Кратна зоря

Кра́тна зоря́ — невелика кількість зір (дві або більше), що з Землі спостерігаються близько одна до одної. Зоряна система є невеликою кількістю зір, пов'язаних силою тяжіння[1][2][3][4]. Велика кількість зір, пов'язаних гравітацією, як правило, називають зоряним скупченням або галактикою, хоча, взагалі кажучи, вони теж є зоряними системами. Зоряні системи не слід плутати з планетними системами, які містять планети й аналогічні тіла (не зорі).

Різновиди кратних зір

Існують такі типи кратних зоряних систем:

  • Оптично кратні — зорі, які лише проектуються у відносно близьку область простору, але насправді розташовані у просторі далеко одна від одної та не пов'язані гравітаційно.
  • Фізично кратні — зорі, які перебувають неподалік одна від одної, пов'язані гравітацією та обертаються навколо спільного центра мас по замкнутих орбітах.

У свою чергу, фізично кратні системи поділяють на такі:

  • Затемнювані зорі — кратність можна визначити через періодичну зміну сумарного блиску системи.
  • Спектроскопічно кратні або спектрально кратні — кратність визначається при спектроскопічних дослідженнях.
  • Візуально кратні — компоненти системи можна побачити окремо у телескоп чи бінокль.
  • Астрометрично кратні — кратність системи можна визначити за збуренням руху видимої компоненти у просторі.

Більшість фізично кратних зір — потрійні (зазвичай, це пара близько розташованих зір, й одна зоря досить віддалена від їх спільного центра мас). Системи з більшою кількістю компонент загалом є гравітаційно нестабільними й розпадаються, з часом «викидаючи» одну або кілька зір за межі системи. Тому системи з чотирма або більше компонентами трапляються рідше. Ці системи мають менші розміри, ніж зоряні скупчення, які мають складнішу динаміку і містять, як правило, від 100 до 1000 зір[5].

При збільшенні кратності системи кількість відомих систем такої кратності зменшується експоненційно[6]. Наприклад, у каталозі Токовінін (1999 року)[7] 551 система фізичних кратних зір (з описаних у ньому 728) були потрійними. Проте, через ефект селекції значення цих статистичних даних є досить неповним[8].

Трапляються системи такої кратності:

  • Потрійні — 3 компоненти
  • Чотирикратні — 4 компоненти
  • П'ятикратні — 5 компонент
  • Шестикратні — 6 компонент
  • Семикратні — 7 компонент

Системи кратних зір можна розділити на два основні класи:

  • Динамічні ієрархічні системи, які стабільні й складаються з вкладених орбіт (у них відсутні сильні збурення руху компонент через гравітаційний вплив), і тому кожен рівень ієрархії можна розглядати як окрему задачу двох тіл.
  • Так звані «трапеції», які мають нестабільні орбіти (наявні сильні збурення руху компонент внаслідок взаємного тяжіння). Їх моделювання зводиться до так званої задачі n тіл[9].

Ієрархічні системи

Модель ієрархічної системи. Вона представляє собою дві подвійні зоряні системи (1-2 та 3-4), які обертаються навколо спільного центра мас (хрестик у центрі малюнка). До того ж, в обидвох системах зорі (відповідно 1 та 2, 3 та 4) обретаються навколо локальних центрів мас (маленькі сині зірочки на великому еліпсі).

У більшості кратних систем зорі організовані у так звану ієрархічну систему: зорі в системі можуть бути розділені на дві менші групи, кожна з яких перетинає велику орбіту навколо центра системи маси. Кожна з цих невеликих груп також повинна бути ієрархічною. Це означає, що вони повинні бути розділені на більш дрібні підгрупи, які самі по собі є ієрархічними, і так далі[10]. Кожен рівень ієрархії може розглядатися як проблема двох тіл, якщо розглядати близькі пари, як одне тіло із масою, що дорівнює масі цієї пари. У цих системах наявна лише незначна в масштабах систем взаємодія між зорями, тому їх орбіта навколо спільного центра мас буде наближена до тієї, яка може бути розрахована за її кеплерівськими елементами[11][12][13], на відміну від нестійких систем — трапецій або ще складнішої динаміки великої кількості зір у зоряних скупченнях і галактиках.

Потрійні зоряні системи

Потрійна зоряна система. Два тіла (1 та 2) обертаються навколо спільного (блакитна зірочка) та загального (чорних хрестик) центрів мас. Третє тіло (3) та подвійна система (1-2) перебувають у діаметрально протилежних точках орбіти. Ексцентриситети орбіт третього тіла та тісної системи рівні, співвідношення великих півосей цих орбіт дорівнює співвідношенню їх мас.

У фізичних потрійних зоряних системах кожна зоря рухається по своїй орбіті навколо центра мас системи. Як правило, дві з зір утворюють тісну подвійну систему, а третій компонент обертається по орбіті значно більшого радіусу навколо цієї системи. Таке компонування називається ієрархічним[14][15]. Причина цього полягає в тому, що якби радіуси орбіт третього компоненту та перших двох зір навколо спільного центра мас відрізнялися б лише у кілька разів, то система могла стати динамічно нестійкою, що призвело би до «викидання» однієї із зірок із системи[16].

