Право на міський статус Хлапотин отримав 2 червня1573 року. За даними деяких дослідників Хлапотин одним із перших одержав Магдебурзьке право. Ця подія відбулася у 1616 році. Мав свою печатку і був одним із 102 міст Волині, що мали замки.
Відповідно до поборового реєстру від 1635 року, у Хлапотині було із 93 ремісників. А саме: 14 чоботарів, 4 ковалі, 10 каретників, 6 бондарів, 4 теслярі, 6 гребенників, 1 лимар, 20 кравців, 2 ткачі, 1 котляр, 4 гончарі, 1 скрипаль, 8 м'ясників, 2 майстри з виробництва солоду, 4 пивовари, 6 пекарів.
З поступовим занепадом князівських родів Острозьких, Заславських, Любомирських, почалися тривалі сварки поміж їх нащадками за спадщину, у тому числі й за населені пункти Славута, Берездів та Красностав (Хлапотин), на тривалий період зрештою стають власністю Сангушків. Також певний час містечко належало до князів Яблоновських, але 1831 року маєток був конфіскований царським урядом.
Занепад міста пов'язують з частими пожежами та нападами татар. Один з яких, за легендою, і завершився повним його руйнуванням.
На кінець 19 століття у Красноставі 200 будинків і 697 жителів, у тому числі 55 % євреїв, дерев'яна церква з 1874 року, синагога, дім молитви, гарбарня, фабрика черепиці, школа заснована у 1886 році, цегельня.
За переписом 1911 року в містечку було 2,342 жителів,, міщанська управа, аптека, 2 аптекарські склади, 15 крамниць, горілчана державна крамниця, кредитове товариство, паровий млин (15,000 пудів річного перемолу), земська випозичальня сільсько-господарських машин, 2 ресторани і 8 ярмарків щорічно.
12 червня2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Берездівської сільської громади.[3]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Славутського району, село увійшло до складу Шепетівського району.[4]
22 червня 2023 року рішенням №230 Національної комісії зі стандартів державної мови віднесено до списку населених пунктів, які «можуть не відповідати лексичним нормам української мови», зокрема стосуватися «російської імперської чи колоніальної політики». Громаді рекомендовано обґрунтувати доцільність збереження поточної назви або запропонувати нову назву в установленому законодавством порядку[5].
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 651 особа, з яких 299 чоловіків та 352 жінки[6].
Затверджена 23 грудня 2016 р. рішенням № 15 XVII сесії сільської ради VII скликання.
Герб
У червоному щиті срібний мурований косий хрест. Щит вписаний в золотий декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Внизу картуша напис «КРАСНОСТАВ».
Мурований хрест — символ замку, який існував у Красноставі, що стояв на перехресті двох торгових шляхів.
Прапор
На квадратному червоному полотнищі білий мурований косий хрест.
Примітки
↑Żelewski R. Łaska 1. v. Ostrogska z Kościeleckich Beata (1515—1576) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1973. — T. XVIII/…, zeszyt 7…. T. XVIII. — S. 223. (пол.)
