PROFILPELAJAR.COM

Наталія В'ячесла́вівна Сумська
Наталія В'ячесла́вівна Сумська
Ім'я при народженні	Наталія В'ячеславівна Сумська
Народилася	22 квітня 1956 (68 років); Катюжанка, Вишгородський район, Україна
Громадянство	Україна
Національність	українка
Діяльність	акторка, ведуча, телеведуча
Alma mater	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Знання мов	українська і російська
Заклад	Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка і Інтер
Жанр	театр і телебачення
Батько	Сумський В'ячеслав Гнатович
Мати	Сумська Ганна Іванівна
Брати, сестри	Ольга Сумська
У шлюбі з	Хостікоєв Анатолій Георгійович
Діти	Дарина Мамай ; В'ячеслав Хостікоєв
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня	Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
	Заслужений артист України
IMDb	ID 0838920
	; Висловлювання у Вікіцитатах; Медіафайли у Вікісховищі;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сумська.

|imdb_id= |роки_діяльності=

Ната́лія В'ячесла́вівна Сумська́ (нар. 22 квітня 1956^[2], Катюжанка, Вишгородський район, Київська область, Українська РСР) — українська акторка та телеведуча.

Провідна акторка Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, Народна артистка України (2000). Володарка кінопремії «Золота дзиґа» за роль ворожки Явдохи у фільмі «Чорний ворон» (2020). Триразова лауреатка театральної премії «Київська пектораль» (2000, 2011, 2015). Лауреатка Шевченківської премії (2008) та Премії Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки (2009).

Життєпис

Народилася в селі Катюжанка Вишгородського району Київської області в родині акторів Національного драматичного театру імені Івана Франка - народного артиста України В'ячеслава Гнатовича Сумського (1934—2007) та заслуженої артистки України Ганни Іванівни Опанасенко-Сумської (1933—2022). Молодша сестра — Ольга Сумська (нар. 1966). До 10 років жила у Львові.

У 1977 закінчила Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (майстерня Народного артиста України Анатолія Решетникова).

З 1977 — акторка Національного академічного театру ім. Івана Франка.^[3]

З осені 2003 до початку 2010 — ведуча програми «Ключовий момент» на телеканалі «Інтер», випуск якої припинено попри досить високі рейтингові показники^[4]^[5].

Працює в театральній компанії «Бенюк і Хостікоєв».

Є членом Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка (з грудня 2016).^[6]

Одружена з Анатолієм Хостікоєвим. Має двох дітей: дочку Дарину Мамай-Сумську (нар. 16 червня 1982) (від першого шлюбу з Ігорем Мамаєм^[7]) та сина В'ячеслава Хостікоєва (нар. 26 червня 1996).