Іноді потрійні, на перший погляд, зорі містять додатковий фізично існуючий супутник (наприклад, β Цефея), або є оптично — потрійними, тобто коли насправді зорі між собою не пов'язані, а лише проектуються на близьку область простору (наприклад, γ Змії).

Системи більш високої кратності

Ієрархічна система. Мобільні діаграми.

Ієрархічні зоряні системи з більш ніж трьома компонентами можуть створювати ряд складніших механізмів, які можна проілюструвати тим, що Еванс (1968) назвав мобільною діаграмою. Деякі приклади можна побачити на малюнку. Кожен рівень діаграми ілюструє розподіл системи на дві або більше систем із меншим розміром. Еванс назвав цю діаграму мультиплексом, якщо є вузол, який складається з більш ніж двох «дітей», тобто, якщо розкладання деякої підсистеми включає в себе дві або більше орбіти з приблизно такого самого розміру. Еванс називає число рівнів у діаграмі рівнем її ієрархії. У зв'язку з тим, що системи з більш ніж двома компонентами часто потерпатимуть від збурень орбіт, це означає, що на кожному рівні задля збільшення стійкості системи, згідно з моделлю, повинно бути рівно двоє «дітей»[17].

Реальним прикладом ієрархічної системи з рівнем ієрархії 3 є Кастор (α Близнят). Він складається із зорі, яка виглядає візуально-подвійною, але при детальнішому розгляді можна побачити дві подвійні системи[18]. Максимальний рівень ієрархії за каталогом Токовін, виданим 1999 року, становить 4[19]. Зоря Глізе 644 також утворює схожу систему, але Глізе 664 В являє собою вже навіть не подвійну, а потрійну систему. Таким чином, Глізе 644 — це п'ятикратна система, тобто рівень ієрархії дорівнює 4 (фігурує на діаграмі f)[20].

Можливі також вищі рівні ієрархії[15][21]. Системи вищого рівня ієрархії або стабільні, або страждають від внутрішніх збурень[22][23][24]. Деякі з них розпадаються на ранньому етапі формування. Розпад доходить до кількох подвійних або одинарних зір[25][26].

Трапеції

Трапеції — як правило, дуже молоді й нестійкі системи. Вони, як вважають, формуються в зоряних «яслах» (газо-пилових туманостях), і швидко розпадаються на стабільні кратні зорі. У процесі розпаду зорі, які вилітають із трапеції, можуть мати достатню швидкість, щоб залишити галактику[27][28]. Вони названі на честь кратної зорі, відомої як Трапеція в серці туманності Оріона[27]. Такі системи не є рідкістю, і зазвичай утворюються поблизу або в межах світлих туманностей. Ці зорі не мають стандартних ієрархічних механізмів, але рухаються по відносно стійких орбітах навколо спільного центра мас. При цьому центр мас не фіксується відносно зір системи, а рухається при їх переміщенні[29]. Такі зорі врешті-решт розпадаються, утворюючи тісну подвійну систему із третім компонентом на далекій орбіті. Інші зорі викидаються із системи взаємними силами тяжіння на великих швидкостях[29]. Така взаємодія спричиняє появу так званих летючих зір, або зір-втікачів. Прикладами таких зір є AE Візничого, μ Голуба та система 53 Овна. Ці зорі рухаються у просторі зі швидкістю у понад 200 кілометрів на секунду. За припущеннями, вони утворилися при розпаді трапеції — кластера у Туманості Оріона близько двох мільйонів років тому[30][31].

Позначення і номенклатура

Позначення компонент кратних зір

Компоненти кратних зір можуть бути позначені шляхом додавання суфіксів A, B, C і т. д., які позначають подвійні системи або одиночні зорі, на які можна розбити кратну зорю. Суфікси, такі як AB можуть бути використані для позначення пари, що складається з компонент (або підсистем) А і В. Найближчий до центра мас компонент отримує суфікс А, другий за віддаленістю — В, і т. д.[32][33] Якщо компонент, який раніше вважався одинарним, насправді виявляється подвійною системою (рідше системою з більш високою кратністю), до його суфіксу (А, В,С,…) додають інший суфікс у вигляді маленької латинської літери (a, b,c,…). Таким чином і виникають назви компонетів типу Aa, Ba, і так далі[33].

Номенклатура в Multiple Star Catalogue (Підсистема позначень у Каталогу кратних зір Токовін)

У каталозі кратних зір А. А. Токовініна використовується система позначень, в якій кожна підсистема кратної зорі позначається послідовністю цифр.

У мобільній діаграмі d), наприклад, верхня система отримає номер 1, в той час як підсистема, що містить її основний компонент, матиме номер 11 і підсистема, що містить його вторинний компонент, буде мати номер 12. Системи e та f матимуть таку саму номенклатуру, але нумерація буде продовжуватись до цифр 3, 4 і так далі.

