Запрошував на служіння клірика та членів причету, опікувався церковним і господарським життям храму, з благословення настоятеляхраму та дозволу парафіяльної громади міг розпоряджатися визначеною ними частиною набутків храму. Ктитор набував право і навіть передавати це право у спадок[1]. Зображення ктиторів, у тому числі портретні, інколи з невеликою моделлю будови на долоні, були поширені в мистецтві Візантії та країн Балканського півострова.