Мамай Ігор Юрійович
Дата народження	23 липня 1955(1955-07-23)[1] (69 років)
Місце народження	Полтава, Українська РСР, СРСР
Громадянство	СРСР  Україна
Alma mater	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Професія	кінооператор
Членство	Національна спілка кінематографістів України
IMDb	ID 0540988

Мамай Ігор Юрійович — радянський, український кінооператор.

Народився 23 липня 1955 р. у м. Полтава в родині службовця. Закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (1982).

Працює на Київській кіностудії ім. О. П. Довженка.

Член Національної спілки кінематографістів України.

• «Бачу ціль» (1978, асистент оператора)
• «Своє щастя» (1979, асистент оператора)
• «Побачення» (1982, асистент оператора)
• «Без року тиждень» (1982, 2-й оператор)
• «Украдене щастя» (1984, 2-й оператор)
• «Загублені в пісках» (1984, 2-й оператор. Диплом Всесоюзного конкурсу «За найкраще використання вітчизняної плівки»)
• «За покликом серця» (1985, у співавт. з М. Івановим)
• «Помилуй та вибач» (1988)
• «Помилуй і прости» (1989)
• «Провінційний анекдот» (1990, т/ф)
• «Подорож у країну Чаянова» (1990)
• «Нам дзвони не грали, коли ми вмирали» (1991)
• «Градус чорного Місяця» (1992)
• «Оболонь» (1996) та ін.

• Телебачення і радіо України: Професіонали. К., 2001. — СІП.

• Перша дружина — Наталія В'ячеславівна Сумська (1956)
• донька — Дарина Мамай-Сумська (1982)
• Друга дружина — Катерина Медяник — акторка.^[2]

• Ігор Мамай на сайті IMDb (англ.)
• http://www.kino-teatr.ru/kino/operator/post/35898/works/ [Архівовано 13 травня 2014 у Wayback Machine.]