Можна легко провести аналогію між цією системою номенклатур та стандартною, в якій застосовані латинські літери. Візьмемо, наприклад систему з трьох компонент, А В та С. У системі найменувань каталога Токовін, цифрою 1 буде позначена система, що складається з систем АС та АВ. Вони обидві отримають номер 1. Тоді підсистему АВ можна поділити на компоненти А (11) та В (12), а АС — на А та С (13). Таким чином, кожен компонент системи може бути використаних більше одного разу[34].

Майбутня система номенклатур кратних зір

В даний час номенклатура для подвійних і кратних зір може призвести до плутанини. Справа у тому, що для подвійних зір, виявлених різними способами, наведені різні позначення і, що ще гірше, літери, що позначають окремі зорі системи, можуть бути розставлені по-різному різними авторами. Наприклад, у одного дослідника компонента може позначатися А, а у іншого — С.[35] Обговорення нової системи номенклатури, яка ліквідувала б вищенаведені недоліки існуючих, почалося 1999 року. Було запропоновано чотири нові системи:[35]

  • Koma (ієрархічна схема з використанням великих та малих літер, арабських та римських цифр);
  • Метод позначення Корбіна (ієрархічна цифрова схема, аналогічна за принципом системі десяткової класифікації Дьюї.);[36]
  • Метод послідовного позначення (неієрархічна схема, у якій компонентам і підсистемам присвоюються номери у порядку їх відкриття);[37]
  • WMC — Вашингтонський каталог кратності (ієрархічна схема, в якій суфікси, що застосовуються в Вашингтонському каталозі подвійних зір, будуть розширені за допомогою додавання літер і цифр).

Перевагою ієрархічних схем є простіше визначення підсистем та обчислення їх властивостей. Проте, це викликає проблеми, що коли відкриваються нові компоненти на вже існуючих рівнях ієрархії, це призводить до зміщення частини ступенів ієрархії. Якщо відкриття якогось компоненту не підтвердилося або його віднесли до іншого рівня ієрархії, то також виникають аналогічні проблеми.[38][39]

Під час 24-ї Генеральної асамблеї Міжнародного астрономічного союзу 2000 року була схвалена схема WMC.[35] Вона була прийнята шляхом обговорення цього питання комісіями 5, 8, 26, 42 і 45. Було вирішено, що вона повинна розширитися та стати єдиною загальнопринятою схемою.[35] Пізніше був підготовлений пробний зразок каталогу з використанням схеми WMC. Він охоплював лише невелику частку кратних зір (усього півгодини за прямим піднесенням).[40] Питання номенклатури обговороювалося ще раз на 25-й Генеральній Асамблеї 2003 року. Використання схеми WMC знову було схвалено комісіями 5, 8, 26, 42 і 45, а також Робочою групою з питань інтерферометрії. Таким чином, було вирішено, що схема WMC повинна бути розширена і отримати подальший розвиток.[41]

Система WMC організована ієрархічно. Ієрархія, що використовується, заснована на спостереженні орбітальних періодів. Вона використовує великі латинські літери для позначення першого рівня ієрархії, маленькі — для другого і цифри — для третього. Потім чергування повторюється на наступних рівнях ієрархії.[35]

Приклади

Подвійні

Потрійні

  • HR 3617 — потрійна зоря. Складається з трьох компонентів: HR 3617 А, HR 3617 В та HR 3617 С. Компоненти А та В утворюють фізично-подвійну систему, а компонента С помітна вже при візуальних спостереженнях.
  • α Центавра — потрійна зоря, що також складається з трьох компонент: α Центавра А, α Центавра В та α Центавра С.[42] Компоненти А та В (у компонента А фізичні параметри близькі до сонячних, компонент В трохи тьмяніший) утворюють тісну систему. Відстань між компонентами коливається від 11 до 36 астрономічних одиниць, що пов'язано з витягнутістю орбіти. На відстані близько 15 тисяч астрономічних одиниць від системи АВ перебуває компонент С, червоний карлик, більш відомий як Проксима Центавра — найближча до нас зоря. Період обертання Проксими навколо системи АВ, за підрахунками, становить близько 500 тисяч років.[43]
  • Полярна зоря (α Малої Ведмедиці). Компоненти настільки близькі одне до одного, що розрізнити їх вдалося лише за допомогою Космічного телескопа Габбл 2006 року. До того можна було спостерігати лише збурення руху компоненту А.
  • Глізе 667, відома за наявністю у системі планети типу «надземля».
  • HD 188753 — потрійна зоря, розташована приблизно за 149 світлових років від Сонця[уточнити]. Система складається з HD 188753 А (жовтий карлик), HD 188753 В (помаранчевий карлик) та HD 188753 С (червоний карлик). Компоненти В та С обертаються одна навколо одної з періодом близько 156 діб. Період же обертання компоненти А навколо них значно більший і становить 25,7 земного року.[44]
  • ξ Тельця. Є спектроскопічно- та затемнювано-потрійною. Складається з трьох біло-блакитних зір спекртального класу В. Період обертання двох із них становить 7,15 доби, третя компонента робить повний оберт за 145 діб. Є змінною зорею. Блиск змінюється в межах від +3.70 до +3.79 зоряної величини. Система віддалена на 222 світлових роки від Землі.
  • Фомальгаут (α Південної Риби). Потрійність відкрита 2013 року, коли були проведені спостереження за рухом зір TW Південної риби (спектральний клас К) та  LP 876-10 (червоний карлик). Головна зоря має масивний газо-пиловий диск, схожий на той, що був у Сонця на початку формування Сонячної системи. Пізніше у зорі LP 876-10 також був відкритий подібний диск, а також відкрита планета Фомальгаут b — газовий гігант.
  • Алголь (β Персея). Змінна зоря, прототип класу затемнюваних зір (EA). Одна з перших відкритих змінних зір. Здавна дивувала людей періодичною зміною блиску, за що у свій час дістала назву «Око диявола»[джерело?]. Потрійність системи була відкрита нещодавно — 12 серпня 2009 року інтерферометром CHARA[джерело?].