Театральні роботи

Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка

1981 — «Моя професія — синьор з вищого світу» Джуліо Скарніччі, Ренцо Тарабузі; реж. Володимир Оглоблін — Фйорелла
1984 — «Регіон» Миколи Зарудного; реж. Сергій Данченко — Юлька
1984 — «Трибунал» Андрія Макайонока; реж. Володимир Оглоблін — Надія
1984 — «Вибір» Юрія Бондарева; реж. Сергій Данченко — Віка
1986 — «Енеїда» за поємою Івана Котляревського; реж. Сергій Данченко — Дідона / Лавинія
1987 — «Шиндаї» Ігоря Афанасьєва; реж. Ігор Афанасьєв — Марго
1988 — «Мазепа» за драмою Юліуша Словацького — Амелія
1988 — «Жіночий стіл у мисливській залі» Віктора Мережка; реж. Борис Ерін — Бучкіна
1988 — «Різдвяна ніч» Миколи Гоголя; реж. Ігор Афанасьєв — Оксана
1990 — «Блез» Клода Маньє; Володимир Опанасенко — Марі
1991 — «Біла ворона» Юрія Рибчинського та Геннадія Татарченко; реж. Сергій Данченко — Жанна д'Арк
1991 — «Засватана — не вінчана» Володимира Бегми, Михайла Ткача; реж. Володимир Бегма — Ялина
1994 — «Талан» Михайла Старицького; реж. Ірина Молостова — Катерина Квятковська
1987 — «Майстер і Маргарита» Михайла Рощина за мотивами однойменного роману Михайла Булгакова; реж. Ірина Молостова — Гелла
1995 — «Крихітка Цахес» Ярослава Стельмаха за мотивами Ернста Гофмана — Кандіда
1999 — «Три сестри» за драмою Антона Чехова — Маша
1999 — «Кін IV» Григорія Горіна; реж. Анатолій Хостікоєв — Анна Дембі
2000 — «Пігмаліон» за п'єсою Бернарда Шоу; реж. Сергій Данченко — Еліза Дулітл
2001 — «Отелло» за п'єсою Вільяма Шекспіра; реж. Віталій Малахов — Емілія, жінка Яго
2003 — «Ревізор» за п'єсою Миколи Гоголя; реж. Ігор Афанасьєв — Ганна Андріївна, жінка городничого
2007 — «Кайдашева сім'я» за повістю Івана Нечуя-Левицького; реж. Петро Ільченко — Кайдашиха
2010 — «Грек Зорба» Нікоса Казандзакіса; реж. Віталій Малахов — Мадам Гортензія
2014 — «Живий труп» за п'єсою^[ru] Льва Толстого; реж. Роман Мархолія — Ганна Павлівна Протасова / Ганна Дмитрівна Кареніна
2014 — «Моя профессия — синьор из высшего общества» Джуліо Скарніччі, Ренцо Тарабузі; реж. Анатолій Хостікоєв — Матильда
2015 — «Ліс» за п'єсою Олександра Островського; реж. Дмитро Богомазов — Раїса Павлівна Гурмижська
2016 — «Незрівнянна» Пітер Квілтер; реж. Анатолій Хостікоєв — Флоренс Фостер Дженкінс
2018 — «Коріолан» за п'єсою Вільяма Шекспіра; реж. Дмитро Богомазов — Волумнія, мати Коріолана
2021 — «Пер Гюнт» за п'єсою Генріка Ібсена; реж. Іван Уривський — Озе^[8]
2023 — «Візит» за п'єсою Фрідріха Дюрренматта; реж. Давид Петросян — Клер Цаханасян

Київський академічний драматичний театр на Подолі

2023 — «Цар Едіп» за трагедією Софокла; реж. Давид Петросян — Йокаста^[9]

Театральная компания «Бенюк и Хостикоев»

2003 — «Моя професія — синьйор з вищого світу» Джуліо Скарніччі, Ренцо Тарабузі; реж. Анатолій Хостікоєв — Валерія / Матільда
2004 — «Про мишей і людей» Джона Стейнбека; реж. Віталій Малахов — Вона
2005 — «Белая ворона» Юрія Рибчинського та Геннадія Татарченко; реж. Анатолій Хостікоєв — Столетняя война
2008 — «Задунаєць за порогом» за мотивами опери «Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського; реж. Анатолій Хостікоєв — Одарка
2011 — «Люкс для іноземців» за мотивами комедії Девіда Фрімана — Хельга Філбі

Інші театри

«Васса Желєзнова» Максима Горького — Людмила Железнова, молодша дочка Васси^[10]
2013 — «Ураган на ім'я Одеса» А. Тарасуля, Е. Хаита, В. Явника; реж. Ігор Славинський — Маня^[11]

