмову в застосуванні до Мамая Олександра Федоровича запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою[41][42].
30 січня2023 року, Полтавський апеляційний суд підтвердив рішення Київського районного суду Полтави, яким той відмовив в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для мера обласного центру Мамая[43].
Вироки
ВАКС засудив Мамая за розтрату майна до 5 років позбавлення волі, але звільнив від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік. 2 березня ВАКС затвердив угоду про визнання винуватості, укладену із прокурором САП. Відповідно до угоди суд визнав Мамая винним в розтраті майна шляхом зловживання службовим становищем і у внесенні до документів завідомо неправдивих відомостей, що у підсумку завдало місцевому бюджету понад 570 тис. грн збитків, тобто у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 191 та ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України[44].
Зважаючи, що Мамай відшкодував збитки та визнав провину, суд призначив йому покарання у 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими чи адміністративно-господарськими функціями строком на 1 рік. На підставі ст. 75 КК України суд звільнив особу від покарання з іспитовим строком 1 рік[45].
4 квітня2023 року судовий вирок щодо міського голови Полтави Олександра Мамая набрав законної сили[46].
12 квітня2023 року Мамая звільнили з посади міського голови Полтави на виконання вироку суду. Того ж дня, комітет Полтавської міської ради видав йому трудову книжку з відповідним записом[47][48].
Політичні погляди
Олександр Мамай неодноразово публічно демонстрував свої українофобські погляди. Зокрема він протягом декількох років блокував у місті встановлення Пам'ятника Івану Мазепі, оскільки вважає його негативною історичною персоною[49][50][51], тоді ж Мамай заявив: «я виріс у СРСР і мене вчили, що Мазепа був зрадником»[52]. На посаді міського голови неодноразово наголошував на своїй любові до Радянського Союзу та навіть співав гімн СРСР на сесії міської ради[53]. У 2013 році, у відповідь на пропозицію громадськості перейменувати вулицю Паризької Комуни на Героїв Крут, він заявив, що поки є міським головою жодна вулицю в Полтаві перейменована не буде.[54] Після ухвалення законів про декомунізацію всіляко саботував її проведення в Полтаві.[55] У відповідь на питання журналістів щодо невиконання Закону, він заявив:
Якщо я впевнений, що я можу обійти закон і мені за це нічого не буде - я буду це робити постійно.[56]
14 вересня, депутати Полтавської міської ради на позачерговій сесії визнали незадовільною роботу мера Олександра Мамая і достроково припинили його повноваження.
9 травня 2021 року, під час святкування Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, Мамай у своїй промові назвав німецько-радянську війну Великою Вітчизняною, згадав своє піонерське та комсомольське минуле, про «переписування історії», негативно висловився про декомунізацію (перейменування вулиць), про борців за Незалежність України: «які для наших предків були ворогами, проти яких вони воювали»[59].
4 грудня 2021 року, у інтерв'ю каналу «Наш» Мамай заявив, що війна на Сході України ведеться між двома «наддержавами» США та Росією, що українці та росіяни братні народи. Через ці слова був внесений до бази даних порталу «Миротворець»[60].
1 листопада 2022 року, після нічної атаки міста десятьма дронами-камікадзе, Олександр Мамай назвав цю атаку «вразливою негодою»[61].
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 7 січня 2012. Процитовано 14 січня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 1 травня 2018. Процитовано 1 травня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 1 травня 2018. Процитовано 1 травня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