Чотирикратні

  • Капелла (α Візничого), яка складається з пари зір-гігантів та пари червоних карликів. Розташована приблизно за 42 світлових роки від Землі. При середньому значенні блиску у -0.47 зоряної величини, Капелла є однією з найяскравіших зір північного неба.
  • 4 Центавра[45]
  • Міцар (ζ Великої Ведмедиці). Більш відомий, як подвійна зоря, що була відкрита у 1650 році Джованні Батісто Річоллі[46][47], але, можливо спостерігалася і раніше Бенедетто Кастеллі та Галілеєм. Пізніше, після спектроскопічних спостережень, було відкрито, що компоненти Міцар А та Міцар В являють собою подвійні системи[48].
  • HD 98800
  • Кеплер 64. У цієї системи є планета РН1 (відкрита у 2012 році групою «Мисливців за Планетами», підрозділом Zooniverse), яка обертається навколо двох з чотирьох зір, що робить її першою відомою планетою, відкритою у чотирикратній системі[49].
  • KOI-2626, система з планетою, потенційно придатною до життя[50].

П'ятикратні

Шестикратні

Семикратні

Галерея

Зображення, які ілюструють реальні або художні зображення кратних систем.

  • Система HD 188753 в уявлені художника.
    Система HD 188753 в уявлені художника.
  • Малюнок, який демонструє зняту інтерферометром CHARA послідовність знімків проходження компоненти В по диску компоненти А.
    Малюнок, який демонструє зняту інтерферометром CHARA послідовність знімків проходження компоненти В по диску компоненти А.
  • Потрійна система Алголя.
    Потрійна система Алголя.
  • Зоряна система HD 98800, що складається з чотирьох зір. Розташована у скупченні TW Гідри.
    Зоряна система HD 98800, що складається з чотирьох зір. Розташована у скупченні TW Гідри.
  • Система DI Дракона. Ми бачимо лише дві зорі, але насправді це - четверна система.[58]
    Система DI Дракона. Ми бачимо лише дві зорі, але насправді це - четверна система.[58]

