Як і попередньої Олімпіади, у змаганнях брали участь лише чоловіки.
Порівняно з першими Іграми, легкоатлетична програма була розширена майже вдвічі за рахунок 6 бігових (60 та 200 метрів; 200 та 400 метрів з бар'єрами; 2500 та 4000 метрів з перешкодами) та 4 технічних (стрибки з місця у висоту, довжину та потрійним; метання молота) дисциплін. Крім цього, розігрувалась командна першість у бігу на 5000 метрів.
Дисципліни легкоатлетичної програми були проведені на трав'яному полі футбольного клубу «Расінг» у Булонському лісі. Окремого стадіону побудовано не було. Довжина бігового кола становила 500 метрів, а розмітка бігових доріжок підлаштовувалась під існуючий нерівний рельєф поля з деревами, ямами та горбами. Сектор для метання диска був облаштований у спосіб, за якого диск іноді приземлювався посеред дерев, що унеможливлювало вимірювання та зрештою не сприяло високим результатам[1].
Марафонська дистанція загальною довжиною 40 260 м була прокладена вулицями Парижа зі стартом та фінішем на бігових доріжках Булонського лісу[2].
Єдина дисципліна, в якій розігрувалась командна першість, був біг на 5000 метрів. Кожен спортсмен отримував очки, які відповідали місцю на фініші (1 очко за перше місце, 2 очки — за друге місце і т. д.) За регламентом змагань переможцем визначалась команда, члени якої у сумі набрали меншу кількість очок[3].
Олимпийские игры : стаття // Легкая атлетика: Энциклопедия. В 2-х т. : [рос.] / В. Б. Зеличенок, В. Н. Спичков, В. Л. Штейнбах ; общ. ред. В. В. Балахничев. — Москва : Человек, 2012. — Т. 2. — С. 30-129. — ISBN 978-5-904885-81-6.