Космічний політ (космічна подорож) — одна з класичних тем наукової фантастики.

Так подорож на Місяць стає темою таких творів — попередників наукової фантастики, як «Інший світ» Сірано де Бержерака та «Людина на Місяці» Френсіса Годвіна. У цих творах ще не розрізняються ідеї космічного польоту та польоту в атмосфері^[1].

Свого роду підсумком ранньої «місячної» літератури є новела Едгара По «Дивовижна пригода Ганса Пфааля» в якій оповідь про подорож на Місяць на повітряній кулі супроводжується коментарем, який пояснює, чому така оповідь може бути лише містифікацією^[1].

У сучасній фантастиці ідею міжпланетного перельоту на повітряній кулі обіграв Боб Шоу в дилогії «Астронавти в лахмітті». Щоб зробити таку подорож правдоподібною, він описав подвійну планету, яка має спільну атмосферу^[1].

Вже засобами наукової фантастики ідею польоту на Місяць продовжили Жуль Верн («Із Землі на Місяць», 1865) і Герберт Веллс («Перші люди на Місяці», 1901)^[1].

У радянській фантастиці першовідкривачем теми став Ціолковський, чию повість «Поза Землею» вперше частково опубліковано 1918 року. Вершина радянської космічної фантастики 1920 років — опублікований у 1922—1923 роках роман «Аеліта» Олексія Толстого, хоча подібні сюжети зустрічаються і в інших авторів того часу, таких, як Віктор Гончаров (дилогія 1924 року «Психомашина»), Олександр Ярославський («Аргонавти всесвіту» (рос. Аргонавты вселенной), 1926), Валерій Язвицький («Подорож на Місяць і Марс» (рос. Путешествие на Луну и Марс), 1928) тощо. До теми міжпланетних подорожей у оповіданні «Місячна бомба» (рос. Лунная бомба) звернувся й Андрій Платонов^[2]. 1935 року видано науково-фантастичний роман українського радянського письменника Володимира Владка, де описано пригоди космонавтів під час їхньої подорожі на Венеру.

На заході в 1930-ті роки виник жанр космічної опери, який експлуатує ідею настання в майбутньому, після того, як міжзоряні польоти стануть доступними, космічної ери. У творах, які належать до космічної опери раннього періоду, космос, як правило, служив лише незвичайним антуражем, у який зазвичай переносили реалії, характерні для морських пригод^[3].

На цьому тлі виділяються такі твори, що належать до жорсткої наукової фантастики, як «Ракетний корабель «Галілео»» Гайнлайна (1947) та «Прелюдія до космосу» Артура Кларка (1951). У 1960-х роках, коли польоти в космос стали реальністю, відбувається масове звернення фантастів до більш реалістичного опису космічних кораблів та польотів у космос^[4].

• Зореліт
• Корабель поколінь
• Космічна опера
• Міжзоряний політ
• Надсвітловий рух

• Adler, Charles L. . II. Space Travel // Wizards, Aliens, and Starships: Physics and Math in Fantasy and Science Fiction. — Princeton University Press, 2014. — P. 57—213. — ISBN 978-0691147154.
• Gossin, Pamela. . Space Travel // Encyclopedia of Literature and Science. — Greenwood, 2002. — P. 443. — ISBN 978-0313305382.
• Mann, George. . Space Travel // The Mammoth Encyclopedia of Science Fiction. — Robinson Publishing, 2001. — P. 511—512. — ISBN 978-1841191775.
• Slusser, George^[en]. . Space Travel // The Greenwood Encyclopedia of Science Fiction and Fantasy / Gary Westfahl^[en]. — Greenwood, 2006. — Т. 2. — P. 442—744. — ISBN 0-313-32950-8. 
• Stableford, Brian. . Space Travel // Science Fact and Science Fiction: An Encyclopedia. — Routledge, 2006. — P. 493—497. — ISBN 978-0415974608. 
• Аташева, Ксения. . Нарисованный космос. Космическая фантастика в аниме // Мир фантастики. — 2007. — № 10 (50).
• Вяткин, Андрей. . Через тернии — к зрителю. Советские космические киноэкспедиции // Мир фантастики. — 2003. — № 2.
• Невский, Борис. . Советская космическая фантастика // Мир фантастики. — 2007. — № 10 (50) (10).

• Кирилл Размыслович (21 жовтня 2014). Заблуждения: Космос в кино. Мир фантастики. Процитовано 7 березня 2016.
• Space Flight — стаття на «The Encyclopedia of Science Fiction» (англ.)