Див. також

Джерела

  1. ↑ A.S. Bhatia, ред. (2005). Star system. New Delhi: Deep & Deep Publications. ISBN 81-7629-741-0. {{cite book}}: Пропущений або порожній |title= (довідка); Проігноровано |work= (довідка)
  2. ↑ John R. Percy (2007). Understanding Variable Stars. Cambridge: Cambridge University Press. с. 16. ISBN 0-521-23253-8.
  3. ↑ Hipparcos: Double and Multiple Stars. Архів оригіналу за 16 жовтня 2008. Процитовано 31 жовтня 2007.
  4. ↑ Binary and Multiple Stars. Архів оригіналу за 23 жовтня 2011. Процитовано 26 травня 2007.
  5. ↑ Binney, James; Tremaine, Scott (1987). Galactic Dynamics. Princeton University Press. с. 24. ISBN 0-691-08445-9.
  6. ↑ Statistics of multiple stars: some clues to formation mechanisms, A. Tokovinin, in the proceedings of IAU Symposium 200, The Formation of Binary Stars, Potsdam, Germany, 10–15 April 2000. Bibcode 2001IAUS..200...84T.
  7. ↑ MSC—a catalogue of physical multiple stars, A. A. Tokovinin, Astronomy and Astrophysics Supplement Series 124 (1997), 75–84; online versions at VizieR and the Multiple Star Catalog.
  8. ↑ Statistics of multiple stars, A. Tokovinin, in The Environment and Evolution of Double and Multiple Stars, Proceedings of IAU Colloquium 191, held 3–7 February 2002 in Merida, Yucatan, Mexico, edited by Christine Allen and Colin Scarfe, Revista Mexicana de Astronomía y Astrofísica (Serie de Conferencias) 21 (August 2004), pp. 7–14, section 2
  9. ↑ Multiple Stellar Systems: Types and Stability, Peter J. T. Leonard, in Encyclopedia of Astronomy and Astrophysics, P. Murdin, ed., online edition at the Institute of Physics, orig. ed. published by Nature Publishing Group, 2001.
  10. ↑ Stars of Higher Multiplicity, David S. Evans, Quarterly Journal of the Royal Astronomical Society 9 (1968), 388–400.
  11. ↑ MSC – a catalogue of physical multiple stars, A. A. Tokovinin, Astronomy and Astrophysics Supplement Series 124 (July 1997), pp. 75–84.
  12. ↑ Heintz, W. D. (1978). Double Stars. D. Reidel Publishing Company, Dordrecht. p. 1. ISBN 90-277-0885-1.
  13. ↑ Dynamics of multiple stars: observations, A. Tokovinin, in "Massive Stars in Interacting Binaries", 16–20 August 2004, Quebec (ASP Conf. Ser., in print).
  14. ↑ Heintz, W. D. (1978). Double Stars. D. Reidel Publishing Company, Dordrecht. pp. 66–67. ISBN 90-277-0885-1.
  15. ↑ а б Evans, David S. (1968). "Stars of Higher Multiplicity". Quarterly Journal of the Royal Astronomical Society 9: 388–400. Bibcode:1968QJRAS...9..388E.
  16. ↑ A Note on the Stability of Hierarchical Triple Stars with Initially Circular Orbits, L. G. Kiseleva, P. P. Eggleton, and J. P. Anosova, Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 267, #1 (March 1994), pp. 161–166, Bibcode: 1994MNRAS.267..161K.
  17. ↑ pp. 393–394, Evans, David S. (1968). "Stars of Higher Multiplicity". Quarterly Journal of the Royal Astronomical Society 9: 388–400. Bibcode:1968QJRAS...9..388E.
  18. ↑ Heintz, W. D. (1978). Double Stars. D. Reidel Publishing Company, Dordrecht. p. 72. ISBN 90-277-0885-1.
  19. ↑ MSC – a catalogue of physical multiple stars, A. A. Tokovinin, 1997–1999, CDS ID J/A+AS/124/75.
  20. ↑ Mazeh, Tzevi; et al. (2001). "Studies of multiple stellar systems – IV. The triple-lined spectroscopic system Gliese 644". Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 325: 343–357. arXiv:astro-ph/0102451. Bibcode:2001MNRAS.325..343M. doi:10.1046/j.1365-8711.2001.04419.x.; see §7–8 for a discussion of the quintuple system.
  21. ↑ Heintz, W. D. (1978). Double Stars. D. Reidel Publishing Company, Dordrecht. pp. 65–66. ISBN 90-277-0885-1.
  22. ↑ Harrington, R.S. (1970). "Encounter Phenomena in Triple Stars". Astronomical Journal 75: 114–118. Bibcode:1970AJ.....75.1140H. doi:10.1086/111067.
  23. ↑ Fekel, Francis C (1987). "Multiple stars: Anathemas or friends?". Vistas in Astronomy 30: 69–76. Bibcode:1987VA.....30...69F. doi:10.1016/0083-6656(87)90021-3.
  24. ↑ Zhuchkov, R. Ya.; Orlov, V. V.; Rubinov, A. V. (2006). "Multiple stars with low hierarchy: stable or unstable?". Publications of the Astronomical Observatory of Belgrade 80: 155–160. Bibcode:2006POBeo..80..155Z.
  25. ↑ Rubinov, A. V. (2004). "Dynamical Evolution of Multiple Stars: Influence of the Initial Parameters of the System". Astronomy Reports 48: 155–160. Bibcode:2004ARep...48...45R. doi:10.1134/1.1641122.
  26. ↑ Harrington, R. S. (1977). "Multiple Star Formation from N-Body System Decay". Rev. Mex. Astron. Astrofis 3: 209. Bibcode:1977RMxAA...3..209H.
  27. ↑ а б Heintz, W. D. (1978). Double Stars. D. Reidel Publishing Company, Dordrecht. pp. 67–68. ISBN 90-277-0885-1.
  28. ↑ Runaway Stars, Trapezia, and Subtrapezia, Christine Allen, Arcadio Poveda, and Alejandro Hernández-Alcántara, Revista Mexicana de Astronomía y Astrofísica (Serie de Conferencias) 25 (2006), pp. 13–15, Bibcode: 2006RMxAC..25...13A.
  29. ↑ а б Heintz, W. D. (1978). Double Stars. D. Reidel Publishing Company, Dordrecht. p. 68. ISBN 90-277-0885-1.
  30. ↑ Blaauw, A.; Morgan, W.W. (1954). "The Space Motions of AE Aurigae and mu Columbae with Respect to the Orion Nebula". Astrophysical Journal 119: 625. Bibcode:1954ApJ...119..625B. doi:10.1086/145866.
  31. ↑ Hoogerwerf, R.; de Bruijne, J.H.J.; de Zeeuw, P.T (2000). "The origin of runaway stars". Astrophysical Journal 544 (2): 133–136. arXiv:astro-ph/0007436. Bibcode:2000ApJ...544L.133H. doi:10.1086/317315.
  32. ↑ Heintz, W. D. (1978). Double Stars. Dordrecht: D. Reidel Publishing Company. p. 19. ISBN 90-277-0885-1.
  33. ↑ а б Format, The Washington Double Star Catalog, Brian D. Mason, Gary L. Wycoff, and William I. Hartkopf, Astrometry Department, United States Naval Observatory. Accessed on line August 20, 2008.
  34. ↑ A. A. Tokovinin (July 1997). "MSC – a catalogue of physical multiple stars" (Astronomy and Astrophysics Supplement Series, 124, section 2.4). pp. 75–84.
  35. ↑ а б в г д William I. Hartkopf & Brian D. Mason. "Addressing confusion in double star nomenclature: The Washington Multiplicity Catalog". United States Naval Observatory. Retrieved 2008-09-12.
  36. ↑ "Urban/Corbin Designation Method". United States Naval Observatory. Retrieved 2008-09-12.
  37. ↑ "Sequential Designation Method". United States Naval Observatory. Retrieved 2008-09-12.
  38. ↑ A. Tokovinin (April 18, 2000). "On the designation of multiple stars". Retrieved 2008-09-12.
  39. ↑ A. Tokovinin (April 17, 2000). "Examples of multiple stellar systems discovery history to test new designation schemes". Retrieved 2008-09-12.
  40. ↑ William I. Hartkopf & Brian D. Mason. "Sample Washington Multiplicity Catalog". United States Naval Observatory. Retrieved 2008-09-12.
  41. ↑ A new classification scheme for double and multiple stars, R. W. Argyle, The Observatory 124 (April 2004), pp. 94–96, Bibcode: 2004Obs...124...94A.
  42. ↑ Mason, B. D.; Wycoff, G. L. I.; Hartkopf, W. I. (2008). "Washington Visual Double Star Catalog, 2006.5 (WDS)". U. S.Naval Observatory, Washington D.C.
  43. ↑ Are Proxima and α Centauri Gravitationally Bound?, Jeremy G. Wertheimer, Gregory Laughlin, Astronomical Journal 132, #5 (November 2006), pp. 1995–1997.
  44. ↑ Does triple star orbit directly affect orbit time, Jeremy Hien, Jon Shewarts, Astronomical News 132, No. 6 (November 2011)
  45. ↑ 4 Centauri, entry in the Multiple Star Catalog.
  46. ↑ The Binary Stars, R. G. Aitken, New York: Semi-Centennial Publications of the University of California, 1918.
  47. ↑ Vol. 1, part 1, p. 422, Almagestum Novum, Giovanni Battista Riccioli, Bononiae: Ex typographia haeredis Victorij Benatij, 1651.
  48. ↑ A New View of Mizar, Leos Ondra, accessed on line 26 May 2007.
  49. ↑ Planet Hunters
  50. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 жовтня 2015. Процитовано 22 квітня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  51. ↑ http://adsabs.harvard.edu/abs/2011A%26A...533A..54S
  52. ↑ "Mysterious star stirs controversy in astronomy world". The Express Tribune. Agence France-Presse. 20 October 2015.
  53. ↑ [[arxiv:1504.07065|http://arxiv.org/abs/1504.07065 [Архівовано 7 листопада 2015 у Wayback Machine.]]]
  54. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 22 квітня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  55. ↑ Castor A and Castor B resolved in a simultaneous Chandra and XMM-Newton observation, B. Stelzer and V. Burwitz, Astronomy and Astrophysics 402 (May 2003), pp. 719–728.
  56. ↑ ADS 9731: A new sextuple system, A. A. Tokovinin, N. I. Shatskii, and A. K. Magnitskii, Astronomy Letters, 24, No. 6 (November 1998), pp. 795–801.
  57. ↑ Nu Scorpii, entry in the Multiple S
  58. ↑ "Smoke ring for a halo". Retrieved 26 October 2015.