Фільмографія

1973 — Чінара
1978 — «Дві сім'ї» (фільм-вистава) — епізод
1978 — «Наталка Полтавка» — Наталка
1979 — «Чекайте зв'язкового» — Марина Карпівна Поліщук, вчителька, дружина Романа
1980 — «Дивна відпустка»
1980 — «Від Бугу до Вісли» — Надя Циганок
1980 — «Чекаю й сподіваюсь» — радистка Віра
1980 — «Дударики» — Христина
1980—1981 — «Мужність» — Галчонок
1981 — «Така пізня, така тепла осінь» — суперниця
1982 — «Побачення» — Женя
1984 — «І чудова мить перемоги» — Женя Сабурова
1984 — «Загублені в пісках»
1984 — «В лісах під Ковелем» — Марина
1985 — Диктатура (фільм-вистава) — Небаба
1985 — «Чужий дзвінок» — вчителька
1985 — «Кармелюк» — Марія Кармелюк
1986 — «Крижані квіти»
1987 — «Солом'яні дзвони»
1987 — «Конотопська відьма» (фільм-вистава)
1988 — «Державний кордон» — Марія
1988 — «Театральний сезон»
1989 — «Гори димлять» — Марічка, головна роль
1989 — «Закон» — Інна Василівна
1989 — Назар Стодоля (фільм-вистава) — Стеха
1991 — «Карпатське золото» — Ольга
1991 — «За часів Гайхан-бея»
1992 — «Для домашнього огнища» — Юлія Шаблинська
1992 — «Постріл у труні» — дружина Романа
1993 — «Злочин з багатьма невідомими» — Евка Підгайна
1997 — Роксолана. Настуня — циганка
1997 — «Роксолана 2. Кохана дружина Халіфа» — циганка
2002 — «Вишивальниця в сутінках» — Марина Володимирівна, вчителька, головна роль
2007 — «Коли її зовсім не чекаєш» — Наталя, дружина Петра
2007 — «Дуже новорічне кіно»
2012 — Перекотиполе — Галя
2014 — Поки станиця спить — Віра Петрівна, дружина Гаврила Петровича
2014 — Трохи інші — Жанна Йосипівна
2014 — Пляж — Ольга Павлова
2014 — Брат за брата-3 — Олена Фролова
2015 — Казка старого мельника
2015 — Слуга народу — Марія Стефанівна Голобородько, мати президента
2016 — Катерина — Марія Павлівна, мати Катерини
2016—2017 — Село на мільйон — Тетяна, дружина голови сільради
2017 — Сторожова застава — Маланка
2017 — Слуга народу 2 від любові до імпічменту — Марія Стефанівна Голобородько, мати президента
2019 — Подорожники — мати Ірини
2019 — Чорний ворон — ворожка Явдоха
2021 — Казка старого мельника — дружина мельника

Дублювання та озвучення українською


Рік	Українська назва	Оригінальна назва	Роль	Актор оригіналу
2012	Відважна	англ. Brave	Відьма	Джулі Волтерс
2018	Суперсімейка 2	англ. Incredibles 2	Посол	Ізабелла Росселліні
2023	Мавка. Лісова пісня		Знахарка	озвучення

Ордени та звання

Міжнародний Орден Миколи Чудотворця (1992)
Орден Варвари Великомучениці (2005)
Орден «За заслуги» III ст. (26 березня 2016) — за вагомий особистий внесок у розвиток національної культури і театрального мистецтва, значні творчі здобутки, високу професійну майстерність та з нагоди Міжнародного дня театру^[12]
Орден «За заслуги» ІІ ступеня (21 серпня 2020) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм^[13]

Нагороди й номінації


Рік	Категорія	Робота	Результат
Національна кінопремія «Золота дзиґа»
2020	Найкраща жіноча роль другого плану	Чорний ворон	Перемога^[14]
«Київська пектораль»
1993	Найкраще виконання жіночої ролі	Біла ворона	Номінація
2000		Три сестри	Перемога
2011		Грек Зорба	Перемога
2015	Найкраще виконання жіночої ролі другого плану	Живий труп	Перемога
2017	Найкраще виконання жіночої ролі	Незрівнянна	Номінація
2019	Найкраще виконання жіночої ролі другого плану	Коріолан	Номінація
Премія незалежних критиків України («Йорік»)
1999	Найкраще виконання жіночої ролі	Три сестри	Перемога
Національна премія України імені Тараса Шевченка
2008	Вагомий внесок у розвиток культури й мистецтва	Про мишей і людей	Перемога
Премія імені Лесі Українки
2009	Театральні вистави для дітей та юнацтва	Кайдашева сім'я	Перемога
Всеукраїнська премія «Жінка III тисячоліття»
2007	Рейтинг		Перемога