PROFILPELAJAR.COM

Олександра Артемівна Крип'якевич-Цегельська
Олександра Артемівна Крип'якевич-Цегельська
	світлина початку 1970-х
Народження	27 травня 1944 (80 років); Стрий
Країна	Україна
Навчання	Львівський інститут прикладного і декоративного мистецтва
Діяльність	художниця
Член	Національна спілка художників України
Батько	Цегельський Артемій
Мати	Цегельска (Скобельська) Марта
У шлюбі з	Крип'якевич Роман Іванович
Діти	Крип'якевич-Димид Іванна Романівна
Брати, сестри	Тягнибок (Цегельська) Богдана Артемівна
Родичі	Тягнибок Олег Ярославович, Тягнибок Андрій Ярославович (племінники), Михайло Димид (зять), Димид Артемій Михайлович (онук)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Крип'якевич.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Цегельський.

Біографія

Народилася 27 травня 1944 року в місті Стрий Дрогобицької області (нині Львівська область) у родині греко-католицького священника. 1946 року її сім'ю було заслано в Сибір, де дівчинка й провела дитинство. 1956 року разом із сім'єю оселилась у Львові. 1961 року поступила до Львівського інституту прикладного і декоративного мистецтва, де навчалася спершу на відділі художньої кераміки, згодом перевелася на відділ ткацтва^[1]. Її викладачами були Карло Звіринський та Роман Сельський. Одночасно з 1964 року до закінчення навчання у 1967 році, працювала в інституті. Брала участь у всеукраїнських, всесоюзних та міжнарних мистецьких виставках з 1962 року. З 1970 по 1977 роки викладала у Львівській дитячій художній школі, а з 1979 по 1994 роки працювала на Львівському художньо-виробничому комбінаті.

У 1970–1980-х роках у домі Олександри Артемівни видавали й переховували нелегалну літературу, зустрічалися дисиденти та політв'язні.

Була в числі організаторів 1-го з'їзду Руху у Львові, учасниця з'їзду Руху в Києві. З 1991 року — голова організації «Українська молодь — Христові». 1992 року стала співзасновницею часопису «Вірую» та у 1997 році Доброчинного фонду святого Володимира.

«Гуцульське весілля» (1966);
«Захар Беркут» (1966);
«Пісня миру» (1967);
«350-років Києво-Могилянській академії» (1970);
«Лісова пісня» (1970);
«Юні космонавти» (1971);
«Вертеп» (1971);
«350 років Києво-Могилянській академії» (1971);
«Лісова пісня» (1972);
«Місто князя Лева» (1974);
«Коріння» (1977);
«Вершники (Стара фотографія)» (1979);
«Вершники» (1980-ті);
«Таємниця вічності» (1982);
«Свічка» (1990-ті);
«Пробудження» (1990-ті, у співавторстві; Тернопільський краєзнавчий музей);
«Івана Купала на Волині» (1990-ті, у співавторстві; Музей Лесі Українки у селі Колодяжному);
«Дух, наука, думка, воля» (1990-ті, триптих, у співавторстві; Львівський національний літературно-меморіальний музей Івана Франка).