Read other articles:

Karang Mischief

Karang Mischief Pulau dipersengketakanNama lain: 美濟礁 / 美济礁 Měijì Jiāo (Tionghoa)Panganiban Reef (Inggris Filipina)Bahura ng Panganiban (Filipina)Đá Vành Khăn (Vietnam) Karang Mischief pada 2018, setelah reklamasi lahan RRT besar pada 2014–2016 Geografi [[Berkas: Lokasi pulau-pulau besar di Sansha Legend： Hitam：Sansha (kursi prefektur) Yongxing Pink：Huangyan Hijau：Yongshu Biru：Meiji Ungu：Zhubi Jingga：Huayang Kuning：Nanxun Merah：Chiguo Coklat：Dongmen|fr...

 

Bee Movie

2007 DreamWorks Animation film This article is about the film. For the video game based on the film, see Bee Movie Game. Barry Benson redirects here. For the Mississippi politician, see Barry W. Benson. Not to be confused with Maya the Bee (film) or B movie. Bee MovieTheatrical release posterDirected by Simon J. Smith Steve Hickner Written by Jerry Seinfeld Spike Feresten Barry Marder Andy Robin Produced by Jerry Seinfeld Christina Steinberg Starring Jerry Seinfeld Renée Zellweger Matthew Br...

