Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. Будь ласка, допоможіть поліпшити переклад.(серпень 2013)
Захисник прав афроамериканців. Звинувачував білу Америку в злочинах проти чорних американців. Сам же неодноразово звинувачувався у проповідуванні чорного расизму (ідеї вищості чорних), антисемітизму й насильства. Його називають одним із найвпливовіших афроамериканців в історії.
Біографія
Малколм Літтл народився 19 травня1925 року в місті Омаха, штат Небраска — четвертий з семи дітей Ерла Літтл та Луїзи Нортон.
Його батько був красномовним баптистським проповідником, підтримував панафриканізм та ідеї його активіста Маркуса Гарві і очолював місцевий осередок Універсальної Асоціації Негритянського Удосконалення (UNIA), прерогативи якої й сформували в Малколма гордість за своє походження.
Батько Малколма помер, вбитий білими расистами, і принаймні одного з його дядьків лінчували. Коли йому було тринадцять, матір помістили в психіатричну лікарню, а самого хлопця віддали до виховного будинку. У 1946 роціу віці 20 років, він був ув'язнений за злом і проникнення.
У в'язниці Малколм Ікс став членом Нації Ісламу і після звільнення в 1952 швидко зробився одним з її лідерів. Упродовж багатьох років Малколм Ікс був публічним лицем цієї неоднозначної групи, але розчарування в главі Нації Ісламу Елайджі Мухаммадові призвело до того, що в березні 1964 року він залишив організацію. Після подорожі по Африці і Близькому Сходу Малколм повернувся до Сполучених Штатів, де заснував організацію Мусульманська Мечеть і Організацію єдності афроамериканців. У лютому 1965, менш ніж через рік, після виходу з Нації Ісламу, він був вбитий трьома членами угрупування.
Переконання Малколма істотно змінилися через якийсь час. Як речник Нації Ісламу, він вчив про перевагу і відстоював сепаратизм чорних і білих американців — на противагу руху за цивільні права, що наголошував на інтеграції. Після розриву з Нацією Ісламу в 1964 в розмові щодо його асоціації з нею він говорить: «Я був зомбі тоді … вказано в певному напрямі і сказано марш». Згодом він відрікся від расистських ідей і виражав готовність працювати з лідерами руху за рівні права, хоча все ще акцентуючи на самодетермінації чорних та їхньому самозахисті.
У співавторстві з Алексом Гейлі написав автобіографію (The Autobiography of Malcolm X, 1965), яка посіла 97 рядок у Рейтингу 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік[6].
Simon J. Black, "The missing Malcolm" (an interview with Manning Marable), in International Socialist Review, January 2009 [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
