Курятник Іван Прокопович

Курятник Іван Прокопович
Народження12 лютого 1919(1919-02-12)
село Уланове (нині — Есманьська селищна рада Шосткинського району Сумської області
Смерть24 вересня 1952(1952-09-24) (33 роки)
Новгородська область
Країна СРСР
ПриналежністьСРСР СРСР
Рід військавіація
Роки служби1937—1952
Званняпідполковник
Війни / битвиНімецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Вітчизняної війни I ступеня
Орден Червоної Зірки
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Курятник.

Іван Прокопович Курятник (нар. 12 лютого 1919, Уланове (нині — Есманьська селищна рада Шосткинського району Сумської області — пом. 24 вересня 1952, Новгородська область, Російська РСФСР) — підполковник Радянської Армії, учасник німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу (1942).

Біографія

Іван Курятник народився 12 лютого 1919 року в селі Уланово, нині Есманської селищної ради Шосткинського району (до 2021 року Глухівського району) Сумської області України. Після закінчення неповної середньої школи працював слюсарем у Ворошиловграді (нині — Луганськ), паралельно з роботою займався в аероклубі. У 1937 році Курятник був призваний на службу до Робітничо-селянської Червоної армії. У 1938 році він закінчив Ворошиловградську військову авіаційну школу пілотів. З листопада 1941 року — на фронтах німецько-радянської війни[1].

До жовтня 1942 року старший лейтенант Іван Курятник командував ланкою 751-го авіаполку 17-ї авіадивізії авіації далекої дії СРСР. До того часу він здійснив 103 бойових вильоти на бомбардування скупчень бойової техніки і живої сили противника, його важливих об'єктів у глибокому тилу[1].

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 31 грудня 1942 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм" старший лейтенант Іван Курятник був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу[2] із врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» за номером 785[1][3].

Після закінчення війни Курятник продовжив службу в Радянській Армії. У 1947 році він закінчив курси удосконалення офіцерського складу. Трагічно загинув 24 вересня 1952 року в авіаційній катастрофі під час тренувального польоту. Похований на кладовищі в місті Сольци Новгородській області[1].

Був також нагороджений двома орденами Червоного Прапора, орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня[4] і Червоної Зірки[5], декількома медалями[1].

Примітки

  1. ↑ а б в г д Курятник Іван Прокопович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
  2. ↑ Архівний реквізит на сайті «Подвиг народа» № 12071418. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 21 квітня 2021.
  3. ↑ «О присвоении звания Героя Советского Союза начальствующему составу авиации дальнего действия Красной Армии» от 31 декабря 1942 года [Архівовано 17 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик: газета. — 1943. — 8 января (№ 1 (207)). — С. 1.
  4. ↑ Архівний реквізит на сайті «Подвиг народа» № 20496505. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 21 квітня 2021.
  5. ↑ Архівний реквізит на сайті «Подвиг народа» № 22076206. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 21 квітня 2021.

Література

  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1987. — Т. 1. — 911 с. с. — 100 000 прим. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.
  • В путешествие по Сумщине. — Харьков, 1979.
  • Гриченко И. Т., Головин Н. М. Подвиг. — Харьков: Прапор, 1983.