 

Nia Dinata

Nia DinataNia di acara Festival Film Indonesia 2015LahirNur Kurniati Aisyah Dewi[1]4 Maret 1969 (umur 55)Jakarta, IndonesiaNama lainNia Iskandar Dinata Nia DinataPekerjaansutradara produser filmTahun aktif2000 - sekarangSuami/istriConstantine PapadimitriouAnakIoannis GibranOrang tuaDicky Iskandar DinataKerabatOtto Iskandardinata (kakek) Nur Kurniati Aisyah Dewi yang dikenal sebagai Nia Dinata (lahir 4 Maret 1969) adalah seorang sutradara Indonesia.[2][3]...

Nicolas Dupont-Aignan

Nicolas Dupont-Aignan Presiden Debout la FrancePetahanaMulai menjabat 23 November 2008Anggota Majelis NasionalPetahanaMulai menjabat 12 Juni 1997 PendahuluMichel BersonPenggantiPetahanaDaerah pemilihanEssonne ke-8Wali kota YerresPetahanaMulai menjabat 25 Juni 1995 PendahuluMarc LucasPenggantiPetahana Informasi pribadiLahir07 Maret 1961 (umur 63)Paris, PrancisPartai politikDebout la FranceTempat tinggalYerres, EssonneAlma materIEP de ParisÉcole nationale d'administrationSitus...

 

Krrish

KrrishPoster rilis teatrikalSutradaraRakesh RoshanProduserRakesh RoshanDitulis olehSanjay Masoomi(dialog)SkenarioSachin BhowmickRakesh RoshanAkash KhuranaHoney IraniRobin BhattCeritaRakesh RoshanPemeranHrithik RoshanPriyanka ChopraRekhaNaseeruddin ShahPenata musikLagu:Rajesh RoshanSkor latar belakang:Salim-SulaimanSinematograferSantosh ThundiyilPenyuntingAmitabh ShuklaDistributorFilmkraft Productions (I) Pvt. LtdTanggal rilis 23 Juni 2006 (2006-06-23) Durasi175 menitNegaraIndiaBaha...

 

Qazaqstan Superkubogy 2014

Voce principale: Qazaqstan Superkubogy. Qazaqstan Superkubogy 2014Қазақстан Суперкубогы 2014 Competizione Qazaqstan Superkubogy Sport Calcio Edizione 7ª Organizzatore KFF Date 9 marzo 2014 Luogo Astana Partecipanti 2 Formula Gara unica Impianto/i Astana Arena Risultati Vincitore Aqtóbe(3º titolo) Secondo Shahter Qaraǵandy Statistiche Incontri disputati 1 Gol segnati 1 (1 per incontro) Pubblico 14 000 (14 000 per incontro) Cronologia della competizione 2...

Nova Scotia

Province of Canada This article is about the province in Canada. For other uses, see Nova Scotia (disambiguation). Province in CanadaNova ScotiaProvince FlagCoat of armsMotto(s): Munit Hæc et Altera Vincit (Latin)(One defends and the other conquers) BC AB SK MB ON QC NB PE NS NL YT NT NU Coordinates: 45°00′00″N 62°59′58″W / 45.00000°N 62.99944°W / 45.00000; -62.99944[1]CountryCanadaConfederation1 July 1867 (1st, with New Brunswick, Ontari...

 

Метрополия Франции

Карта метрополии Франции Метрополия Франции[источник не указан 1959 дней] (фр. France métropolitaine), или французская метрополия[источник не указан 1959 дней] — европейская часть Франции, которая включает в себя территории на континенте и ближайшие острова в Атлант...

 

Copenhagen Airport

International airport serving Copenhagen, Denmark Copenhagen Airport, KastrupKøbenhavns Lufthavn, KastrupIATA: CPHICAO: EKCHWMO: 06180SummaryAirport typePublicOwner/OperatorKøbenhavns LufthavneServesCopenhagen metropolitan area (Denmark)Metropolitan Malmö (Sweden)LocationKastrup, Tårnby, Copenhagen, DenmarkOpened20 April 1925; 99 years ago (1925-04-20)Hub for Norwegian Air Shuttle Scandinavian Airlines Focus city for Air Greenland DAT Finnair[1] Jettime SunClass ...

Brazil–Japan relations

Bilateral relationsBrazil-Japan relations Brazil Japan Brazil–Japan relations (日伯関係, Nippaku kankei) are the current and historical international relations between Brazil and Japan. The diplomatic relations were officially established on 5 November 1895 with the Treaty of Friendship, Commerce and Navigation signed in Paris.[1] Early relations were dominated by the Japanese immigration issues. The total number of Japanese immigrants reached 190,000 in the pre-World War II per...

 

Paul Mashatile

His ExcellencyShipokosa Paulus MashatileMP Wakil Presiden Afrika Selatan ke-9PetahanaMulai menjabat 7 Maret 2023PresidenCyril RamaphosaPendahuluDavid MabuzaPenggantiPetahanaAnggota Majelis NasionalPetahanaMulai menjabat 6 Februari 2023PendahuluTshilidzi MunyaiPenggantiPetahanaMasa jabatan31 Oktober 2010 – 2 Februari 2016Daerah pemilihanGautengWakil Presiden Kongres Nasional Afrika ke-11PetahanaMulai menjabat 19 Desember 2022PresidenCyril RamaphosaPendahuluDavid MabuzaPe...

