PROFILPELAJAR.COM

Всесоюзна книжкова палата
Тип	організація
Засновано	27 квітня (10 травня) 1917
Засновник(и)	Тимчасовий уряд Росії
Штаб-квартира	Російська республіка
bookchamber.ru
	Всесоюзна книжкова палата у Вікісховищі

Всесоюзна книжкова палата (рос. Всесоюзная книжная палата; сучасна назва «Російська книжкова палата») — державна наукова установа, центр бібліографії, книгознавства, видавничої справи та статистики друку СРСР від 1936 до 1992 року. За часів Радянського союзу здійснювала надання міжнародних стандартних номерів — ISSN (The International Standard Serial Numbers) серіальним виданням (періодичним, продовжуваним і серійним).

Історія

Установа заснована 10 травня 1917 року в Петрограді як Російська книжкова палата. 1920 року її було переведено в Москву й реорганізовано в Російську центральну книжкову палату. У період між 1917 до 1930-х pp. були затверджені Республіканські книжкові палати, у тому числі й Книжкова палата УРСР.

1936 року Російську центральну книжкову палату перетворено у Всесоюзну книжкову палату. Організація отримувала 15 обов'язкових примірників усіх друкованих видань, які виходили в Радянському Союзі. Видання реєстрували, описували, друкували каталожні картки й розсилали по бібліотеках країни. Республіканські Книжкові палати отримували відповідну кількість обов′язкових примірників друкованої продукції, що побачила світ у тій чи іншій республіці^[1].

Від 1992 року Всесвітня книжкова палата отримала колишню назву «Російська книжкова палата». У грудні 2013 року Російська книжкова палата як окрема установа була ліквідована. На виконання наказу президента РФ від 9 грудня 2013 року № 894 фонди книжкової палати були передані в ІТАР-ТАСС (нині Інформаційне агентство Росії «ТАРС»)^[2] і на базі агентства створено філіал «Російська книжкова палата».

Діяльність

Від 1924 року Російська книжкова палата здійснювала статистичний облік радянської друкованої продукції, від 1927 року випускала друковані каталожні картки на видання, що виходили в країнах Радянського союзу^[3].

1967 року було організовано Центральне бюро науково-технічної інформації з видавничої справи, поліграфічної промисловості й книжкової торгівлі на базі Всесоюзної книжкової палати. 1980 року Центральне бюро було перейменовано в науково-дослідний центр «Інформдрук».

1987 року на базі Всесоюзної книжкової палати організовано науково-виробниче об'єднання «Книжная палата», до складу якого входили Всесоюзна книжкова палата (головна організація), видавництво «Книжная палата», друкарня, Інститут книги.

За часів існування СРСР надання міжнародних стандартних номерів — ISSN (The International Standard Serial Numbers) серіальним виданням (періодичним, продовжуваним і серійним) здійснювала Всесоюзна книжкова палата. З її переходом під юрисдикцію Росії цю роботу в Україні було фактично припинено. Від 1997 року функцію Міжнародної стандартної нумерації книг (ISBN) і Міжнародної стандартної нумерації нотних видань (ISNN) покладено на Книжкову палату України, а від 2019 року вона є Національним центром реєстрації серіальних видань (ISSN), забезпечуючи функціонування цих систем в Україні^[3].

Друковані видання

Всесоюзна книжкова палата випускала інформаційні видання, періодичні покажчики «Книжная летопись», «Ежегодник книги СССР», «Літопис журнальних статей», «Летопись периодических и продолжающихся изданий СССР» тощо, статистичний щорічний збірник «Печать СССР в… году», журнал «Советская библиография», науково-теоретичний збірник «Книга. Исследования и материалы» та ін^[4].

Керівники

1917 — Семен Венгеров
1920—1921 — Богдан Боднарский
1921—1931 — Микола Яницький
1931—1937 — Василь Іванович Соловйов
1940—1942 — Микола Сергійович Коробов
1945—1947 — Юрій Григор'єв
1947—1948 — Єлизавета Володимирівна Сеглін
1948—1954 — Трофим Ігнатович Купріянов
1954—1962 — Микола Никанорович Кухарков
1964—1973 — Павло Андрійович Чувіков
1974—1984 — Юрій Іванович Фартунін
1985—1996 — Юрій Володимирович Торсуєв
1996—2005 — Борис Володимирович Ленський
2005—2012 — Валерій Олександрович Сироженко

Нагороди

Установа була нагороджена орденом «Знак Пошани» (1977).

Див. також

Книжкова палата УРСР

Примітки

↑ ВСЕСОЮЗНА КНИЖКОВА ПАЛАТА. Архів оригіналу за 21 листопада 2016. Процитовано 16 лютого 2020.
↑ Указ о мерах по повышению эффективности деятельности государственных СМИ. Президент России (рос.). Архів оригіналу за 5 листопада 2020. Процитовано 16 лютого 2020.
↑ ^а ^б Українська бібліотечна енциклопедія. ube.nlu.org.ua. Архів оригіналу за 16 лютого 2020. Процитовано 16 лютого 2020.
↑ РОССИЙСКАЯ КНИЖНАЯ ПАЛАТА • Большая российская энциклопедия - электронная версия. bigenc.ru. Архів оригіналу за 19 грудня 2018. Процитовано 15 лютого 2020.

Джерела та література

Фартунін Ю.І. Всесоюзна книжкова палата // Українська радянська енциклопедія. Т. 3. — К. : Голов. ред. УРЕ, 1960.
Всесоюзная книжная палата. К 60-летию со дня основания. М., 1977.
Джиго О. О. Всесоюзна книжкова палата // Українська літературна енциклопедія. Т.1. Київ: Головна редакція УРЕ, 1988.