 

Брестский мир

Эта статья — о мирном договоре между Советской Россией и Центральными державами. О мирном договоре между УНР и Центральными державами см. Брестский мир с УНР. Брестский мирный договор Первая страница договора Тип договора Мирный договор Дата подготовки 22 дек�...

Азиатский барсук

Азиатский барсук Научная классификация Домен:ЭукариотыЦарство:ЖивотныеПодцарство:ЭуметазоиБез ранга:Двусторонне-симметричныеБез ранга:ВторичноротыеТип:ХордовыеПодтип:ПозвоночныеИнфратип:ЧелюстноротыеНадкласс:ЧетвероногиеКлада:АмниотыКлада:СинапсидыКласс:Мле�...

 

Due Carrare

Due Carrarecomune Due Carrare – VedutaPiazza del Municipio e Via Roma a Carrara San Giorgio LocalizzazioneStato Italia Regione Veneto Provincia Padova AmministrazioneSindacoDavide Moro (lista civica) dal 21-9-2020 Data di istituzione21-3-1995 TerritorioCoordinate45°17′N 11°50′E / 45.283333°N 11.833333°E45.283333; 11.833333 (Due Carrare)Coordinate: 45°17′N 11°50′E / 45.283333°N 11.833333°E45.283333; 11.833333 (Due...

 

Alexander Tcherepnin

American composer (1899–1977) In this name that follows Eastern Slavic naming customs, the patronymic is Nikolayevich and the family name is Tcherepnin. Alexander Tcherepnin (1965) Alexander Nikolayevich Tcherepnin (Russian: Алекса́ндр Никола́евич Черепни́н, romanized: Aleksandr Nikolayevich Cherepnin; 21 January 1899 – 29 September 1977) was a Russian-born composer and pianist. His father, Nikolai Tcherepnin (pupil of Nikolai Rimsky-Korsakov), a...

Mobil Bekas dan Kisah-Kisah dalam Putaran

Mobil Bekas dan Kisah-Kisah dalam PutaranPoster FilmSutradaraIsmail BasbethProduserIsmail BasbethSuryo Adhi WiyogoDitulis olehIsmail BasbethSkenarioIsmail BasbethCeritaIsmail BasbethPemeranCornelio SunnyDhea AnandaGandhi FernandoGiras BasuwondoIbnu 'Gundu' WidodoKarina SalimLeilani HermiasihNatasha GotttPaul AgustaRukman RosadiSekar SariShalfia Fala PratikaVerdi SolaimanYan WidjayaPenata musikCharlie MelialaSinematograferSatria KurniantoPenyuntingDwi Agus PurwantoPerusahaanproduksiBosan...

 

Cheltenham Football Club

English football club For the English association football team, see Cheltenham Town F.C. Australian rules football club Cheltenham RosellasNamesFull nameCheltenham Football Netball ClubNickname(s)RosellasClub detailsFounded1891; 133 years ago (1891)CompetitionSouthern Football Netball LeagueCoachDes RyanCaptain(s)Jack WorrellPremierships9 (1909, 1913, 1915, 1922, 1925, 1934, 1992, 1993, 1995)Ground(s)Jack Barker Oval – Cheltenham Recreational ReserveUniforms Home Other in...

 

Jack Tar Hotels

American-based international chain (1940–1997) Jack Tar Hotels was an international hotel chain based in the United States. History The chain began with a single motel in Galveston, Texas, overlooking the Gulf of Mexico, built in 1940 by W. L. Moody III, the chairman of Affiliated National Hotels. The “Jack Tar” name (a slang term for a sailor) was chosen as the result of a naming contest. In 1949, the facility was renovated by architect Thomas M. Price, who established an office in Gal...

Xun (instrument)

Globular vessel flute from China For the languages of southern Africa, see Xun language (disambiguation). XunWoodwind instrumentClassification aerophoneHornbostel–Sachs classification421.221.42(vessel flute)Developedc.1600 BCE (Xia Dynasty)Related instruments hun, tsuchibue The front of a glazed pottery xun, showing blowing hole and six finger holes The back of a glazed pottery xun, showing blowing hole and two thumb holes The xun (simplified Chinese: 埙; traditional Chinese: 塤; ...

 

List of My-Otome characters

This article is a list of fictional characters who primarily appear in the My-Otome anime series and its OVAs—sequel My-Otome Zwei and prequel My-Otome 0: S.ifr. Additionally, this article also covers some characters' information from the My-Otome manga series. Garderobe Academy Coral Otome Arika in the manga Arika Yumemiya (アリカ・ユメミヤ)Voiced by: Mika Kikuchi (Japanese); Angie Beers (English): A main character of My-Otome. She enters Garderobe dreaming of becoming an Otom...